WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → В’єтнам. Причини війни - Реферат

В’єтнам. Причини війни - Реферат


Реферат на тему:
В'єтнам. Причини війни
З М І С Т
1. Причини війни у В'єтнамі.
2. Війна за незалежність: 1945-1954 р.р. Розділ В'єтнаму на дві частини.
3. Розвиток ДРВ.
4. Боротьба проти американських агресій в Південному В'єтнамі: 1954-1975 р.р.
5. Наслідки війни в Індокитаї.
?
ВСТУП
Внаслідок того, що Фашистська Німеччина опинилася в числі переможних, після закінчення другої світової війни, розпочалося розповсюдження комуністичних ідей у світі та створення двох воєно-політичних блоків на чолі яких, відповідно стояли СРСР та США. В умовах розгортання "холодної війни" вони постійно втручалися у внутрішні справи країн, що входили у зону їх інтересів, гамагаючись встановити свій вплив у цих країнах.
Неоминув цей процес і країни Іднокитаю, а зокрема В'єтнам, що був колонією Франції.
Внаслідок втручання США і СРСР розв'язалася війна у цій країні, яка тривала близько тридцяти років.
?
Війна за незалежність 1945-1954 р.р. Розподіл В'єтнаму на дві частини.
В'єтнам, розташований на східному узбережжі Індокитайського півострова, в середині ХІХ ст. зазнав агресії французьких колонізаторів і до 1884 р. став колонією Франції. Вся історія колоніального В'єтнаму сповнена боротьбою волелюбного в'єтнамського народу проти колоніального рабства. Під впливом Великої Жовтневої революції в Росії у В'єтнамі почали поширюватися ідеї марксизму, з'явились політичні партії. В 1930 р. по ініциативі Хо Ші Міна була створена Комуністична партія Ідокитаю (КПІН). З цього часу комцністи В'єтнаму йшли на чолі визвольної війни.
На початку другої світової війни , коли Індокитай, був окупований японськими військами, у В'єтнамі за ініциативою КПІН склався широкий національний фронт "Ліга боротьби за незалежність" - В'єть-Мінь.
У березні 1945 р. японці витіснили французьку адміністрацію з Індокитаю і встановили формально незалежний уряд начолі з тодішнім імператором Бао Баєм. Отже, на момент поразки Японії французи були тимчасово усунуті. Як і в багатьох інших місцях Азії, союзницьки окупаційні сили були неспроможні десантуватися. Тому, в серпні 1945 р. В'єт-Мінь очолив загальне повстання в'єтнамського народу, яке закінчилося повною перемогою. Коли тисячи бійців В'єт-Міню увійшли до Ханою ,вони не зустріли жодного опору. Колишній імператор зрікся престолу і незабаром виїхав до Франції. 2 вересня 1945 р. керівник Компартії Індокита. Хо Ші Мін проголосив Декларацію Незалежності, яка сповістила "народження" вільної країни - Демократичної республіки В'єтнам (ДРВ).
Пройшли вибори до Національних зборів , була прийнята Коституція ,яка закріпила республіканську форму правління і основні права та свободи громадян. Президенто був обраний Хо Ші Мін. Лідер комуністів та в'єтнамців опинився у виграшній витуації, оскільки немав противників серед націоналістів у боротьбі за владу.
Керівництво ДРВ почало налагоджувати виробництво воєнного спорядження, а також товарів для населення. були побудовані десятки невеликих державних підприємств, відкритий в 1951 р. Національний Банк. В кінці 40-х років почалась аграрна реформа, головним кроком якої став закон про передачу селянам демлі в'єтнамських і французькиї поміщиків за принципом "Земля тим, хто її обробляє".
Проте занрозу становили міжнародні проблеми. Почався розкол В'єтнаму на дві частини.
За рішенням Потсдамської конференції держав-переможниць у другій світовій війні, яка відбулась 17 линя - 2 серпня 1945 р. у Потсдамі (поблизу Берліна), для розброєння японців у французькому Індокитаю на північь від 17-ї паралелі були направлені війська Китайської Республіки, а на південь від цієї межі - військові сили Великобитанії. Британці захопили Сайгон і підготували Південь для зміни своїх віськ на французьки.
У 1946 р. війська республіки Китай та Великобританії були виведені з Індокитаю. Тим часом Франція спромоглася лиш зміцнитися на Півдні. Хо Ші Мін розумів, що будь-які плани щодо майбутнього В'єтнаму вимагають схвалення з боку Парижа і тому намагався провести переговори з французьским урядом. До складу повоєнних урядів Франції входили міністри-комуністи і Хо Ші Мін фсподівався прихильного ставлення до в'єтнамських справ. Проте імперіалістичні кола Франції не бажали втрачати фсвою багату колонію. Після того фк Франція зробила ставку на швидкоруч сформований маріонетковий уряд на чолі з Бао Баєм воєнні питання вийшли на перший план.
У листопаді 1946 р. французи бомьардували місто-порт Хайфон. У відповідь в'єтнамські комуністи розгорнули наступ на французькі гарнизони і весь народ В'єтнаму піднявся на захист завойованної революції. Війна швидко набувала жорстокого, кривавого характеру. До неї виявили інтерес лідери двох наймогутніших держав. У січні 1950 р. СРСР та КНР визнали уряд Хо Ші Міна, наступного місяця США та Великобританія визнали уряд Бао Бая.
Утворення комуністичного Китаю мало суттєвий вплив на хід французько-в'єтнамської війни. КНР зброєю, радниками, а подекуди і "добровольцями" активно підтримували своїх в'єтнамських однодумців. У листопаді 1950 р. на півночі Індокитаю в районі міста Лангонона французи вперше зазнали серйозної поразки.
У 1951 р. було створено Єдиний національно-визвольний фронт В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі. В'єтнамські війська (формально-добровольні) брали участь у бойових операціях національних сил лаосу та Камбоджі. французькі військові підрозділи були втягнуті у бойові дії в індокитайських джунглях. Зростали втрати колоніальних армій, і це викликало занепокоєння французької громадськості.
У 1953 р. велись 12-ти денні операції в Центральному В'єтнамі, в наслідок яких були взяті штурмом шість важливих укріплених пунктів на стратегічній магістралі № 19, що з'єднувала визвольні райони Центрального І'єтнаму з узбережжям. Було проведено ряд успішних операцій в дельтах річок Хангха і Меконг, нанесені удари по містах Кієнам, Намдінь, по примській зоні Хайфона.
В травні 1953 р. головнокомандуючим французьким експедиційним корпусом в Індокитаї був призначений А. Наварр, в минулому начальник шткабу сухопутних сил НАТО в Центральній Європі. Перед прибуттям А. Наварр узгодив з Пентагоном план "мобільної війни" проти збройних вил ДРВ, оснований на зростаючих поставках американської військової техніки.
15 жовтня розпочалось здійснення першого етапу плану Наварра - так званої операції "Чайка", метою якої було з'єднання коридором окупованої зони в Північному і Центральному В'єтнамі. Внаслідок трьоїденних битв частини експедиційного корпусу знову потерпіли поразку. Французькі війська діючі в Північно-Західному В'єтнамі, відступили до укріпленого району Дьєнб'єфу.
25 січня 1954 р. народна армія розгорнула наступ на Центральному плато. В лютому збройних сил ДРВ провели успішні операції в провінції Тхайнгуйєн і на півночі В'єтнаму, в районі міста Нячанга в Центральному В'єтнамі. 13 березня прозвучали перші залпи артилерійської зброї, доставленої патріотами
Loading...

 
 

Цікаве