WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → УПА у боротьбі на два фронти - Курсова робота

УПА у боротьбі на два фронти - Курсова робота

Зростання лав УПА, до яких потрапляли люди різних національностей та політичних поглядів, обумовило необхідність суттєвого перегляду ідеології та політики. У серпні 1943 р. відбувся ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН(Б). Учасники збору затвердили рішення, які свідчили про політичну еволюцію ОУН – УПА, проголосивши курс на боротьбу проти "московсько-більшовицького та німецького ярма за побудову Української самостійної соборної держави", прийняли демократичну соціально-економічну та політичну програму організації. Замість старого гасла "Україна для українців", проголосили нове – "Воля народу – воля людей". [3, 50]. Українці повстанці безнастанно нападали на німецькі господарські, індустрійні, транспортні і військові об'єкти, і скорому часі німці втратили контроль над великими лісистими просторами Полісся, Волині і Поділля. Вони зазнають великих господарських втрат. В деяких районах хлібозаготівля впала у 1943 році до наступних розмірів: Пінськ – 28%, Костопіль – 32-35%, Сарни – 25-30%. Заплановане постачання з Волині на 6тис.тон в місяць впало на 1,9тис. тон. Шляхи сполучення з фронтовою армією стали небезпечними, всюди треба було збільшувати охоронні сили, чого німці не завжди могли робити. Але український рух Опору не обмежився до бойових операцій УПА і кількох дрібних незалежних відділів (відділ Бульби, відділ ОУН-Мельника, відділ Яворенка), які до УПА не влилися. ОУН-Бандери продовжувала підпільну протинімецьку діяльність в Україні і на еміграції. Німецькі архівні документи, засвідчуючи про реальність і розмах цієї діяльності, подають дуже багато інформацій про репресії проти ОУН-Бандери (про ОУН-Мельника, яка лише частково вела підпільну діяльність в Україні, інформацій є порівняно дуже мало). У березні 1943 року німці стверджують, що ОУН-Бандери постійно розвиває протинімецьку акцію при допомозі летючок і видань, в яких говориться про останній бій з німецькими варварами. Вона диспонує зі свого боку наступною зброєю: 15тис. крісів, 45тис. гранат, 1,6тис. пістолів. У червні німці констатують, що весь провід над українськими націоналістичними бандами лежить безперечно в руках ОУН-Бандери. Атаки українцях повстанців на німецькі опірні пункти зростають: 295 у липні 1943 року, 319 у серпні; 682 саботажі на залізницях у липні, 1.1тис. у серпні; 119 атак на господарські об'єкти в липні, 151 у серпні. Німці значно посилюють репресії не лише, щоб здавити діяльність ОУН-Бандери та ліквідувати УПА, але теж, щоб знищити будь-який прояв українського патріотизму і волі до незалежності. І так, наприклад, німці розстріляли 200 осіб у Нікополі у лютому 1942 року, 120 осіб у Кіровограді в січні 1943 року, 483 особи в Славограді в березні 1943 року. Встановивши у жовтні 1943 року надзвичайні суди в Галичині, за кілька місяців німці засудили на смерть і стратили, за неповними підрахунками, 1.6тис. українських патріотів. Під час проти повстанських операцій німці нищили українські села, часто разом з мешканцями. Наприклад, вони знищили у вересні 1942 року село Кортеліси разом з 3тис. мешканцями, яких замкнули в церкві й інших будинках і село запалили. Ця сама доля зустріла село Малин у липні 1943 року, де страчено 740 мешканців, та багато інших сіл України. Але теж і німці зазнавали дошкульних втрат. Сотні німців, цивільних і військових, гинули від куль українських національних повстанців і членів руху Опору. За неповними даними, під час боїв у липні, серпні і вересні 1943 року на Волині УПА втратила 1,3тис. вояків і старшин убитими і раненими, а німці – понад 3тис.; у жовтні і листопаді УПА втратила 414 осіб, а німці – понад 1,5тис. [5, 984-985]. Виходячи з таких позицій, керівництво націоналістичним рухом намагалося порозумітися навіть з радянськими партизанами. Зокрема, під час рейду з'єднань під командуванням С. Ковпака повстанці пропустили їх через свою територію і намагалися проводити серед ковпаківців агітацію, закликаючи останніх переходити до УПА. Кожна зі сторін "перетягувала ковдру на себе", проте узгоджених спільних дій УПА і радянських партизанів проти гітлерівців не було. Згодом радянські партизани, враховуючи зростаючу силу Червоної армії, почали утверджувати себе як представники радянської влади. Це спричинило до боротьби між загонами партизанів та підрозділами УПА. Заручниками цього протистояння часто ставало мирне населення. Як влучно зазначає історик і дослідник В. Косик "одним із завдань радянських партизанів на Волині була боротьба проти українського націоналізму. За українськими джерелами, радянські загони, що прийшли з півночі, проводили каральні заходи проти українських сіл, які вони вважали не дружніми. Відділи УПА вступали в бої, щоб обмежити чи не допустити проникнення радянських партизанів. Ці бої особливо розгорнулися у жовтні 1943 року. Великі бої точилися в багатьох районах Волині, де проникнення радянських загонів іноді було важко виявити, зокрема, коли ці загони видавали себе за українських повстанців. У жовтні й листопаді 1943 р. УПА провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизанів. [3, 50].

РОЗДІЛ 2. ОУН-УПА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ВІЙНИ

Разом з тим як змінювалися події на фронті і в самих країнах учасниках, змінювалася і ситуація в самому осередку сил українських повстанців. На початку війни ОУН виступала на боці німецьких військ, але згодом змінили свої позиції. У зв'язку із зміною загрози для відновлення української самостійної держави, УПА починає боротьбу із двома агресорами одночасно. У цій війні на два фронти, ОУН-УПА стала тією силою, яка взяла весь удар на себе, і перетворилася на жалюгідних зрадників-колабораціоналістів, хоча вони намагались добитися кращого майбутнього для наступних поколінь українців.

Loading...

 
 

Цікаве