WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Зростання національної самосвідомості у першій половині ХІХ ст. - Реферат

Зростання національної самосвідомості у першій половині ХІХ ст. - Реферат

поміщик М.І.Савич. Товариство об'єднувало 12 осіб.
У квітні 1846р. відбулася особиста зустріч Т.Г.Шевченка з М.І.Костомаровим у Києві. Його глибоко зацікавило повідомлення про утворення таємного Кирило-Мефодіївського товариства. "Коли я, - писав у спогадах М.І.Костомаров, - розповів Шевченкові про існування товариства, він відразу виявивготовність пристати до нього, але поставився до його ідей з... крайньою нетерпимістю, що призвело до багатьох суперечок між мною і Шевченком" . Революційний демократ виступив з рішучою критикою поміркованих ліберально-реформістських принципів програми товариства, яку висував М.І.Костомаров. Полеміка між Шевченком і Костомаровим виявила наявність двох тенденцій - революційно-демократичної та ліберально-буржуазної - у визвольному русі. Відбувалося поступове розмежування поглядів його учасників на шляхи і методи боротьби проти самодержавства й кріпосництва. Відповідно до цього об'єктивного процесу групувалися й члени Кирило-Мефодіївського товариства.
Під проводом Т.Г.Шевченка у товаристві згуртувалася революційно-демократична частина, яка в питаннях здійснення програми соціальних перетворень стояла на радикальних позиціях, виступала поборницею революційних ідей.
Провідне місце серед буржуазно-ліберальної частини належало М.І.Костомарову і П.О.Кулішу.
Постановка питання про відображення декабристської програми і тактики у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства вимагає попереднього з'ясування можливості знайомства членів цієї організації з документами дворянських революціонерів. На той час усі матеріали слідства, а також програмні документи декабристів залишались замкненими у сховищах жандармів ІІІ відділу. Царський уряд опублікував у газетах маніфест, донесення слідчої комісії кілька інших офіційних повідомлень, де висував свою версію про повстання і програму декабристів. Реакційна урядова концепція мала на меті приховати від широкої громадськості справжній сенс подій на Сенатській площі та на Україні, не допустити поширення революційної програми декабристів, виставити останніх як злочинців, що прагнули вбити царя й захопити владу заради своїх користолюбних цілей. Але попре все проглядалися справжні наміри декабристів - повалити самодержавство, знищити ненависного царя, скасувати кріпацтво, ввести республіканське правління, здійснити соціальні реформи в країні.
Одним з найважливіших програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства є "Статут Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія". що складається з двох частин під назвою "Головні ідеї" і "Головні правила". Оскільки товариство створювалося як слов'янське, то і статут присвячений долі слов'янських народів, що зазнавали соціального і національного гноблення.
Ідеї декабристів і Т.Г.Шевченка в питання про визволення та об'єднання слов'янських народів знайшли відображення в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства, де йшлося про ліквідацію самодержавства і деспотизму, скасування кріпацтва, визволення їх від іноземного поневолення, об'єднання в республіканську федерацію, запровадження освіти серед простого народу. У Кирило-Мефодіївському товаристві Т.Г.Шевченко твердо відстоював ідею ліквідації монархії в Росії.
Прогресивна ідея подолання національної обмеженості народів та їх єднання у визвольній боротьбі захоплювала в той час багатьох прогресивних діячів. Зокрема, В.Г.Бєлінський у 1843р. писав: "І не далеко вже час, коли зникнуть дрібні, егоїстичні розрахунки так званої політики, і народи обіймуться по-братньому, при урочистому блиску сонця розуму... Якщо нинішнє історичне становище так різко суперечить цій картині і виставляє її нездійсненною мрією розпаленої фантазії, то для умів мислячих і здатних проникати в суть речей це нинішнє історичне становище людства, хоч яке безвідрадне воно, являє всі елементи і всі дані, на основі яких найсміливіші мрії в сучасному стають в майбутньому цілком реальною дійсністю" . Саме таку точку зору відстоювали Т.Г.Шевченко та його однодумці в Кирило-Мефодіївському товаристві. При цьому вони виступали за революційний шлях визволення і об'єднання слов'янських народів.
Ліберально-буржуазна частина товариства висувала ідею мирного об'єднання слов'ян у федерацію, причому вирішальна роль відводилася релігії та освіті; визволення і об'єднання слов'ян навіть не обмежувались у часі.
Незважаючи на незрілість окремих положень про можливість визволення і об'єднання слов'янських народів, нерозуміння необхідності врахування історичних умов для здійснення програми, загальна постановка членами таємного виробництва проблеми соціального і національного визволення пригноблених народів на той час була прогресивною і мала певне політичне значення у визвольній боротьбі. Кириломефодіївці, розвиваючи у своїй програмі висунуті декабристами ідеї про соціальне й національне визволення слов'янських народів, що перебували під гнітом деспотичних монархій Туреччини, Австрії і Прусії, намагалися визначити нові шляхи для здійснення цього суспільного завдання.
Прагнучи повалити в країні самодержавство й запровадити "народне правління з представницькою формою" (республіку), кириломефодіївці мали намір під час перевороту використати Київську фортецю як місце збору повстанців; критикували "нерозумні розпорядження змовників 1825р.", що перешкодили їм "здійснити свої наміри"; вважали, що на боротьбу можна підняти вихованців військових учбових закладів, якщо між ними поширити "ідею свободи". Загалом члени товариства планували повстання і "повинен був повторитися 1825рік" . Отже, тактика декабристів могла бути використана борцями нового покоління визвольного руху.
Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в цілому, і зокрема його революційно-демократичної частини на чолі з Т.Г.Шевченком, високо оцінювали видатні революціонери-демократи того часу. Його програма і тактика дістали подальший розвиток у Харківсько-Київському таємному товаристві (1857 - 1861), революційній організації, яка також прагнула до повалення самодержавства й звільнення селян від кріпосної залежності.
На діяльність Кирило-Мефодіївського товариства звернув увагу у 1878р. К.Маркс: його зацікавили думки про визволення і об'єднання слов'янських народів у республіканську федерацію, революційні твори Т.Г.Шевченка та його вплив на таємну організацію, жорстка розправа царизму над кириломефодіївцями. Більшовицька газета "Путь правды" 25 лютого 1914р. підкреслювала, що Кирило-Мефодіївське товариство в статуті ставило досить радикальні вимоги - "визволення селян і освіта народу" .
Література
1. Кирило-Мефодіївське товариство збірник документів у ІІІ томах т. ІІІ - К., 1990.
2. Декабристи і Шевченко - Сергієнко В.Я. - К., 1990
3. Історія Української РСР у Х томах - т. ІІІ за ред. А.Г.Шевелєва, А.К.Волощенка -Київ. 1978.
Loading...

 
 

Цікаве