WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → "Проголошення КНР і побудова ""основ соціалізму"" - Реферат

"Проголошення КНР і побудова ""основ соціалізму"" - Реферат

І. ПРОГОЛОШЕННЯ КНР І ПОБУДОВА - "ОСНОВ СОЦІАЛІЗМУ"
Китайський народ під час війни з японськими агресорами (1937-1945) зазнав величезних людських та матеріальних втрат. Загинули численні культурні цінності, було зруйновано міста, країна фактично розпалась на самостійні райони. У Китайській Республіці запанували голод, епідемії, злидні.
На завершальному етапі Другої світової війни війська СРСР провели успішні операції, розгромивши японців на суходолі. Величезна територія Північно-Східного Китаю - Маньчжурія - з населенням понад 40 млн чол. стала зоною тимчасової окупації радянської армії.
У сталінських планах побудови "соціалістичного табору" Китаю відводилась важлива роль.
Радянська військова адміністрація перетворила Маньчжурію на зону, закриту для представників законного уряду лідера партії Гоміндан (Національна партія) Чан Кайші. Це було розцінено урядом Китайської Республіки як втручання СРСР у внутрішні справи країни, спрямоване на провокування громадянської війни, як грубе порушення Договору про дружбу і союз між Радянським Союзом та Китаєм, укладеного у серпні 1945 р.
Протягом 1946 р. між комуністичними та урядовими військовими підрозділами тривали локальні збройні сутички. Навесні 1947 р. наступом армій КПК з Маньчжурії розпочалась громадянська війна.
1 жовтня 1949 р. на центральній площі Пекіна Тяньаньмень було проголошено Китайську Народну Республіку. У континентальному Китаї утвердився комуністичний тоталітарний режим.
У грудні 1949 р лідер КПК Мао Цзедун прибув до Москви на святкування ювілею Й. Сталіна. Під час його тривалого візиту у лютому 1950 р. було підписано Договір про дружбу, союз та взаємну допомогу між СРСР та КНР строком на 30 років.
Китайські комуністи за радянським зразком швидкими темпами проводили індустріалізацію, колективізацію сільського господарства, докорінну перебудову в галузі культури та освіти. У листопаді 1955 р. політбюро ЦК КПК прийняло рішення підпорядкувати державі підприємства приватного сектора промисловості та торгівлі. У 1956 р. протягом 8-9 місяців було проведено суцільне кооперування сільського господарства.
Як і в СРСР, ці заходи супроводжувалися масовими репресіями.
ІІ. КУЛЬТ ОСОБИ МАО ЦЗЕДУНА ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ КОМУНІСТІВ КИТАЮ
Події другої половини 50-х років у СРСР позначились і на розвиткові Китаю. Гасла М. Хрущова -"Наздогнати й перегнати США в галузі економіки", "Нинішнє покоління радянських людей буде жити за комунізму" - втілились у ще більш авантюристичному курсі Мао Цзедуна. Він закликав побудувати комунізм у Китаї за дві-три п'ятирічки.
З серпня 1958р. протягом кількох місяців усе сільське населення Китаю було загнане у 26 тис. "народних комун". Характерною ознакою їх було тотальне одержавлення власності - від присадибних ділянок, худоби аж до речей особистого вжитку. Ще однією характерною рисою була воєнізація праці, створення "трудових армій". Селяни, об'єднані у роти, батальйони, полки, на світанку солдатським кроком вирушали на польові роботи, а повертались у домівки після заходу сонця. Платнею за роботу була миска рису.
На початку 60-х років загострились радянсько-китайські відносини. Мао Цзедун виступив проти розвінчання М. Хрущовим культу особи Сталіна. Більше того, він став претендувати на місце вождя міжнародного комуністичного руху, яке завжди належало лідерові КПРС. Ідеологічні суперечки радянських і китайських комуністів поступово призвели до згортання економічних, торговельних зв'язків, а згодом і до прикордонних збройних сутичок у другій половині 60-х років. ,
ІІІ. "ВЕЛИКА КУЛЬТУРНА РЕВОЛЮЦІЯ"
"Велика культурна революція" проводилася у 1965-1976 рр. і стала апогеєм культу особи Мао. Вона розпочалася у листопаді 1965 р. репресіями проти творчої інтелігенції, викладачів вищої школи.
На початку 1967 р. реальна влада у країні почала переходити до військових. Вони створювали нові органи партійної та адміністративної влади (ревкоми). Хунвейбіни виконали свою роль, і нова влада, не гаючи часу, з ними розправилась. Мільйони їх було вислано на "перевиховання" у віддалені села/У результаті кампанії по створенню ревкомів, що завершилась восени 1968 р., було встановлено безпосередній контроль збройних сил над усіма адміністративно-територіальними одиницями Китаю.
Режим особистої влади Мао Цзедуна тримався на міцній соціальній базі партійних, військових та господарських функціонерів усіх рангів, їх призначали тільки згори, враховуючи відданість ідеям комунізму. Вони мали певні пільги і міцно за них трималися (розподіл житла, продовольства, побутової техніки тощо).
9 вересня 1976 р. на 83-му році життя помер Мао Цзедун. Ще до завершення траурних церемоній розпочалася гостра боротьба за владу,
у результаті якої багатьох із найближчого оточення померлого вождя було заарештовано. Вдову Цзянь Цінь та ще трьох високопоставлених партійних соратників Мао оголосили "бандою чотирьох", звинувативши їх у проведенні руйнівної "великої культурної революції". Судовий процес над ними засвідчив причетність Мао до масових репресій, які торкнулися близько 100 млн осіб.
Процес над "бандою чртирьох" тимчасово примирив молодих висуванців "культурної революції" на чолі з Хуа Гофеном, який після смерті Мао монополізував усі керівні посади в партії та державі, і стару гвардію, очолену реабілітованим Ден Сяопіном. Однак поступово партійна номенклатура з оточення Ден Сяопіна витіснила Хуа Гофена. У червні 1981 р. Головою КПК став Ху Яобан.
Ще в середині 60-х років Ден Сяопін висунув ідею "чотирьох модернізацій" Китаю: у промисловості, сільському господарстві, науці й обороні. Ідею не було схвалено у вищих ешелонах влади, однак вона стала популярною в народі. Курс "чотирьох модернізацій" підтримали дисиденти,) серед яких виділялась організація "Стіна демократії". Виникнення її було пов'язане з квітневими подіями 1976 р., коли члени організації вивішували листівки - "дацзибао" - на площі Тяньаньмень. Дисиденти закликали владу дозволити різні політичні рухи, дати змогу їм висловлюватися, звільнити всіх політичних в'язнів. Керівництво КПК не вступило в діалог з опозицією. Навпаки, репресії посилились.
IV.КУРС РЕФОРМ ДЕН СЯОПІНА
У 1979 р. Ден Сяопін сформулював "чотири принципи", які згодом дійшли до оновленої
Loading...

 
 

Цікаве