WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

Українсько-російські культурні відносини у 1991–254рр. - Курсова робота

Про підтримку розвитку українського живопису та образотворчого мистецтва свідчать також відкриття персональної виставки "Натхнення" Наталії Маховської (17 травня 2002 року )(живопис, колаж, ляльки). 20 років, студентка 3 курсу Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, сценограф. Про неї говорять, що в неї талант від Бога. А талант , як відомо, треба підтримувати, чим і займається Культурний центр.(виставкову площу надав безкоштовно, а художники приїжджають в Москву за рахунок Центру)

Культурний центр постійно представляє в Москві відомих українських майстрів пензля – Миколу Глущенко і Тетяну Яблонську, Віктора Шаполіна і Олександра Лапухова, Тетяну Голембієвську і Сергія Шишка. Минулого року центр з успіхом показав москвичам роботи класика українського живопису, народної художниці України Валентини Цвєткової (АР Крим) та Валерія Франчука – "символічного реаліста", динамічного експресивного, філософськи глибокого художника. Також вражаюче пройшли фотовиставки Валентина Наугольного і Василя Пилип'юка.

23 травня 2002 р. в Культурному центрі започатковано новий проект "Українське мистецтво. Світові величини". Першу тему – "Українські художники Москви і Петербурга" – розкрив один із найкращих мистецтвознавців України, професор Д. Горбачов. Були представлені також документальні фільми "Києво-Печерська Лавра" і "Казимір Великий або Малевич Селянський" про автора "Чорного квадрату" з успіхом навесні 2002 р. в Центрі пройшла Всеукраїнська виставка-конкурс дитячого малюнка "Ласкаво просимо до України, діти!" організована Спілкою рекламістів України за участю Міністерства культури і мистецтв України та при підтримці Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна дітям". Вражаюче була розгорнута в дитячих малюнках панорама українського життя й національних традицій [51.С.186].

Слід згадати також, що наприкінці 2002 р. у Центрі пройшла виставка акварелі художника Ларіона Бальзака "Київ Михайла Булгакова".

В Культурному центрі достойно представлені майстри мистецтв і творчі колективи столиці нашої держави. Тут виступали народні артисти України Б.Ступка, М. Матвієнко, І. Пономаренко, М Скорик, Б. Которович, Н. Крюкова, Н.Шестак, М. Дідик, Л. Юрченко, Й. Кобзон.

Зі сцени Центру вражали своєю майстерністю оркестри "Київська Камера" та "Київські солісти", чоловічі квартети "Гетьман" і "Явір", жіночий квінтет Національної філармонії "Каприз", жіноче вокальне тріо "Либідь" та ін.

В Культурному центрі активну участь беруть різні дитячі колективи. Один із них український дитячий хор "Жайворонок". Колектив працює в Центрі, керує ним випускниця Львівської державної консерваторії Галина Кульчицька. В "Жайворонку" діти московських українців виховуються на українській пісні, в любові до духовної спадщини, звичаїв, обрядів українського народу. В Цетрі існує традиція відзначення колективом різдвяних і великодніх свят, дня Святого Миколая. "Жайворонок" бере участь у загально московських концертах і міжнаціональних фестивалях. Колектив був учасником Міжнародного дитячого фольклорного фестивалю "Московський хоровод", де представляв Україну. Минулого року "Жайворонок" з допомогою Центру гастролював у Санкт-Петербурзі, дав там благодійний концерт у дитячому санаторії, спілкувався з українською діаспорою.

Центр познайомив Москву з мистецтвом лауреата міжнародних фестивалів дитячим ансамблем народного танцю "Цвітень" з Дніпропетровська (керівник В.Терленко). На сцені Центру виступали дитячі колективи з Італії, Росії та інших країн в рамках Першого всесвітнього молодіжного хорового конкурсу "Москва - 2001". Тоді всіх вразила висока майстерність хорової капели хлопчиків і юнаків "Дзвіночок" із Києва (керівник О. Волкова).

Серед музичних кіл України й Москви вже давно відомо, що в Центрі постійно грають переможці та лауреати міжнародного конгресу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця і міжнародного конгресу юних піаністів Володимира Крайнєва.

Чималий успіх серед московських школярів має абонемент "Юні музиканти – третьому тисячоліттю", який організувати з Комітетом по культурі уряду Москви. В його програмі: Українська і російська хорова музика (Д.Бортненський, М.Березовський, М. Мусорський та ін.); Українська і російська фортепіанна музика; інструментальні твори українських і російських авторів; українські і російські народні пісні і т.д.

