WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

Бібліотека в міру своїх можливостей здійснює видавничу діяльність перш за все, це відома серія "Палати Мазепи".

В 1992-1993 рр. Бібліотека бере активну участь в підготовці і випуску інформаційного бюлетеня. Завдяки Об'єднанню українців Москви, щомісячно виходить бюлетень нових надходжень в Бібліотеку, які направляють бібліотекам Москви і іншим зацікавленим організаціям[2. С. 22].

З 1994р. широко використовуються можливості електронної пошти і Інтернету в цілому. З грудня 1996 р. на Web-сторінках Бібліотеки публікуються активні тематичні списки видавництв і аудиовізуальні матеріали нових надходжень, новини й ін. інформація.

Протягом 12 років постійну допомогу Бібліотеці надають Публічна бібліотека ім. Лесі Українки, Національна бібліотека України ім.В.І.Вернандського, Державна бібліотека України для дітей, бібліотеки "Українських Правничих Фундацій", державного відкритого акціанерного товариства "Укркнига". Систематично надсилають свої книги в дар Бібліотеці видавництва "Каменяр", "Либідь", "Мистецтво". Доволі значною є допомога пошти Українського державного підприємсва "Преси", а атакож пошти "Державної фельд'єрської служби України".

В свою чергу Бібліотека сприяє книгообміну між видучими бібліотеками України і Росії.

Велику підтримку Бібліотеці надає Міністерство культури і мистецтва культури України, Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, Державний комітет по справам національностей і міграцій, і особливо Посольство України в Російській Федерації і Культурний центр України в Москві.

Слід також відмітити допомогу і російських державних органів: Міністерство по справам федерації і національностей РФ, Комітету суспільних і міжрегіональних зв'язку Уряду Москви.

Плідна діяльність Бібліотеки було б не можливою без активної участі Українських організацій – Український молодіжний клуб, Об'єднання українців Росії і Москви, Товариства любителів української музики, Український історичний клуб Москви[2. С. 28].

Ще одною важливою ланкою інформаційно-бібліотечного співробітництва є Рада директорів наукових бібліотек, яка була створена при Міжнародній асоціації академії наук в 1996 р. Раду директорів наукових бібліотек (НБ) та науково-інформаційних центрів (НІЦ) академій наук - членів МААН. До Ради ввійшли і директори НБ академій наук Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, України та директори п'яти Н1Ц- Всеросійського інституту наукової і технічної інформації (ВІНІТІ), Інституту наукової інформації з суспільних наук (ІНІСН) (Росія), Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Казахстанського ДНТІ Міністерства науки - АН Республіки Казахстан, Центру наукової інформації в галузі гуманітарних наук АН Республіки Молдова. Головою Ради директорів обрано генерального директора Національної бібліотеки України імені В. 1. Вернадського (НБУВ), академіка НАН України О. С. Онищенка.

По суті, Рада директорів стала правонаступницею Міжнародної асоціації академічних бібліотек і науково-інформаційних центрів.

Згідно з "Положенням Про Раду директорів...", її основними завданнями є[64. С. 43]:

  • визначення пріоритетних напрямів та координація інформаційної взаємодії НБ і НІЦ національних АН;

  • вироблення механізмів регулярного обмін інформаційними матеріалами, взаємовикористання інформаційних ресурсів для оптимальної організації інформаційного забезпечення науки в академіях - членах МААН;

  • організація обміну продуктами професійної наукової та інформаційно-бібліографічної діяльності бібліотек й інформаційних центрів, підготовка спільних інформаційних та наукових видань, розробка спільних наукових програм;

  • розвиток міжнародних наукових зв'язків з бібліотеками та інформаційними закладами світового співтовариства.

Керівництво Ради МААН надає виключно важливого значення стану інформаційного обслуговування потреб науки. У надзвичайно важкому з фінансового огляду 1994 році, зазначається у звіті МААН, "Президією НАН України затверджені нові принципи і пріоритети бюджетного фінансування. Прийнято рішення про цільову підтримку за рахунок бюджету Академії бібліотечних фондів і архівів, унікальних колекцій, які мають виключне значення для інтелектуального і культурно-освітнього потенціалу України". І далі: "До пріоритетів бюджетного фінансування віднесені також теоретичні дослідження, рівень яких відповідає світовому, цілеспрямовані фундаментальні дослідження, що є основою нових високих технологій, і, безумовно, ті конкретні наукові розробки, які можуть відіграти важливу роль у виході України з кризи". Послідовність названих пріоритетів красномовно свідчить про ставлення Ради МААН до проблем інформаційного забезпечення науки.

