WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Національне відродження Чехії - Курсова робота

Національне відродження Чехії - Курсова робота

По вираженню чеського історика літератури Vicek'а, Коллар "усе, що знайшов у слов'янських племенах, прославив своїм гарячим словом; усе, що знайшов пагубного і принизливого, покарав своїм пророчим гнівом". Поема зробилася як би євангелієм всеслов'янства. Враження, зроблене її появою в пресі на сучасників, було надзвичайне. Це видно по тій масі віршів, що з'явилися в наслідування "Доньки Слави". Цілі покоління словаків і чехів виховувалися під її впливом.

Не задовольняючись поетичною проповіддю слов'янської єдності, Коллар написав трактат "Про літературну взаємність між окремими слов'янськими племенами й діалектами", що вийшов спочатку на чеській мові в журналі "Hronka" (1836), а потім у німецькій переробці "Ueber die literarische Wechselseitigkeit zwischen den verschiedenen Stдmmen und Mundarten der slavischen Nation" (Пешт, 1837р.; 2 видання 1884 р.). У цьому трактаті доводиться необхідність зближення й взаємного ознайомлення всіх слов'ян у літературному відношенні й, як на головний засіб для цього, вказується на покупку й читання книг, які видаються на всіх слов'янських діалектах, переважно на російському, польському, чеському й сербохорватському.

Коллару належить ще кілька праць з слов'янської філології, історії, міфології, стародавностей: "Rozpravy про jmenach, pocatkach a starozitnostech naroda slovanskeho" (1830 р.); "Vyklad k Slavy Dcera" (історико-археологічний коментар, 1834 р.); "Slava bohyne a puvod jmena Slavuv cili Slavjanuv"; "Cestopis obsahujici cestu do horni Italie" (1841 р.); "Staroitalia slavjanska" (1853 р.). Йому ж належить перше досить повне зібрання словенських пісень, видане ним спочатку разом із Шафариком (1822 р. і 1827 р.), а потім і самостійно ним одним (1834-1835 рр.). [15, 73]

Висновки

Чеське національне відродження XVIII — ХІХ ст. — складний, суперечливий і багатогранний процес, який поєднав у цілісному комплексі культурно-національного розвитку населенні Чехії впродовж 1790-1871 рр. загальноєвропейські, загальнослов'янські та конкретно-історичні чеські культурно-цивілізаційні зрушення, явища, взаємозв'язки і взаємовпливи. Він розпочався на завершальній хвилі європейського Просвітництва і досяг апогею в культурно-національному русі революційного періоду 1848-1849 рр.

Пробудження чехів — це закономірне явище, яке є наслідком цивілізаційної єдності старого континенту. Відродження слов'янських народів у перший половині XIX ст. напряму пов'язане з подіями у імперії Габсбургів та різноманітністю форм національного руху у слов'ян. Крім того, рух за об'єднання Німеччини та Італії став одним загальноєвропейським ланцюгом "весни Європи" та "весни слов'янських народів".

Фактором чеського пробудження з початку ХІХ ст. була національна інтелігенція. Джерелом, з якого на протязі багатьох років чехи черпали патріотичні сили, залишалося етнічне селянство, яке і формувало дрібнобуржуазну, конформістську свідомість у національних лідерів, останні визначали політичну поведінку народу.

В XIX столітті спостерігалися швидкий ріст чеської культури й підйом національної самосвідомості. Важливу роль у цьому процесі грали музиканти, художники й письменники — композитори Бедржих Сметана й Антонин Дворжак, художник Миколаш Алеш, скульптор Йозеф Мисльбек і письменник Антонін Ірасек, чиї здобутки користувалися величезною популярністю.

Чеська мова стала головним інструментом формування національної ідеї. Театри й музеї, що виникали по всій країні, свідчили про роль культури в національному житті.

У столиці й інших містах була побудована безліч чудових будинків, у тому числі Національний музей у Празі й театр Магеново в Брно. Найвідомішими будинками в стилі модерн стали Суспільний будинок із фресками Альфонса Мухи й Галерея сучасного мистецтва в Градце-Кралове, спроектована Освальдом Поливкою. Інтер'єри Рудольфинума і національного театру розписані кращими художниками.

Важливу роль у чеському національному русі зіграла ідея "слов'янської взаємності", сформульована Я. Колларом. В 40-х р. ХІХ ст. національні рухи починають приймати політичний характер, у них втягуються народні маси, створюються наукові й національно-просвітницькі товариства (в 1831р. — Матиця чеська й ін.).