В Центрі відбувається пошук різних варіантів творчої співпраці з російськими колективами й виконавцями. Багато відвідувачів добрим словом згадують концерт Центрального концертного звукового оркестру Війського-морського флоту Росії ім. М. О. Римсько-Корсакова, який виконував твори українських композиторів, зокрема, знамениту "Пісню про рушник" П. Майбороди чи "Віночок" із українських пісень О. Уманця. Зі свого боку, українські виконавці часто беруть участь у концертах в інших регіонах Росії.

Широкою популярністю користується Міжнародна хорова капела "Славутич" Культурного центру у Москві, якою керує співробітник центру, талановитий митець, заслужений артист україни ї Росії Олександр Сьомака. Російські артисти-вокалісти, які входять до капели, чудово співають українські пісні, до концертів "Славутича" продумано залучаються оркестрові й танцювальні групи. З успіхом виступає в Культурному центрі й за його межами українська народна хорова капела м. Москви під керівництвом заслуженого працівника культури України Віктора Скопенка [51. С. 188].

Сольні концерти оперних співаків збирають у Центрі елітну аудиторію з аншлагом пройшли виступи народних артисток України Марії Стеф'юк, Людмили Юрченко, заслуженої артистки України і Росії, солістки Великого театру Росії Галини Чорноби. Співаки Великого театру – часто виступають на сцені Центру. Серед них – народний артист Росії Олександр Ворошило, лауреати міжнародних конкурсів Сергій Мавнуков, Катерина Головльова, Михаїл Гужов [51. С. 189].

Культурний центр пишається й тим, що в його концертному залі звучить музика славетних сучасних українських композиторів М. Скорика, Є.Станковича, Л. Дичко, В. Сільвестровича та ін.

Необхідно відзначити, що в приміщенні Всеросійського музичного товариства й плідно працює Український музичний салон, організаторами якого є комітет громадських міжрегіональних зв'язків уряду Москви, Всеросійське музичне товариство, Культурний центр України й об'єднання українців Москви.

Культурний центр – це храм високого мистецтва й у ньому відсутній характерний для сучасності перекіс у бік масової культури й попси. Народний артист України, режисер Михайло Рєзніковий з цього приводу писав: "Співак, який співає під "фанеру", тобто під фонограму, - а, значить, взагалі не співак, - кумир. Його обсипають почестями, засоби масової інформації про нього сурмлять, його пропагують. Представники ж серйозного мистецтва перебувають в тіні, що, природно, неприродно, якщо серйозно розбиратися в коефіцієнті корисної дії тих і інших для духовного розвитку особистості" [51. С. 191].

Що стосується театрального мистецтва, то нажаль, сцена Культурного центру не пристосована до повномасштабного показу театральних спектаклів, але все-таки в Центрі гастролював Львівський державний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької і Житомирський державний український музично-драматичний театр ім.І.Кочерги, Київська театральна майстерня "Сузір'я". Кілька разів свої виставки показував Московський відкритий студентський театр при комітеті по культурі уряду Москви Богдан Ступка із сином Остапом зіграли в Центрі "Записи божевільного" Миколи Гоголя.

Багатогранна творча діяльність колективу Центру дає право казати, що Культурний центр України в Москві став унікальним осередком української культури, духовності й ментальності. Проте Центру потрібна підтримка. Так в Україні немало патріотичних видань, які могли б постійно висвітлювати діяльність духовного представництва нашої держави в Росії – приклад цьому подала саме "Культура і життя".

Таким чином, з всього вище написаного ми можемо з упевненістю стверджувати, що Культурний центр України покликаний активно сприяти тому, щоб у росіян сформувався певний заділ правдивої інформованості про українську історію та культуру, якийсь мінімум розуміння українського народу, як окремої самобутньої частини людства, а України, як суверенної держави.

Досвід Культурного центру показав, що ми маємо і в образотворчому мистецтві, і в літературі видатні імена і явища, які викликають найвищий інтерес, здобувають величезний успіх, завойовують широку популярність у сусіда, переконливо засвідчують російському суспільству неповторність й багатство української культури, її історичну будучність. Спираючись на наші українські традиції й своєрідність вітчизняної культури, Україно впевнено входить тепер дорогоцінною мозаїчною частиною у світовий культурний простір.

Loading...

 
 

Цікаве