WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історіографія исторії Болгарії - Курсова робота

Історіографія исторії Болгарії - Курсова робота

Б. ЦВЕТОВА на основі вивчення джерел, особливо османського походження, детально досліджувала період ХV-ХVШ ст. В її працях охарактеризовано розвиток Болгарії та становище населення в цей період, характер османської держави, визвольна боротьба народу. Розкрито суть османського феодалізму, етапи його розвитку, причини кризи. Найважливіші праці - монографії "Надзвичайні податки та державні повинності в болгарських землях під турецькою владою" (1958 р), "Народ непохитний" (1968), "Пам'ятна битва народів" (1969 р)

Розвиток землеволодіння, визвольна боротьба Болгар висвітлюється в праці В. МУТАФЧІЕВОІ "Аграрні відносини в османській імперії" в ХV - ХVІ ст." (1962 р.)

Н. ТОДОРОВ здійснив комплексне дослідження соціально-економічного розвитку болгарських земель в складі Османської імперії. Генеза капіталізму в Болгарії, особливості цього процесу, гальмуючий вплив на нього османського режиму висвітлено в праці "Про найману працю в болгарських землях в середині XIX ст." (1959 р) Проблемі взаємовідносин грецького та болгарського народів в боротьбі за визволення, присвячена праця "Філікіетерія та болгари" (1965 р).

Ж. НАТАН в праці "Економічна історія Болгарії", яка була доопрацьована і перевидана в 1957 р., велику увагу приділив проблемі переходу суспільства від феодалізму до капіталізму.

Д. КОСЄВ видав в 1951 р. узагальнюючу працю "Лекції з нової болгарської історії, в якій з марксистських позицій висвітлив період національного відродження. В монографії "До історії революційного руху в Болгарії в 1867-1871 рр." (1958 р)" досліджувалися проблеми ідеології національно-визвольного руху.

В інших працях аналізувалися політичні погляди Паісія Хілендарського, Г. Раковського, характер Квітневого повстання 1876 р.

А. БУРМОВ досліджував історію національно-визвольного руху через діяльність організацій та революціонерів в працях "Христо Ботев в оцінці своїх сучасників" (1945 р), "Болгарський революційний центральний комітет" (/1950р) детальне висвітлення окремих питань національного відродження відображено в колективних працях "Квітневе повстання 1876 р." (1966 р) та "Визволення Болгарії ж 1878 р". (1970 р).

Міжнародні аспекти національно-визвольної боротьби, взаємодія внутрішніх і зовнішніх чинників досліджували декілька учених. Цій темі присвятили монографії Х. ХРІСТОВ "Визволення Болгарії та політика західних держав" (1968 р), К. КОСЄВ "Бісмарк. Східне питання та болгарське визволення" (1947), С. ДАМ'ЯНОВ в працях про болгарсько-французькі відносини тих часів

В. ПАСКАЛЕВА вивчала торгово - економічні зв'язки болгарських земель з Австрійською імперією та Францією, етапи формування болгарської нації. Ролі жінок у визвольному русі висвітлена в дослідженні "Болгарка у Відродженні" (1964 р)

К. ШАРОВА проаналізувала процес формування, поглядів та діяльність Л. Каравелова в праці "Любен Каравелов та болгарський визвольний рух 1860-1867 ". (1970 р)

Н. ГЕНЧЕВ присвятив монографію "Болгарська відродження" (1978 р) та ряд праць присвячених допомозі Росії, російсько-болгарським культурним зв'язкам в період визвольної боротьби.

З. МАРКОВА в книзі "Болгарський церковний національний рух до Кримської війни" (1976 р) та інших працях здійснила всебічне дослідження боротьби болгарського народу за свою помісну незалежну церкву. Історія країни з кінця XIX - в першій половині XX ст. вивчалася з яскраво визначених офіційних ідейно-політичних позицій.

Д. КОСЄВ монографію "Вересневе повстання 1923 р. ", видану в 1954 р. переробив для другого видання в 1973 р.

В. ХАДЖІНІКОЛОВ досліджував відносини Болгарії та СРСР до 1944 р., зокрема в праці "Економічні відносини та зв'язки між Болгарією та Радянським Союзом до 9 вересня 1917-1944" (1956 р).

Привертали увагу теми робітничого руху, боротьби проти існуючого ладу, зокрема в роки другої світової війни.

М. ІСУСОВ видав монографію "Революційний профспілковий рух в Болгарії. 1903-1912 " (І962 р), Х. ХРИСТОВ - "Революційна криза в Болгарії в 1918 - 1923 рр., (1957 р), П. ШТЕРЕВ "Спільна боротьба болгарського та грецького народів пройти гітлерівської окупації " (І969).

