WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Філософська культурологія Володимира Залозецького - Курсова робота

Філософська культурологія Володимира Залозецького - Курсова робота

РЕФЕРАТ на тему:

"ФІЛОСОФСЬКА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ВОЛОДИМИРА ЗАЛОЗЕЦЬКОГО"

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Володимир Залозецький – перший головний хірург БУКОВИНИ

1.1 РОКИ НАВЧАННЯ І ДОСЯГНЕННЯ ВИСОТ В ХІРУРГІЇ

1.2 СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ПРО ВОЛОДИМИРА ЗАЛОЗЕЦЬКОГО

Розділ 2. ФІЛОСОФСЬКА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ВОЛОДИМИРА ЗАЛОЗЕЦЬКОГО. ВОЛОДИМИР ЗАЛОЗЕЦЬКий – активний діяч львівського мистецького середовища

висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Буковинська земля здавна славиться своєю унікальною історією, чудовими архітектурними пам'ятками, багатими літературними й мистецькими традиціями, розвиненою освітою, наукою і культурою, щедрою природою і талановитими людьми. Світової слави зазнали не тільки як лікарі, а й як видатні науковці та громадські діячі такі буковинські доктори медицини як Йоган Мікулич-Радецький (1850-1905), Нестор Монастирський (1847-1888), Василь Волян (1826-1889), Володимир Філіпович (1864-1935), Тит-Євген Бурачинський (1880-1968) та його син Мирослав Бурачинський (1912-1987), Євген Омельський (1901-1980), Нарцис Лук'янович (1907-1985), Ярослав Воєвідко (1909-1981), Опанас Шевчукевич (відомий ще як поет і скульптор), Михайло Цегельський (1918), Костянтин Цуркан, Леон Кобилянський та інші.

Життя і діяльність видатних лікарів Буковини досі не знайшли належного висвітлення в українській історіографії. Даний реферат про одну з яскравих особистостей буковинського краю – хірурга Володимира Залозецького (1842-1898).

Володимир Залозецький – політичний діяч, мистецтвознавець, активний учасник львівського мистецького середовища міжвоєнного часу, один із творців неовізантизму в українському мистецтвознавстві.

Розділ 1. Володимир Залозецький – перший головний хірург буковини

    1. Роки навчання і досягнення висот в хірургії

Народився Володимир Залозецький 1 березня 1842 року в селі Княже біля Снятина. У 1860 році він закінчив з відзнакою Чернівецьку чоловічу гімназію (нинішня загальноосвітня школа № 1) і вступив до Йосифинської військово-медичної академії у Відні. Після закінчення академії влітку 1866 року молодий лікар прибув до 15-го піхотного полку в зону бойових дій проти прусської армії. За зразкове виконання в бойових умовах лікарського обов'язку його нагороджено срібною медаллю і присвоєно звання старшого лікаря.

Після війни В.Залозецький навчається у Віденському операційному інституті, у клініці знаменитого Теодора Більрота, де отримує вищу хірургічну кваліфікацію. У 1869 році він обіймає посаду старшого лікаря дислокованого в Чернівцях 41 піхотного полку. Наступного року Залозецького обирають до ради Медичного товариства Буковини на посаду секретаря. Талановитий хірург швидко здобуває авторитет серед колег і 1877 року його обирають заступником голови Медичного товариства.

Спалахнула російсько-турецька війна і 41-й полк відправили на Балкани. До Чернівців Володимир Залозецький повернувся 1879 року кавалером Рицарського Хреста, ордена Франца Йосифа, російських орденів Святого Станіслава та Святої Анни. Того ж року доктор Залозецький подав у відставку.

Він працює у Чернівецькому міському шпиталі, де швидко набуває слави кращого хірурга Буковини. Указом імператора Австро-Угорщини його призначають членом Буковинської крайової санітарної ради, яка керувала системою охорони здоров'я. У 1882 році лікарі Буковини обирають доктора Залозецького головою Медичного товариства Буковини (Societas medicorum Bucovinae), приналежністю до якого особливо пишався Йоган Мікулич. Медичне товариство Володимир Залозецький очолював до кінця свого життя. Він користувався великим авторитетом серед медичної громадськості міста й краю, регулярно виступав з доповідями на науково-практичних конференціях товариства.

