WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського - Курсова робота

Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського - Курсова робота

Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського

Вступ

Темою свого наукового дослідження я обрав "Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського".

Актуальність моєї роботи випливає із завдань сучасної історико-юридичної науки, пов'язаних із необхідністю глибокого вивчення і всебічного узагальнення історичного минулого України. Проголошення державної незалежності України сприяло введенню до наукового обігу багатьох фактів, імен, явищ, які з тих чи інших причин тривалий час зовсім випадали з поля зору вчених або діставали неповну чи необ'єктивну оцінку. У тому числі донедавна поза увагою залишалася велика та багатогранна наукова спадщина видатного українського теоретика права та держави, конституціоналіста, політичного та громадського діяча академіка Станіслава Севериновича Дністрянського (1870–1935), його багаторічна й плідна праця на ниві вітчизняної науки і освіти. Грунтово проаналізувавши ідеї відомих європейських теоретиків права та українських мислителів, С. Дністрянський одним із перших у юриспруденції запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять "Конституція", "держава", "демократія".

Мотивом до обрання теми даного дослідження стало те, що під час вивчення історії становлення і розвитку української конституції я знайшов посилання на те, що одним із авторів Конституції Української Народної Республіки 1918 р. є С.С. Дністрянський. Мене зацікавила ця особистість, яка поряд з іншими відомими українськими діячами (М.С. Грушевським, В.К. Винниченко та ін.), формувала конституційні засади майбутньої самостійної української державності.

Відомості про творчий шлях С.С. Дністрянського містяться у працях таких видатних вітчизняних вчених як В.М. Кампо, А.Ф. Коваль, О.М. Мироненко, Н.В. Стецюк, Ю.С. Шемшученко та інші. Але у цих працях його ім'я та творча діяльність щодо проблем світового та вітчизняного конституціоналізму згадується фрагментарно відповідно до конкретних проблем, що досліджувались у працях названих вчених, а як самостійна наукова проблема конституційні погляди С.С. Дністрянського не розглядалася, що і вплинуло на обрання теми моєї науково-дослідницької роботи.

Мета і завдання дослідження. Метою науково-дослідної роботи є поглиблення історико-правових знань про конституційні погляди С. Дністрянського та визначення його внеску у розвиток національної української історико-правової науки.

Досягнення поставленої мети науково-дослідної роботи вимагало вирішення наступних основних завдань:

  • дослідити життєдіяльность відомого українського теоретика конституціоналізму С.С. Дністрянського;

  • проаналізувати історію та основи загальнотеоретичних поглядів видатного вченого С.С. Дністрянського;

  • дослідити особливості розуміння вченим поняття конституції;

  • охарактеризувати поняття державної влади та самоуправи (самоврядування);

  • розкрити сутність демократії та її майбутнього за С. Дністрянським.

Об'єктом дослідження є наукова діяльність С.С. Дністрянського.

Предметом дослідження є питання теорії конституції, поняття держави та демократії у працях С.С. Дністрянського.

Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Насамперед це діалектичний метод із структурно-системним підходом до вивчення матеріалу, порівняльно-правовий, історичний та інші методи.

1. Дністрянський С.С. – правознавець, відомий український теоретик конституціоналізму

Станіслав Северинович Дністрянський – видатний український вчений-правознавець європейського рівня, доктор права з 1894 р., дійсний член ВУАН з 1927 р., один із перших політологів, редактор, публіцист, політичний діяч.

Народився він 13 листопада 1870 р. у Тернополі у сім'ї директора учительської семінарії. У 1888 р. закінчив з відзнакою Тернопільську гімназію, яка славилася високим рівнем знань. Того ж року вступив на юридичний факультет Віденського університету, який успішно закінчив у 1893 р. Через рік отримав науковий ступінь доктора права і політичних наук. Протягом 1895–1896 рр. на стипендію австрійського Міністерства релігії та освіти поглиблював знання в Берлінському та Лейпцігському університетах. Володів слов'янськими мовами, а також німецькою, французькою, латинською і старогрецькою.

З 1898 р. працював у Львівському університеті доцентом цивільного права, згодом – завідувач кафедри цивільного права. З 1901 р. був у цьому ж університеті надзвичайним професором та 1907–1918 рр. – звичайним професором. З 1899 – дійсний член НТШ, голова юридично-статистичної комісії НТШ, редактор журналу "Часопис правнича" (згодом – "Часопис правнича і економічна" (1900–1909, 1912) та "Правничого Вісника" (1910, 1911, 1913), започаткував серію "Правнича бібліотека" (вийшло чотири томи). Водночас головував у Товаристві українських правників [10, 5].

