WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → В’єтнам. Причини війни - Реферат

В’єтнам. Причини війни - Реферат

резолюції" конгресом США, яка даламожливість американському президентові вдаватись до будь-яких дій у В'єтнамі - аж до використання збройних сил.
Американські військово-повітряні сили почали бомбардувати "стежку Хо Ші Міна". Однак незабаром командування зрозуміло, що ефективніше знищувати вантажі і транспорт у портах та містах ДРВ, ще до того, як вони потраплять у джунглі. З лютого 1965 р. літаки розпочали систематичні бомбардування міст ДРВ, а у березні на Півдні висадився американський десант. Узбережжя ДРВ отстрілювали війська з кораблів 7-го американського військового флоту.
У зв'язку з загостренням радянсько-китайських відносин і орієнтацією в'єтнамських комуністів на Москву, КНР відмовився подати обіцяну ДРВ допомогу. СРСР натомість підтримав її найсучасшійшею зброєю. Безвідплатна допомога ДРВ у роки війни коштувала Радянському Союзові щоденно 1,5 млню крб.
У квітні 1965 р. до В'єтнаму прибули радянські ракетні підрозділи. У першому ж бою під Хайфоном радянськи ракетники збили 3 американськи літаки. У подальшому військові підрозділи СРСР були виведені з ДРВ.
На ті місця прибув кількатисячний контингант воєнних радників: за офіційними данними їх налічувалось 5 тис., за оцінками радянських ветеранів в'єтнамської війни - 15 тис. чол.
Американський експедиційний корпус налічував близько пів мільона воїнів. Починаючи з 1965 р. у сухий сезон, який траває в Індокитаї з жовтня по березень, війська США та республіки В'єтнам спільно проводили "стратегічні контрнаступи", однак они не принесли відчутних результатів. Пратизанські з'єднання комцністів знищити не вдалось.
С 1966 р. проти сайгонського уряду почали виступати ьбуддисти, які становили більшість населення Південного В'єнаму (до 10,5 млн. осіб із 15 млн. населення). Вони дедалі наполегливіше вимагали миру, дехто навіть спалював себе живцем, щоб привернути увагу світової громадськості.
Тим часом, американські війська продовжували бомбардувати Північний В'єтнам, сподіваючись зламати волю ханойського уряду. Сухопутна армія США не перетинала 11-ї паралелі, проте бойові дії ставали дедалі масштабнішими. Мільонній сайгонській армії і 50-ти тисячному експедиційному корпусу США протистояло (за данними американського уряду) 50 тис. північно-в'єтнамських вояків. І до 200 тис. солдатів національного Фронту Визволення.
Війна стала надзвичайно запеклою. Громанськість світу вразила акція взводу лейтенанта Коллі, якій розстріляв усіх жителів та спалив селище Сонгмі. За цей злочин офіцера було засуджено судом США.
У в'єтнамській війни США вперше застосували кулькові бомби і напалм. Для знищення зелені джунглів застосовувалась токсична речовина (Оранж). Тяжки екологічні наслідки відчутні дотеперю
Проте ДРВ готова була до останку боротися проти іноземної агресії. 31 січня 1968 р. почався наступ північно-в'єтнамських , який засвідчив, що сподівання США на перемогу марні.
На весні 1968 р. було досягнуто домовленості про початок попередніх переговорів, але переговорний процес виявился складним і тривалим. Президент Ніксон взяв курс на затягуванні переговорів і навіть розширив військові дії на Лаос і Камбоджу.
Хоча уряди цих країн заявили про свій нейтралітет. вони не спроможні були контролювати прикордонні з В'єтнамом райони. Там активно діяли партизанськи загони Народно-революціонних партій Лаосу (комуністичних за своєю суттю) та компартії Камбоджі. Крім того через теріторію цих країн пролягала "стежка".
Лише 16 січня 1969 р. в Парижі почала роботу конференція за участтю чотирьох делегацій: американської, південно-в'єтнамської з одного боку, північно-в'єтнамської та від Національного Фронту Визволення з іншого.
Тим часо під тиско світової горомадськості, широких верств населення у самих США американський уряд розпочав виведення американських військ із В'єтнаму.
США витрачали на війну у В'єтнамі 25-27 млрд дол. щорічно, отже в країні проходили широкомасштабні рухи проти вйні у В'єтнамі. По всій країні розгорнулись марші і демонстрації, компанії відхилення від призиву в армію, і спалювання призивних карточок. Найбільш ярким проявом цього руху була облога військового відомства США, що продовжувалася на протязі декількох діб. Джонсон мусив оголосити згоду наведення мирних переговорів з ДРВ.
Нарешті в січні 1973 р. у Парижі було підписано угоду про припинення війни і відновлення миру у В'єтнамі.
Залишившись один на один з комуністичними силами південно-в'єтнамські війська невдовзі зазнали поразки. Маріонетковий режим, що залишився в Сайгоні після відходу американських військ наманався закріпити свої позійії, застосовував репресії, і підривав план мирного об'єднання країни. Весною 1975 р. в'єтнамські патріоти нанесли удар по Сайгону. не дивлячиь на мільонну армію, повнчсттю озброєнною американською технікою, антинаціоналістичний сайгонський режим упав під ударами збройних сил в'єтнамських патріотів. День 30 квітня 1975 р. став днем тріумфальної перемоги, завершивший тридйятирічний період боротьби в'єтнамського народу за незалежність.
Наслідки війни в Індокитаї.
У квітні 1976 р. були проведені вибори до національних зборів, котрі принесли рішення про з'єднання двох частин В'єтнаму в Соціалістичну Республіку В'єтнам. (СРВ). Столицею СРВ стало м. Ханой. Сайгон було перейіменовано на місто Хо Ші Мін. Фактичним керівником СРВ став генеральний секретар ЦК КПВ Лє Зуан, посада ж предидента після смерті Хо Ші Міна почала носити в основному представницький характер.
Комуністи захопили владу також у Камбоджі і Лаосі. Усі три комуністичних режими країн Індокитаю проголосили своїм завдвнням побудову соціалізму, шляхом переводу народного господарства від мілкого виробництва до індустріалізації країни.
Провідне місце на цьому шляху, займала СРВ, проголошений нею курс на індустріалізацію і коликтивізацію сільского господарства. На кошти СРСР було реконструйовано і побудовано сотні економічних об'єктів. Тим часом помилки в плануванні величезні капітпловкладення в крупні об'єкти будівництво котримз затягувалось на довгі роки, привело до того, що значна частина коштів, була витрачена даремно. Це в невдовзі привело до значних економічних проблем. Промисловість країни, головно оборонна с труднощами переходила на мирні рійкі. Існувала повна залежність країни від поставок СРСР.
Отже в наслідок війни в Індокитаї його країни здобули незалежність, відбулося поширення комуністичних ідей та прихід комуністів до влади в цьому регіоні; що призвело до зміцнення позиції СРСР і зменшення впливу США.
?
Літетатура:
1. Всесвітня історія - С. Пивовар, А. Слюваренко, С. Стельмах.
2. Новая и новейшая история - Е.И. Попова, К.Н. Татарина.
3. Новейшая история зарубежных стран ХХ век - Под редакцией доктора исторических наук А.М. Родригеса.
4. Всемирная история (энциклопедия).
5. Всесвітня історія. Новітні часи 1945-1996 р.р. - Ю. В. Бураков, Г.М. Кипаренко.
Loading...

 
 

Цікаве