З відкриттям у Чернівцях крайового шпиталю (1886) В.Залозецький очолив хірургічне відділення, тобто став головним хірургом краю. Сучасники відзначали не лише високу професійність, але й надзвичайну чуйність лікаря до пацієнтів, його відданість улюбленій справі.

В.Залозецький стає активним громадським діячем. Він засновує у місті товариство "Український народний дім". З 1890 року Залозецького постійно обирають до Чернівецького магістрату, де він активно сприяв розвитку охорони здоров'я у місті й краї.

Проте хірург від Бога, котрий врятував життя тисячам людей, виявився беззахисним перед власною недугою. Операція у львівського професора Ридигера не допомогла. Увечері 5 червня 1898 року серце славетного лікаря Володимира Залозецького зупинилося на операційному столі. Було йому тільки 56 років.

    1. Світла пам'ять про Володимира Залозецького

В останню путь на Руське кладовище міста Чернівці Володимира Залозецького, "... одного з визначніших чернівецьких русинів" [українців], як писала тоді крайова газета "Буковина", провели не лише рідні та колеги, але й представники всіх українських товариств, тисячі чернівчан та мешканців міських околиць.

Ім'я знаменитого хірурга не було забуте. У залі засідань Медичного товариства Буковини встановили великий портрет В.Залозецького. Хірурги Буковини своїм коштом виготовили на його честь пам'ятну дошку, яку в 1900 році урочисто відкрили у хірургічному відділенні крайового шпиталю. А згодом Чернівецький магістрат іменем Володимира Залозецького назвав одну з вулиць Чернівців.

У квітні 1993 року розпорядженням глави Чернівецької облдержадміністрації (№ 284) засновано щорічну премію імені Володимира Залозецького з метою заохочення медичних працівників до активної участі у розвитку медичної науки, винахідництва та раціоналізаторства на Буковині, впровадження в медичну практику нових і ефективних методів лікування й профілактики хвороб. Премією щорічно нагороджуються сім кращих працівників охорони здоров'я області. Вручення премії приурочене до професійного свята – Дня медичного працівника. Серед перших лауреатів премії імені В.Залозецького відомі науковці Буковинського державного медичного університету: професор Б.М.Боднар (1993), кандидат медичних наук Г.Д.Дейбук (1994), доцент А.О.Кудла (1995), професор Б.О.Мільков (1996), професор В.О.Калугін (1998).

Вважаємо за доцільне встановити меморіальну дошку на Українському народному домі, яка б засвідчувала причетність Володимира Залозецького й до розвою україства на Буковині.

Розділ 2. ФІЛОСОФСЬКА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ВОЛОДИМИРА ЗАЛОЗЕЦЬКОГО. ВОЛОДИМИР ЗАЛОЗЕЦЬКий – активний діяч львівського мистецького середовища

У 1926 році завдяки зусиллям К.Мораріу в Чернівцях відкрили музей Ч.Порумбеску (сучасна вулиця Й.Главки). Після смерті його засновника діяльністю музею керував Сучавський банк в особі його керівника Т.Лупу. В 1928 р. музей перенесли до Сучави.

Відомі спроби створення на Буковині і етнографічних музеїв, в тому числі і під відкритим небом. Вперше ідею буковинського скансену виголосили у 1906 р. на зборах наукового товариства у Зальцбурзі (Австрія), де повідомлялося про плани його спорудження.

У 1934 р. зусиллями Володимира Залозецького на горі Цецино у передмісті Чернівців було збудовано різьблену гуцульську хату та прикрашену різьбою браму з дашком для хвіртки та воріт. Це мало започаткувати маленький музей гуцульського мистецтва Буковини. Є дані, що в 1938р. цей музей відвідав відомий Чернівецький лікар та скульптор Опанас Шевчукевич з дружиною Ольгою. Подальша доля цього музею невідома. Вважають, що він згорів у кінці 30-х років. До наших днів збереглася лише різьблена брама, на якій вирізано дату „ 1934 ". В даний час брама встановлена на території Чернівецького музею народної архітектури та побуту. Інформацію подав М. Чучко у Збірнику ЧНУ за 1998 р. (стор. 76).

Loading...

 
 

Цікаве