WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

Облік аспектів інформаційного простору України, можливо, істотно вплине на:

Державну інформаційну політику, що покликана охороняти національні інтереси й контролювати кількість й якість російськомовних каналів у телевізійному просторі України.

Інформаційний вакуум, що утворився у зв'язку із припиненням ретрансляції російських телеканалів можуть заповнити представники українського регіонального телебачення, що свідчить про пріоритети охорони власного інформаційного простору.

Інформаційну й національно-культурну само ідентифікацію України.

Збереження, підвищення рівня й розвиток вітчизняного (національного) інформаційного продукту, національно-культурних і духовних цінностей України, створення умов для формування в Україні розвиненого інформаційного суспільства. [112. С. 161]

Політизацію телеефіру напередодні президентських виборів.

Ситуаційний моніторинг іміджу України в російському інформаційному просторі за минулий рік показує, що він не відповідає життєво важливим потребам держави та суспільства і це дає підстави зробити надто сумні висновки:

По-перше, медіа-образ України який створюють російські ЗМК, має ознаки цілеспрямованого спотворення на користь тих політичних і фінансових сил, які визначають поточну інформаційну політику найбільш рейтингових мас-медіа. Україна постає у вигляді "кримінализованного государства", "государства, враждебного России й ее интересам", "не соблюдающего прав русскоязычного населення" [112.С.162].

По-друге, наочно спостерігається нееквівалентність інформаційного обміну на користь російської сторони. Наприклад, у багатьох містах РФ, де компактно мешкають етнічні українці, нема можливості сприймати передачі українського ТБ, радіо. Не кращими є справи й з друкованими ЗМІ та з акредитацією українських журналістів у РФ. Недостатньо представлена Україна і в російському сегменті Інтернет-середовища.

По-третє, відсутня єдина політика з формування державного іміджу навіть серед державних засобів масової інформації. Немає чітко відпрацьованої технології з інформаційно-пропагандистського забезпечення "іміджевих" процесів. Так, під час інформаційних баталій довкола ратифікації Великого українсько-російського договору основні медіа-процеси відбувалися в російському інформаційному просторі [112. С. 163].

Головні причини такого стану справ криються передусім у фінансовій, організаційній і творчій неспроможності державних структур, відповідальних за формування інформаційної політики країни. Тож для виправлення ситуації головні зусилля треба зосередити у напрямі прискорення розробки концепції розвитку спільного інформаційного простору з Російською Федерацією. Українські мас-медіа поки що не в змозі на рівних конкурувати з російськими мас-медіа на належному рівні з цілої низки причин, тому поширення російського та українського інформаційного продукту в медіа-просторі обох держав слід хоча б регулювати на законодавчому рівні. Підстави для цього процесу закладено Великим українсько-російським договором, в якому зазначено (ст. 24): "Високі договірні Сторони розвивають співробітництво в галузі культури, літератури, мистецтва, засобів масової інформації..." [112. С. 164].

В цілому, нинішній стан інформаційного простору російсько-українських відносин показує необхідність зближення й формування якісно нового формату співробітництва в сфері телебачення, радіомовлення, друкованих ЗМІ.

Оцінюючи стан співробітництва україни і Росії в інформаційній сфері, слід особливу увагу приділити ЗМІ – які мають значний вплив на формування національної культури обох країн.

Адже, засоби масової інформації є посередниками між владою й суспільством, у питаннях, які стосуються суспільної думки, розуміння суспільством логіки розвитку ситуації в державі, дій владних структур і мають вирішальне значення на формування україно-російського діалогу в області інформаційної політики.

Даючи аналіз функціонуванню ЗМІ, їх безпосередній вплив на суспільство кожної із країн ми зіткнулися з складністю і проблемністю їх значення і приналежності.

Але в цілому, нинішній стан інформаційного простору українсько-російських відносин показує необхідність зближення й формування якісно нового формату співробітництва в сфері телебачення, радіомовлення, друкованих ЗМІ.

3.2 Книговидавнича справа Україна і Росія

За роки незалежності України нажаль спостерігаємо сумну картину стану українського книговидання, що не скажеш по відношенню до РФ

Для цивілізованої конкуренції на спільному інформаційному просторі повинні бути принаймні однакові умови для всіх його учасників. Враховуючи критичний стан видавничої справи України, для видавців книжкової продукції слід створити умови праці на сучасному інформаційному полі такими ж або й кращими, ніж у Російськім Федерації. Тільки тоді ми зможемо подолати кризу і стати конкурентноздатними з російськими видавцями.

Про значне відставання книговидавничої справи красномовно свідчать такі данні: у 1999 році в Україні на тисячу жителів випущено 409 книг; в Росії — 2729 [103. C. 3].

Наведемо дані щодо випуску книг і брошур з Україні й Росії за 1997-1999 роки (Див. табл. 4—7).

Таблиця 4. Випуск книг і брошур в Україні за цільовим призначенням у 1997—1999 роках [Див.103. С.3 - 4 ]

Розділи цільового призначення

К-ть книг і брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг і брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг і брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

1997

1998

1999

Офіційні видання

116

2780,1

406

797,8

239

477,3

Наукові видання

945

1144,9

1272

1006,0

1089

1092,8

Науково-популярні видання

489

3320,9

572

2972,9

284

1020,0

Виробничі видання

545

1389,6

485

1004,3

474

907,8

Навчальні видання

1731

25004,5

1895

22032,9

1536

8927,9

Навчально-методичні видання. Навчальні програми

375

1795,9

449

1588,5

288

478,1

Громадсько-політичні видання

303

1554,1

250

1426,2

200

2615,1

Довідкові видання

420

3520,2

506

6127,5

488

2413,1

Видання для реалізації дозвілля

248

3697,7

216

3364,5

36

200,6

Рекламні видання

77

176,0

54

99,9

2

40,4

Літературно-художні видання

849

4700,4

709

1872,5

663

1380,6

Видання для дітей та юнацтва

210

2050,1

251

1857,0

138

760,5

Всього

6308

51134,5

7065

44150,0

5437

20314,2

Таблица 5. Випуск книг і брошур в Росії за цільовим призначенням у 1997— 1999 роках[Див.103. С.3 - 4 ]

Розділи цільового призначення

К-ть книг і брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг і брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг і брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

1997

1998

1999

Наукові видання

7581

7011,6

8051

7045,4

7600

7020,3

Науково-популярні видання

3240

35213,1

3322

28331,6

3413

29307,2

Виробничі видання

3745

16119,8

4009

13169,8

3985

13143,7

Навчальні видання

9634

121300,4

10435

110602,1

10511

110945,7

Навчально-методичні видання. Навчальні програми

5245

13732,3

3970

13938,0

3901

13921,4

Громадсько-політичні видання

313

2841,0

229

1487,5

200

3921,7

Довідкові видання

2046

16233,9

2142

15633,8

2205

15740,1

Літературно-художні видання

7506

125351,0

7615

107259,5

7701

107845,9

Видання для дітей та юнацтва

2207

47173,0

2560

54267,9

2609

54531,2

Всього

45026

435972,7

46156

407576,1

47300

409371,2

Loading...

 
 

Цікаве