WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

2.3 Науково-технічне та інноваційне співробітництво

У XXI столітті місце і роль України у світовій економіці визначається передусім рівнем її науково-технічного розвитку, спроможністю створювати і ефективно впроваджувати власні і зарубіжні наукоємні технології, активністю країни на світовому технологічному ринку. Досвід провідних держав світу переконливо доводить, що докорінна структурна перебудова економіки проходила успішно лише в тих країнах, де була зроблена ставка на ефективне використання передових науково- технічних досягнень і активну державну політику підтримки їх освоєння. Вирішенню цього завдання має сприяти міжнародне науково-технічне та інноваційне співробітництво.

Науково-технічні зв'язки України і Росії розвиваються як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях. Основою багатостороннього співробітництва є підписана у листопаді 1995 р. на засіданні глав урядів країн-учасниць СНД Угода про створення загального науково-технологічного простору країн-учасниць СНД [94]. Відповідно до Угоди, створено Міждержавний комітет з науково-технологічного розвитку (МК НТР) та Міждержавну науково-технічну раду (МНТР). Затверджено Регламент роботи МК НТР, розроблено низку міжурядових угод, які суттєво доповнюють існуючу правову базу міжнародного співробітництва у науково-технічній сфері.

В рамках Угоди держави-учасниці концентрують увагу на формуванні міждержавних науково-технічних програм, гармонізації законодавств держав у галузі науково-технічної політики, забезпеченні пріоритету науки в країнах Співдружності, виробленні узгоджених заходів щодо державної підтримки спільних фундаментальних і прикладних досліджень.

Стратегічне значення для України і Росії, а також інших країн СНД має реалізація і державна підтримка міждержавної науково-технічної програми "Високо надійний трубопровідний транспорт". Виконання інноваційних проектів Програми дасть змогу забезпечити надійність і безпеку магістральних трубопроводів, оцінити їх залишковий ресурс, розробити конкретні рекомендації щодо безаварійної експлуатації, що надзвичайно важливо для безперебійного експорту газу і нафти в європейські країни через території Росії і України з найменшими затратами.

Для України надто важливим є питання технологічної безпеки країни. У цьому зв'язку актуальною є реалізація комплексу заходів з удосконалення системи створення і захисту наукових і технологічних досягнень та механізмів їх використання в РФ та інших країнах СНД, координація на державному рівні діяльності українських учасників міжнародного науково-технологічного співробітництва з метою його пріоритетного розвитку в найбільш важливих для України галузях науки і техніки, забезпечення участі зацікавлених українських міністерств, відомств і громадських організацій в заходах міжнародних організацій та міжнародних програм.

В цілому ж можна відмітити, що попри значні труднощі і перешкоди, клімат Росії стає дедалі сприятливішим для міжнародного обміну технологіями і в ньому починають брати участь не тільки "велетні" міжнародного бізнесу, а й дрібніші фірми, що можуть діяти в Росії у різних галузях науково-технічного співробітництва. Відбувається реструктуризація науково-технічної сфери, змінюються методи і форми управління цією галуззю, зростає роль держави у формуванні та проведенні науково-технічної політики. Вперше за роки реформ у РФ виконано план бюджетного фінансування Російської академії наук у 2000 р. та заплановано загальне збільшення фінансування РАН майже у 1,5 рази в 2001 р., передбачалося також підвищення заробітної плати співробітникам інститутів РАН у середньому в 1,3 рази [112. С. 125]. Спостерігається тенденція до поступової децентралізації надходжень федеральних бюджетних коштів, тобто до появи нових джерел асигнувань, які розподіляються, як правило, на конкурсних засадах. До таких джерел належать передусім Російський фонд фундаментальних досліджень, Російський гуманітарний науковий фонд. Іншою характерною рисою стало зростання ролі місцевих бюджетних ресурсів у підтримці науки в регіонах, зокрема шляхом фінансування регіональних науково-технічних програм та виконання окремих НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструктивні роботи) в інтересах регіонів. Зроблено також певні кроки для поглиблення науково-технічних зв'язків між Росією та Україною. В зв'язку з цим досягнення української науки і техніки в Москві на міжнародних виставках та ярмарках повинні представлятися найкращим чином, має збільшуватись кількість українських вчених і спеціалістів на російських наукових конференціях та симпозіумах, ширше використовуватися можливості Культурного центру України.

