WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Перші українські академії: Острозька та Києво-Могилянська - Реферат

Перші українські академії: Острозька та Києво-Могилянська - Реферат

пізніше - православних) теренах перетворилась з гебрайсько-греко-латинської на слов'яно-греко-латинську. Чи не через це вже перший Острозький друк - "Буквар" 1578 р. - містив сказання Чорно-ризця Храбра"Про письмена", яке звеличувало слов'янську мову. Крім "святенності", вивчення грецької мови мало підставою східне (грецьке) християнство українців, а латини - широким її використанням у державному житті Речі Посполитої. До того ж, саме цими мовами була написана переважна більшість християнських творів,
Тому, заснування Острозької слов'яно-греко-латинської академії, за словами Я.Д.Ісаєвича, засвідчило перехід до нового етапу культурного синтезу - усвідомленого прагнення поєднати слов'яно-грецьку спадщину з досягненнями "латинськими", тобто з культурними надбаннями Західної і Центральної Європи. Започатковану Острозькою Академією засаду тримовності успадкували Львівська братська школа, Києво-Могилянська академія, а від неї - Молдавія (Ясси, 1642 р.) та Москва (1687 р.).
Тип Острозької Академії як навчального закладу і на сьогодні викликає дискусії. Викликано це тим, що офіційного статусу вищого навчального закладу вона не мала, а пов'язані з організацією навчального процесу документи до нашого часу майже не дійшли (статут, програми, плани, конспекти тощо).
На думку більшості сучасних дослідників, в окремі періоди свого існування Острозька школа мала ознаки вищого навчального закладу, але цей статус їй надавали в першу чергу викладачі, котрі і становили її славу, але значну увагу надавали науковій та літературній діяльності. В Академії читались предмети, що належали до т.зв. "семи вільних (визволених за тодішньою термінологією) наук". Вони об'єднувались у два навчальні блоки: "трівіум", до складу якого входили граматика, риторика, діалектика, та "квадрівіум", в який включались арифметика, геометрія, музика, астрономія.
Занепад і ліквідація Академії
Занепад і ліквідація Академії були пов'язані з окатоличенням нащадків К.-В.Острозького та діяльністю єзуїтів. Ліквідувала Академію онука старого князя, дочка надії православних Олександра Острозького - Ганна-Алоїза (в заміжжі Ходкевич). Вона обмежує матеріально діяльність Академії, намагається звести її до рівня прицерковної школи, створює і матеріально забезпечує єзуїтський колегіум в Острозі (1624 р.). Остаточно ліквідувати залишки Академії, запровадити в Острозі і інших маєтках унію Ганні-Алоїзі вдалось на пасхальну ніч 1636 р., спровокувавши виступ острожан. Таким чином 1636 р. вважають останнім роком існування Острозької Академії.
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
На початок XVII ст. Київ стає центром українського літературного життя, центром ідеологічної боротьби. Його осередком були братство (створене в 1615 р.) та група вчених-просвітників при Печерському монастирі на чолі з Є.Плетенецьким. Особливістю братства була участь в його діяльності козацтва (П.Сагайдачний у 1620 р. вписався до нього з усім військом Запорозьким). Печерський осередок розгорнув діяльність завдяки архімандритам Є.Плетенецькому (1599 - 1624) та його наступнику З.Копистянському (1624 -1627). При монастирі збирається гурток вчених (Й.Борецький, К.Сакович, П.Беринда, Т.Земка, Л.Зизаній, Г.Дорофейович, О.Митура, Ф.Козаревич, Т.Вербицький та ін.), Є. Плетенецьким створюється друкарня та папірня. В Лаврській друкарні було надруковано "Часослов"(1616, використовувався як підручник), перша на Україні поетична збірка О.Митури "Візерунок цнот" (1618), "Анфологіон" (1619, використовувався як підручник), "Вірш на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного" К.Саковича (1622), "Бесіди на діяння апостолів" З.Копистянського (1624), "Лексикон" П.Беринди (1627, використовувався у навчанні), "Антологія" (1636, укладач і автор передмови П.Могила, енциклопедія моральних і житейських повчань, присвячена молоді Києво-Могилянської Академії), "Тератургіма" А.Кальнофойського (1638, є план частини Києва з Лаврою, зображення ближніх і дальніх печер) та ін. За участю членів гуртка в Києві було створено братство та Лаврську школу.
У Богоявленському братстві співпрацювали міщани, козаки, священики, печерські діячі (З.Копистенський, Т.Земка, І.Трофимович-Козловський, С.Почаський, І.Курцевич-Булига, потім - С.Косов, П.Могил та ін.). 1620 р. Київському братству надано ставропігію (самоуправління). Родоначальниками Києво-Могилянської Академії була братська школа, яка за короткий час підійшла до рівня європейських вищих закладів, чому не в останню чергу сприяло матеріальне забезпечення (надання Г.Гулевичівни 1615р., опікунство і надання П.Сагайдачного) та вчителі. Про високий рівень викладання у братській школі свідчить наявність філософських курсів, які вивчались за посібниками (про що свідчить їх форма запитань і відповідей) К.Саковича "Арістотелевські проблеми чи питання про природу людини" (1620) та "Трактат про душу" (1625). Вивчали її також за Іоаном Дамаскіном в перекладі А.Курбського та латинськими підручниками.
Структура Кисво-Могилянської академії
Структура Кисво-Могилянської академії спочатку не була стабільною, а з усталенням (на 40 рр. XVII ст.) довгий час була незмінною. Очолював ректор (обов'язки ректора Києво-Могилянської академії виконували: Й.Кононович-Горбацький, І.Пзель, Й.Галятовський, Л.Баранович, Ф.Софонович, Ф.Баєвський(Бабаєвський), М.Дзик, В.Ясинський, И.Крюковський, Ф.Прокопович, Г.Кониський, Д.Нащинський, С.Мислинський та ін.), його заступником був префект (наглядав за навчальним процесом, виконанням програм, успішністю і матеріальним становищем студентів). За поведінку студентів за межами Києво-могилянської колегії відповідав суперінтендант з числа викладачів, допомагали йому директори, візитатори, сеньйори бурс (з студентів). Вчитель молодших класів називався дидаскал, магістр, вчитель; старших - професор. Учні старших класів (з класу поетики) називались студентами чи спудеями. Студенти організовувались у конгрегації (об'єднання), окремі для старших і молодших студентів. Конгрегація була самоправним об'єднанням. Мешкали студенти Києво-Могилянської академії у бурсі (перша була заснована ше П.Могилою), своєрідному гуртожитку. При цьому існувала Велика бурса - академічна, на території Києво-Могилянської академії, та Мала бурса, до якої включались церкви Подолу, в яких мешкали студенти. Навчання переривалось тричі коротким перепочинком від занять - т.зв. рекреації.
Києво-Могилянська колегія мала своєрідні філії - школи у Кременці (1636), Вінниці (1634), Гощі (переведено з Вінниці 1639 р., перший ректор Г.Старушич, у 1640 -1641 і І.Пзель). На поч. XVIII ст. було створено назалежні від Києво-Могилянської академії, але тісно з нею пов'язані колегії у Чернігові (1700), Харкові (1726), Переяславі (1738). У1640 р. П.Могила звертався до російського царя з пропозицією заснувати школу в
Loading...

 
 

Цікаве