Після затвердження Радою МААН Положення про Раду директорів НБ і НІЦ та її складу багато зусиль було докладено на вирішення організаційних проблем, оскільки на шляху книгообміну постала неузгодженість податкового та митного законодавства країн, академії яких утворили Асоціацію. Щоб сприяти узгодженню законодавства різних країн щодо обміну літературою, Рада директорів НБ і НІЦ організувала взаємообмін проектами документів, що розроблялися в країнах Співдружності, сприяла підписанню ними Флорентійської угоди.

Діяльність Ради директорів сприяла збагаченню й досвіду законотворчої діяльності у сфері бібліотечної справи та інформації. Всі академічні бібліотеки брали участь у розробці національних нормативних актів про бібліотеки і бібліотечну справу, інформаційну діяльність, обов'язкові примірники творів друку і завдяки оперативності дій Ради директорів мали можливість враховувати позитивні напрацювання одне одного.

Під час засідань Ради директорів НБ і НІЦ, які щороку проходять на міжнародних наукових конференціях, що їх проводить базова бібліотека Ради директорів - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, - обговорюються раціональні шляхи розв'язання проблем, що постали перед бібліотеками в процесі переходу до інформаційного суспільства і є актуальними для всього директорського корпусу: впровадження новітніх високоефективних технологій для створення інформаційної бази інноваційного розвитку країни, забезпечення користувачів оперативною і релевантною їхнім потребам інформацією, вдосконалення бібліотечно-бібліографічних послуг, підвищення культури обслуговування, інформаційної культури читачів, трансформація бібліотечних фахівців у технологів і організаторів інформаційної сфери, спеціалістів з аналітико-синтетичної обробки документальних інформаційних потоків, реорганізація з цією метою системи безперервної бібліотечної освіти, де основну увагу буде приділено новим інформаційно-освітнім технологіям, інноваційним формам навчання, розвитку системи дистанційної освіти. Актуальні питання бібліотечно-інформаційної діяльності розглядаються на щорічних міжнародних конференціях "Бібліотеки та асоціації у світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва" (Автономна Республіка Крим, Судак), співорганізатором яких є НБУВ, а бібліотеки й інформаційні центри національних академій наук - активними учасниками. Головна тема форуму 2002 р., в якому взяли участь фахівці Бібліотеки з природничих наук РАН (БПН РАН), ДПНТБ Сибірського відділення РАН, ЦНБ НАН Білорусі, ЛНБ ім.В. Стефаника та інші - "Електронні інформаційні ресурси і соціальна значущість бібліотек майбутнього суспільства". Особливо актуальною для бібліотек національних академій наук - членів МААН є проблема інтеграції інформаційних ресурсів на національному та міждержавному рівні, вирішенню і реалізації завдань якої сприятимуть корпоративна каталогізація, стандартизація, лінгвістичне та програмне забезпечення, що розробляються фахівцями НБУВ -учасниками низки програм і проектів. Було отримано перші результати зі створення національного формату представлення бібліографічних даних, наявність якого є передумовою інтеграції бібліографічних ресурсів провідних бібліотек України. З урахуванням вимог цього формату уточнено технологію формування електронного каталогу НБУВ для подальшого переходу до кооперативної каталогізації обов'язкового примірника творів друку України спільними зусиллями НБУВ та інших бібліотек.

Плідною є діяльність НБУВ у Міжнародній асоціації користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій (ЕБНІТ), під егідою якої з 1998 р. спільно з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України (Інститут - член Ради директорів МААН) реалізується корпоративний проект формування загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова", яка нині містить 78 тис. записів, що розкривають зміст монографій, енциклопедій, довідників, словників, збірників наукових праць, матеріалів конференцій, авторефератів дисертацій, препринтів, статей з наукових журналів. З 1999 р. щоквартально виходять друком три галузеві серії Українського реферативного журналу "Джерело". Поряд з друкованими версіями цього журналу здійснюється випуск його електронних копій на компакт-дисках, а на веб-сайті НБУВ підтримується онлайновий доступ до реферативної бази даних засобами глобальних комп'ютерних мереж. Інформація на сайті стає доступною користувачам мережі Інтернет ще до виходу з друку Українського реферативного журналу.

Loading...

 
 

Цікаве