У чеському національному русі зароджуються радикально-демократична (К. Сабіна й ін.) і національно-ліберальна (Ф. Л. Ригер, Ф. Палацький і ін.) течія. В основі національно-політичної програми лібералів лежала концепція австрославізму.

Значення діяльності чеських національних лідерів важко переоцінити. По-перше — це етнозберігаюча мета їх копіткої роботи. Завдячуючи діяльності Я.Коллара, Ф. Галацького, П. Шафарика, Й. Юнгмана, Ф. Пельця та багатьох інших "пробуджувачів" була сформована уява про самоцінність слов'янської культури та її значимість для світової культурної скарбниці.

Особливе значення "пробуджувачів" полягає в заснуванні суспільно-політичних, культурних об'єднань і товариств. "Чеська матиця" з самого початку свого виникнення зайняла місце головного наукового, видавничого, освітнього та суспільно-політичного закладу чехів. Під час революційних подій 1848-1849 років Матиця відіграла роль не тільки консолідуючого, але і й ідеологічного центру чеського національного руху. Після революції Матиця концентрує в собі практично всю культурологічну та гуманітарну працю.

Список використаної літератури

  1. Антология чешской и словацкой философии. — М., 1982;

  2. Богданова И. А. Очерки истории чешской литературы XIX—XX вв. — М., 1963;

  3. Зайцева А. К. История словацкой литературы. — М., 1970;

  4. Историография истории южных и западных славян. — М., 1987;

  5. История литератур западных и южных славян. — Т. I-II. — М., 1997;

  6. История Чехии. //Под ред. В. И. Пичета. — М., 1947;

  7. История Чехословакии. Т. 1. //Под ред. Г. Э. Санчука, П. Н. Третьякова. — М., 1956;

  8. История южных и западных славян: Курс лекций. — М., 1979;

  9. История южных и западных славян. //Методические указания для студентов-заочников исторических факультетов государственных университетов. — Изд. 7-е, переработ. //Отв. ред. В.Г. Карасев, И.В. Созин. — М., 1985;

  10. Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. — М., 1988;

  11. Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII-XIX вв. Типология и взаимодействия. — М., 1990;

  12. Лаптева Л.П. История Чехии периода позднего феодализма и раннего нового времени (1648-1849 гг.): Учебное пособие. — М., 1998;

  13. Макова Е.С. История южных и западных славян. Период феодализма (VI - середина XVIII вв.): Учебно-методическое пособие. — М., 1987;

  14. Мыльников А. С. Йозеф Юнгман и его время. — М., 1973;

  15. Мыльников А.С. Культура чешского Возрождения. — М., 1982;

  16. Мыльников А. С., Павел Шафарик — выдающийся ученый-славист. — М.-Л., 1963;

  17. Мыльников А.С. Эпоха Просвещения в чешских землях. Идеология, национальное самосознание, культура. — М., 1977;

  18. Освободительные движения народов Австрийской империи. Возникновение и развитие, конец XVIII в. - 1849 г. /Т. I. — М., 1980;

  19. Освободительные движения народов Австрийской империи. Период утверждения капитализма. /Т. II. — М., 1981;

  20. Очерки истории культуры славян. — М., 1996;

  21. Пашаева Н.М. Проблемное изучение славянского национального Возрождения. Книга как исторический источник. //Ч. I. Страны Центральной Европы. — М., 1988; // Ч. II. Страны Юго-Восточной Европы. — М., 1989;

  22. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. — М., 1988;

  23. Ратнер Н. Д. Программа и тактика чешской буржуазии в 1860—1867 гг.—"Ученые записки Ин-та славяноведения АН СССР". // Т. 14. — М., 1956, с. 83—178;

  24. Славянские матицы. XIX век. //Ч. I-II. — М., 1996;

  25. Титова Л.Н. Чешская культура первой половины XIX в. — М., 1991;

  26. Удальцов И. И. К характеристике политической деятельности Ф. Палацкого, "Вопросы истории" // № 10. — 1950;

  27. Францев В. А. Очерки по истории чешского возрождения. — Варшава, 1902;

  28. Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х тт. //Т. I. Эпоха феодализма, //Т. II. Новая история. — Минск, 1987-1989;

  29. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. — М., 1961;

  30. Чешская нация на заключительном этапе формирования. 1850 г. - начало 70-х годов XIX в. — М., 1989.

Loading...

 
 

Цікаве