WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Буржуазні революції європейських країн - Курсова робота

Буржуазні революції європейських країн - Курсова робота

  • Невдоволення селян процесом огородження. Огороджування — процес насильного вигнання селян з їхніх земель, у звязку з бажанням дворян-землевласників загарбати більше земель для ведення вівчарства, так як ціни на вовну підвищились ;

  • Збільшення чисельності безземельних селян. Так створилася армія трударів для мануфактур і копалень;

  • " новим дворянам", що були подібні до буржуазії, заважали феодальні обмеження — заборона щодо торгівлі, цехова регламентація. Особливо їхнє невдоволення посилилось при королях династії Стюартів — Якова I і Карла I;

  • система роздачі монопольних прав монархами на виготовлення товарів, що гальмувало розвиток промисловості.

  • Cтюарти прагли встановити в Англії класичну форму абсолютизму, що призвело до конфлікту королівської влади і парламентом — представницьким органом, що існував в країні з XIIIст.

  • У нижній палаті парламенту сформувалася опозиція представників буржуазії та "нового" дворянства. Головний конфлікт та передумова революції — конфлікт з найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики.

  • Наявність копигольдерів( вільні, але земельно залежні від власника землі селяни), що були переконаними ворогами феодалізму.

Англійська революція розпочалася 3 листопада 1640 р. Влада Стюартів була скинута, а парламент одержав перемогу.

В цих умовах парламент пішов на створення армії "нового зразка", головну роль у якій відіграв офіцер, талановитий полководець і політик, типовий представник нового дворянства Олівер Кромвель. Його кавалеристи розгромили королівську армію. Надзвичайно ви-росли авторитет і особиста військова влада О.Кромвеля. В цих умовах організація влади виявляла очевидне тяжіння до військоводиктаторського режиму і одноособової влади. 20 квітня 1653р., спираючись на підтримку армії Олівер Кромвель розігнав так зване"охвістя"Довгогопарламенту(усього50депутатів).

Законодавча влада "вільної держави Англії, Шотландії і Ірландії" зосереджувалась в подвійному інституті – парламенті і заново заснованому лорді – протекторі. Особливою статтею конституції повноваження лорда - протектора довічно закріплювались за О.Кромвелем. Режим протекторату був тісно пов'язаний з особою і авторитетом Кромвеля. Як тільки він помер (3 вересня 1658р.), режим потрапив в тяжкий кризовий стан безвладдя.

Результати революції:

1. Скасування феодальної системи землеволодіння. Земля стала приватною власністю.

2. Селяни залишилися у залежності, але тепер від буржуазних власників.

3. Конфіскувалися землі короля, церкви, знаті.

4. Великі мануфактури були створені у гірничовидобувній, кораблебудівній, зброярській галузі виробництва.

5. Англія опиняється на перехресті головних торговельних шляхів. Зростає обсяг торгівлі з іншими країнами. Буржуазія об'єднувалась і створювала "компанії" для торгівлі з певними районами світу.

6. Революція дала поштовх до майбутнього промислового перевороту, що почався саме з Англії.

Французька революція (1789-1799)

З розвитком мануфактурного виробництва розширювався і зміцнювався внутрішній ринок Франції. Із феодального стану городян формувалась буржуазія. Капіталістичний розвиток Франції гальмувало: пережитки економічної і політичної роздробленості, загальне безправ'я буржуазії, станові привілеї дворянства й духовенства.

Буржуазія у складному становищі XVI ст. зайняла позицію підтримки сильної, єдиної, централізованої держави. За це вона отримала покровительство абсолютизму. Буржуазія змогла на певний час пристосуватися до феодальних порядків, оскільки їй потрібні були єдність у країні, покровительство у сфері торгівлі,захист від свавілля дворянства.

Революція (1789-1799) була названа Великою. Її причини:

  • Суперечності між третім станом ( торговці, промисловці, селянство, робітники мануфактур, біднота) і пануючими станами – дворянством і духовенством.

  • Королівська влада перечила всьому, що могло знищити цехову систему і монопольні привілеї, послабити феодальну залежність селянства.

  • Всі стани крім дворян мусили платити податок.

  • Фінансова і торгово-промислова криза.

  • Неврожай спричинив нестачу продуктів харчування.

Французьке Просвітительство стало ідейним підґрунтям французької буржуазії і народних мас.

Початком революції вважається день 14 липня 1789 р., коли було здійснено штурм Бастилії. В очах народу Бастилія була символом королівської сваволі.