Основою двостороннього науково-технічного співробітництва між Україною та Росією є міжурядова угода про співробітництво в галузі науки і техніки, в рамках якої створено Підкомісію з питань науково-технічного співробітництва Змішаної українсько-російської комісії [112. С. 126]. В рамках Програми двостороннього науково-технічного співробітництва на 1998-2007 роки виконуються спільні проекти за пріоритетними науково-технічними напрямами. На частину проектів цієї Програми у 2000р. не були виділені кошти через недостатній рівень бюджетного фінансування її з обох сторін.

Розроблено і підписано 22 червня 2000 р. у Москві Угоду про науково-технічне співробітництво між Національної академією наук України та Урядом Москви [92]. Було опрацьовано програму спільних робіт щодо впровадження розробок установ НАН України, які можуть бути використані для рішення актуальних проблем російської столиці.

Останніми роками успішно виконувалися роботи в галузі дослідження та використання космічного простору на 1998-2007 рр. Прикладом успішного співробітництва у ракетно-космічній галузі є міжнародний проект "Морський старт", а також функціонування спільного підприємства "Космотрас" з метою використання міжконтинентальних балістичних ракет військового призначення у мирних цілях. Поглиблюються зв'язки міжнародної організації космічного зв'язку "Інтерсупутник" з українськими організаціями та підприємствами ракетно-космічної галузі, зокрема з державним конструкторським бюро "Південне", відомими утвореннями "Укркосмос", "Укртелеком" [112. С. 126].

Велике позитивне значення для поглиблення українсько-російського співробітництва в аерокосмічній галузі мала зустріч на найвищому рівні у Дніпропетровську (лютий 2001 р.), в ході якої було прийнято Спільну заяву президентів Російської Федерації і України з питань розширення співробітництва у галузі ракетно-космічної та авіаційної техніки і підписано Угоду між Урядом РФ та Кабінетом Міністрів України про переміщення товарів у рамках співробітництва в освоєнні космічного простору , створенні та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки [87]. З обох сторін є розуміння того, що збереження і подальший розвиток зв'язків - це важливе і першочергове завдання, без вирішення якого неможливо підтримувати на належному рівні науково-технічний потенціал кожної з держав. Науково-технічне співробітництво України з Росією має вийти на рівень, необхідний для забезпечення сталого розвитку двох країн на інноваційному шляху економічного зростання.

Прикладом перспективної програми інноваційного спрямування стала українсько-російська програма "Нанофізика та наноелектроніка", виконання якої затверджено розпорядженням Кабміну України у березні 2001 р. До складу Програми входить близько 120 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що виконуються російськими та українськими науковими і виробничими організаціями в найпріоритетніших напрямках розвитку сучасної твердотілої електроніки. Мета програми - розвиток фундаментальних досліджень і технологій в одному з найбільш перспективних напрямків сучасної фізики - фізики наноструктур і створення на цій основі конкурентоспроможної та патентопридатної продукції, яка має забезпечити національний прогрес в наукоємних технологіях, а також стратегічні інтереси Росії і України. Програма за умови її успішної реалізації має забезпечити вихід партнерів на великий ринок науко-ємної високотехнологічної продукції.

Національні інтереси України і Росії вимагають рішучих дій по створенню надійної і ефективної системи політичних, організаційно-правових, економічних і соціальних механізмів захисту відтворення вітчизняного науково-технічного потенціалу, збереження технологічного і, в кінцевому підсумку, економічного й політичного суверенітету, подолання інноваційної пасивності підприємств для зменшення частки утримання науки за рахунок бюджету, збільшення позабюджетних джерел фінансування підготовки виробництва до освоєння нової техніки, зміна існуючої системи оподаткування і тарифів, ставки банківських кредитів, які недостатньо стимулюють науково-технічну й інноваційну діяльність, залучення до цієї сфери коштів комерційних структур [112.С. 127].

Підсилення координації в діяльності міністерств та відомств щодо проведення єдиної науково-технічної політики і вирішення питань технологічного переозброєння виробництва має подолати "структурний консерватизм", марнотратство, неможливість їх повноцінної концентрації на пріоритетах державної ваги. Цьому має сприяти належним чином узгоджена робота органів виконавчої влади у визначенні пріоритетів структурної, промислової і науково- технічної політики, формуванні та реалізації федеральних цільових, інноваційних та науково-технічних програм, повноцінного виділення необхідних коштів, передачі результатів завершених НДДКР у виробництво.

Loading...

 
 

Цікаве