А. ВЕЛЕВ, В. ГЕОРГІЄВ, І. ДІМІТРОВ, Д. ПЕТРОВ, С. РАДУЛОВ, Х. СТЕФАНОВ, Б. ГРИГОРОВ, Г. РАДЄВ - досліджували проблеми політичної структури Болгарії, діяльності політичних партій, крім комуністичної, в 20-40-і роки, їх взаємини з правлячим режимом.

Велика кількість праць присвячена історії комуністичної партії, протягом її існування, діяльності її керівників, соціально - економічним та політичним перетворенням за часи перебування при владі комуністичної партії, радянсько-болгарським відносинам в цей період. Для них характерні однобічний підхід у висвітленні проблем, апологічна оцінка діяльності БКП та відносин з СРСР.

До узагальнюючих колективних праць з ціеї проблематики належать - "БКП та будівництво народно - демократичної держави (9 вересня 1944 - грудень 1948 р)" (1967 р), "Болгарія в епоху соціалізму" (1981 р), "Історія БКП" (декілька видань).

С. СТЕФАНОВ, Н. ІРІБАДЖАКОВ, М. ВЕЛЕВА, опублікували в 60-70 роках низку праць з проблем методологів та історіографії.

Підсумком розвитку історичної науки в Болгарії на початку 90-х рр. XX ст. було видання узагальнюючих праць - "Історія Болгарії" - двотомника в 50-х рр., тритомника в першій пол.60-х рр.5 томів багатотомного видання до 1986 р.

Після відходу комуністів від влади наприкінці 80-х років, в історичній науці встановився плюралізм в сфері методології, оцінок історичних подій та явищ. Почалось дослідження нових проблем, чому сприяла більша доступність вчених до матеріалів архівів. Найбільше публікацій присвячено окремим питанням історії комуністичної партії.

М. ІСУСОВ у статті "Про деякі сучасні оцінки найновішої історії Болгарії" привертає увагу до ваги такого чинника, як політика СРСР при приході до влади комуністів в вересні 1944 р. В праці "Останній рік життя ТРАЙЧО КОСТОВА" висвітлюється тема політичних репресій після другої світової війни.

Ця ж тема розглядається в монографії П. ЦВЕТОВА "Терористична хвиля 1946 р." та інших публікаціях. Цей дослідник вивчав проблему підготовки в СРСР діячів, які згодом очолили керівництво Болгарією, зокрема в статті "Димітров, Гітлер, Сталін".

В. МІЧЕВ поставив за мету переосмислити роль царя Бориса, монархії в цілому в історії Болгарії, суть так званого "безпартійного режиму" І934-І944 рр. В низці досліджень характеризуються як історична несправедливість територіальні втрати Болгарії внаслідок обох світових війн, зокрема Західної Фракції. Висловлюються докори Росії - СРСР за відсутність дипломатичної підтримки в цьому питанні. Про це йде мова в працях С. ТРІФОНОВА "Антанта у Фракції. 1919-1920 р. ", А. КУЗМАНОВОІ "Від Ноя до Крайови. Питання південної Добруджі в міжнародних відносинах 1919-1920 рр. ", С. АНЧЕВА - "БКП та добруджанське питання. 1919-1923 " та інших публікаціях. В сучасний період болгарські вчені прикладають значні зусилля, щоб вивести національну історіографію на світовий рівень розвитку історичної науки.

Література

  1. "Историография истории южных и западных славян" - М, 1987, с.44-49, 88-94, 121 - 143.

  2. "Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки". - М., 1990, с.463-469.

  3. Волков В.К." Новые тенденции в развитии исторической мысли в странах Центральной и Юго-Восточной Европы" - "Новая и новейшая история"-1991,-№ 4.

  4. Копилов С.А. Проблеми історії слов'янських народів в історичній думці України (остання третина ХУІІ - початок ХХ ст). - Кам'янець-Подільський, 2005. - С.117-118;

  5. Павленко В. Діяльність болгарської дипломатичної місії в Україні (1918 - 1919 рр.) // Проблеми слов'янознавства. - Львів, 1993. - Вип.45. - С.4-6, 9, 11-13;

  6. Полещук Т.С., Чорній М.В. Роль М. Драгоманова в українсько-болгарських взаєминах. // Проблеми слов'янознавства. - Львів, 1992. - Вип.44. - С.40-45;

  7. Радоєв Д. "Болгаристика - наука про Болгарію" - "Український історичний журнал ". - 1990. - № 3.

Loading...

 
 

Цікаве