У перші дні революції було створено Національну гвардію, скликано Установчі збори, які 4 серпня 1789р.розробили довгоочікуваний законопроект, що проголошував рівність усіх перед законом у сплаті податків, скасування станових привілеїв, особистої феодальної повинності селян. У 1791р. прийнята Конституція, яка закріпила конституційну монархію, потім у 1793-1794 р. встановилася якобінська диктатура, а у період 1795-1799 р. країною правила Директорія. У 1799р. до влади прийшов Наполеон Бонапарт, хоча Франція згідно нової Конституції( четвертої) залишилася республікою. Так закінчилася Велика Французька революція.

Значення революції:

  • Революція створила підвалини для розвитку фермерства.

  • Революція скасувала податкові привілеї дворян, ліквідувала регламентацію виробництва та цехи, проголосила свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму, значною мірою розв'язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі, яка до того ж постійно ділилися. Це призвело до того, що в основному наділи селян були за розміром 2—3 га. Таке господарство було парцелярним, тобто малоземельним. На невеличкому земельному наділі селяни не могли запровадити нові прийоми агротехніки, машини, тому французьке сільське господарство було малопродуктивним, з низькими врожаями, ледь забезпечувало власні потреби селян у продуктах харчування. Дрібноселянське землеробство Франції гальмувало розвиток промисловості країни.

  • У січні 1800 р. в країні створюється Французький банк, розвивається кредитно-фінансова система.

  • Торгівля стає однією з провідних галузей економіки, приносячи країні величезні прибутки. Тому політика торговельного балансу та розширення торгових зв'язків набуває великого значення.

  • В 1815—1830 рр. швидкими темпами починається промисловий переворот. Відбувається заміна ручної праці на машинну, кількість парових двигунів, що застосовувалися в промисловості країни,збільшується більш ніж у 10 разів. У 30—40 рр. здійснюється масове застосування машин у текстильній промисловості, у великих масштабах відбувається залізничне будівництво, яке дало поштовх для розвитку вугільної та металургійної промисловості.

  • Революція знищила феодально-абсолютистський лад і відкрила простір для розвитку капіталізму.

Революція в Німеччині 1848-1849 рр.

Причинами революції в Німеччині були:

  1. Політична роздробленість країни, німецьких держав налічувалося 38. Це було основною перешкодою для капіталістичного розвитку.

  • Поширення цехового ремесла

  • Залежність селян від поміщиків

  • Безмірне панування дворянства

  • Неоднорідною була країна і в економічному відношенні: Рейнська область, західні держави Німеччини вже не знали кріпосного права. Районом найбільшого засилля панщини була Пруссія. Неоднорідність була характерна і в промисловості.

  • Фінансово-економічна криза й неврожай в 40-х р. XIX ст.

Революція почалася 3 березня 1848 р. робітничою демонстрацією в Кельні. Невдовзі рух перекинувся у прусські землі. Було скликано Національні збори, які 27 березня 1849 р. прийняли Конституцію, що стверджувала недоторканність влади німецьких монархів, незмінність апарату управління землями. Носієм центральної влади мав стати імператор та двопалатний парламент — рейхстаг. Але Національні збори були розігнані 16 червня одним з монархів.

Революція в німецьких землях скінчилася поразкою:

  1. Німеччина не стала єдиною національною державою.

  2. Перемога "прусського шляху" економічного розвитку німецьких земель.

  3. Німецька буржуазія, будучи політично слабкою і неорганізованою силою, пішла на союз із юнкерством. Він визначав усю соціально-політичну структуру німецького суспільства, надаючи йому мілітаристський, винятково агресивний, реакційний характер.

Але далі було відмічено позитивні сторони в розвитку економіки:

  1. У 50—60-ті роки Німеччина переживала промислове піднесення, пов'язане з широким розвитком важкої промисловості. Проте феодальні пережитки не дали змоги досягти високого рівня промислового розвитку.

  2. Надзвичайно важливу роль відіграли акціонерні компанії, які після революції 1848—1849 pp. почали рости як гриби. Усього за наступні 20 років у Пруссії виникло 295 компаній: гірничопромислових, металургійних, страхових, залізничних та інших, капітал яких становив 2,4 млрд марок. Важливе значення мав приплив іноземного капіталу — бельгійського, голландського, англійського, французького — у промисловість Рейнської області.

  3. Сільське господарство Німеччини в XIX ст. розвивалося досить швидко. У Померанії й Бранденбурзі, де переважали піщані ґрунти, розширили площі під картоплю, яку використовували для виробництва спирту — важливого експортного товару країни. За збором картоплі та цукрових буряків Німеччина в другій половині XIX ст. посіла перше місце у світі.

Loading...

 
 

Цікаве