У 1907–1918 рр. обраний послом австрійського парламенту, очолював тут "Український клуб" – об'єднання українських депутатів. Засновник (1909 р.) професійної спілки юристів Галичини та Буковини "Товариство українсько-руських правників". Станіслав Дністрянськийодним з перших підтримав проведення реформи австрійського приватного права. Як депутат парламенту, він 1917 р. очолив підкомісію для перероблення положень Книги загальних цивільних законів, виступивши з новаторськими пропозиціями щодо вдосконалення норм тогочасного законодавстваз урахуванням інтересів держави, народу й суспільства. Після проголошення в грудні 1918 р. Західно-Української Народної Республіки Станіслав Дністрянськийбрав активну участь у державотворчих процесах, зокрема 1920 р. розробив проект Конституції ЗУНР [10,7].

У 1919–1934 рр. Дністрянський С.С. перебував в еміграції: спочатку у Відні, пізніше – у Празі. У Відні видав "Цивільне право" (1919 р.) – австрійський цивільний кодекс українською мовою, доповнений законами та розпорядженнями ЗУНР. Після окупації Польщею західноукраїнських земель і ліквідації українських кафедр у Львівському університеті, виступав разом з О. Колессою, І. Горбачевським та іншими українськими вченими ініціатором заснування українського університету поза межами України [1, 5].

Станіслав Северинович, один із засновників Українського Вільного університету, був у ньому першим деканом факультету права і політичних наук (1921 р.), ректором (1921–1922 рр.) і проректором (1923 р., 1933–1935 рр.). Водночас працював у Німецькому університеті в Празі (1929–1933 рр.) та празькій Вільній школі політичних наук (1928–1930 рр.), співпрацював з Українською господарчою академією у Подебрадах та Українським науковим інститутом у Берліні. 1927 р. був заочно обраний дійсним членом Всеукраїнської академії наук по кафедрі цивільного права і політики. У 1933 р. переселився до Ужгорода, де й помер 5 травня 1935 р. від серцевого нападу після однієї з публічних лекцій. У Тернополі на будинку, де народився вчений, встановлено меморіальну дошку з барельєфом (1989 р., скульптор – Іван Мулярчук, архітектор – Сергій Дирявко) [10].

Дністрянський С.С. ввійшов до історії українського правознавства, як відомий український теоретик конституціоналізму. Він створив власну концепцію держави і права, викладену у кількатомному незавершеному курсі "Загальна наука права і політики" (1923 р.) та у працях: "Чоловік і його потреби в правній системі. Розвідка з австрійського права" (1900 р.), "Звичаєве право та соціальні зв'язки" (1902 р.), "Про природу звичаєвого права", (1904 р.), "Природні засади права" (1911 р.), "Генеза та основи права" (1923 р.), "Погляди на теорії права та держави" (1925 р.), "Нова держава. Інавгураційний виклад ректора УВУ", "Соціальні форми права" (обидві 1927 р.) та ін. Вчений підкреслював соціальний характер норм і природних засад права, доводив первинність права порівняно з політикою, стверджував, що політика утворюється на основі наявних норм суспільного життя.

Великим є доробок С.С. Дністрянського в галузі конституційного права, проблеми якого висвітлено у працях "Реформа виборчого права в Австрії" (1906 р.), "Самовизначення народів", "Статут для Галичини", "Україна і мирова конференція", "Державно-правне становище Східної Галичини в минулій добі" (всі 1919 р.), "Зв'язок і сполука народів" (1920 р.), "Будівництво держави і бюрократія" (1921 р.). Основою конституційних поглядів Дністрянського було відстоювання свободи людини, права українського народу на самовизначення у межах етнічної території, демократичного республіканського устрою, пріоритету суверенітету нації над суверенітетом держави. Це найяскравіше відбилося у Конституційних проектах С.С. Дністрянського.

Широке визнання принесли Дністрянському його цивілістичні праці: "Полагода шкоди з огляду економічного і соціального" (1897 р.), "Австрійське право облігаційне" (1901–1909 рр.), "Австрійське право приватне" (1906 р.), "Причинки до реформи приватного права в Австрії" (1912 р.), "Цивільне право" (1919 р.), "Річеве право" (1923 р.). В них, зокрема, відстоювалася ідея реформи австрійського права, приведення його у відповідність до нових суспільних відносин, узгодження інтересів держави, народу, суспільства, окремих соціальних груп. Дністрянський також обґрунтував концепцію зобов'язального (облігаційного) права як окремої підгалузі австрійського цивільного права. Проблемам авторського права, питанням матеріальної і "духовної" власності присвячена у праці "Берненська унія і наше відношення до неї" (1900 р.). До цивілістичного циклу належать монографії "Причинки до історії і теорії міждержавного приватного права" і "Провідні думки в історії і теорії міждержавного приватного права" (обидві 1923 р.).

Loading...

 
 

Цікаве