WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Пилип Орлик: Конституція та боротьба за незалежність України - Реферат

Пилип Орлик: Конституція та боротьба за незалежність України - Реферат

Пилип Орлик: Конституція та боротьба за незалежність України
''…Козаки мають за собою право людське й природне, один із головних принципів котрого є: народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час.''
Пилип Орлик
''Нам, українцям, не можна поскаржитись, щоб українська справа була в Європі не відома або щоб європейські держави були не зацікавлені єю. Українське питання тепер - міжнародне питання. І велика заслуга в сьому - Орлика'', - писав Василь Різниченко. Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Україною, але у безперервній боротьбі за її незалежність. Високоосвічений, з гострим розумом і щирим серцем, патріот-борець за незалежність України - він яскраво виділявся серед тодішнього громадянства.
5 квітня 1710 р. було обрано на гетьмана генерального писаря Пилипа Орлика, як людину, що найбільш відповідала вимогам української політики того часу, як людину, що стояла дуже близько до І. Мазепи і була найкраще знайома з думками та намірами покійного гетьмана. Вибори гетьмана у Бендерах не були формальною церемонією, це був серйозний акт обрання провідника української держави. Обрання Пилипа Орлика стало не тільки почестю для нього, воно було великим тягарем, тим більшим, що не дістав він нічого зі скарбів Івана Мазепи і ввесь час вимушений був витрачати власні гроші.
В день виборів Орлика була схвалена державна конституція під назвою ''Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького''.
Конституція 1710 р. - визначний український народнополітичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на той час ідеалами; протиріччя, які на початок XVIII ст. роздирали Європу на непримиренні ворожі табори, і якими жила на той час Україна. Бо саме через її територію проходила невидима межа між прагненням наших предків до свободи, самостійності - і намаганням сусідів забрати у ясир і уярмити; пролягали кордони поміж світами християнським та мусульманським. Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв'язати у єдине ціле уривки своєї минувшини та окреслити модель такого суспільства, яке вмістило б головні здобутки нації. Висловлені ідеї є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури та творчого потенціалу. Конституція постала як очеревлена ідея української держави - Гетьманщини і водночас як удосконалення тогочасного розуміння суті держави. Звісно, форма, у якій це все викладено, не позбавлна хиб (точніше особливостей свого часу), але це ж перша українська конституція.
Конституція 1710 р. була не лише емігрантським твором, а й загальноукраїнським політичним актом. Це підтверджують слова самого Пилипа Орлика: ''Над цим ми працювали більше місяця. Мої висланці їздили і приїзджали два рази на Україну та з України. Мені це найбільше завдавало праці, бо я мусив зложити цифрами проект для знатної старшини України. П. Войнаровський допомагав мені у цьому''. Текст Конституції дійшов до нас у латинській та неповній українській редакціях. Латинська версія повніша за рахунок викладення легенд про походження народів та опису надуживань старшини в Україні. Очевидно, що саме вона й була варіантом тексту, що призначався для міжнародного використання. Проте обидві версії вважають оригінальними.
Складається Конституція із вступу (преамбули) та статей, що об'єднані у 16 розділів. Вже у вступній частині стильовими засобами бароко схематично викладено ''Історію Війська Запорозького і всього руського народу'', яка сягає часів заснування попередниці Гетьманщини - Київської Русі, а також пояснюються причини, чого Україна розриває з Московщиною і переходить під шведську протекцію. Основний пункт Конституції - проголошення незалежності України від Польщи та Москви. Другим пунктом було закріплення принципів діяльності органів державної влади, скликання Генеральної ради тричі на рік. Конституція також закріплювала панівне становище православ'я у майбутній державі і безпосереднє підпорядкування київської митрополії константинопільському патріарху, підтверджувала традиційний союз з Кримським ханством, передбачала непорушність території та скасовувала утримання компанійських та сердюцьких полків, що фінансувалися самим Гетьманом. Конституція приділяла увагу також становищу міщан, посполитих та козаків - ''людей убогих'', точно визначаючи різного роду податки та звільнення від них. Конституція обмежувала права гетьмана на користь старшинської аристократії і точно встановлювала, якими прибутками може користуватися гетьман, владу якого обмежував Козацький парламент, роблячи з України конституційну державу. Вона, можна сказати, була перемогою старшинської аристократії над гетьманським абсолютизмом. За виразом О.Оглоблина, Конституція стала ''другою поразкою… гетьмана Мазепи після Полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі''. Ця конституція, в якій було поєднано інтереси гетьманату, старшини як провідної верствиУкраїни,та Зопоріжжя, як військової сили, ''була в той же час маніфестом державної волі української нації перед цілим культурним світом, була вікоповним пам'ятником української державнополітичної думки'', - так охарактеризував Бендерську Конституцію О. Оглоблин.
Важливою особливістю, що відрізняла її від звичайних гетьманських статей і робила подібною до пізніх європейських конституцій, було те, що вона укладалася не між гетьманом і монархом (протектором української держави), а між гетьманом та козацтвом, яке виступало від імені всього українського народу. Проте слово ''конституція'', що вжите у назві, ще не мало такого значення, як сьогодні, а, отже, є помилкою вважати цей документ конституцією у сучасному розумінні.
Конституція Пилипа Орлика містила багато цікавих і прогресивних ідей, була на рівні кращих досягнень тогочасної юридичної думки. Вона значно випереджає свій час, а також свідчить про глибоко демократичні засади кабінета Пилипа Орлика і про те, якою серйозною фігурою був він сам.
Конституцію складено з цілковитою певністю у швидкому поверненні на Батьківщину, де вона буде мати юридичну силу для всієї України. Тому в момент її укладення, вона уявлялась цілковитою реальністю, а не просто теоретичним проектом, яким стала пізніше, коли повернення в Україну її укладачів стало неможливим. Реальної сили Конституція так і не набула, а тому лишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, своєрідна юридична платформа ''мазепинського руху'' і, найголовніше, як один із перших конституційних актів в історії Європи, який обгрунтовує можливість існування парламентарної демократичної республіки.
Особливого характеру в останні роки набула проблема української мови. Ця гострота була викликана помилковими догматичними підходами до розвитку національних мов протягом останніх 70-ти років. Відродженнюнаціональномовних процесів і національної свідомості сприяють історичні мовні джерела, до яких і відноситься Конституція Пилипа Орлика - своєрідна мовна пам'ятка українського народу. Пам'ятники руйнуються з плином часу, люди вмирають, а письмові джерела лишаються, доповнюються. І саме з них ми черпаємо наші знаня, саме вони нагадують нам про наші коріння.
Карл ХІІ підтвердив схвалену конституцію і став гарантом незалежності України.
Шляхи до незалежності і свободи, до політичної самостійності проходять через зростання національної самосвідомості, через усвідомлення кончої необхідності національного відродження народу України, через боротьбу - і самих українців, і представників інших національностей і народностей, які пов'язали свою долю з долею України.
Діставши гетьманську булаву, Пилип Орлик зараз же взявся за продовження діла свого попередника - Івана Мазепи.
Зібравши військо, він разом з білогородськими й буджацькими татарами вирушив на Правобережну Україну. Діло Орлика йшло дуже успішно. Гетьман завойовував одне місто за іншим, заручаючись підтримкою населення. Проте не судилося збутися його планам. Кримський хан утримався від походу далі в глиб Гетьманщини і повернув назад. Жорстокою була поразка Орлика. Але він не впав духом і знов продовжував шукати шляхів до визволення України. Він збирав походи, писав листи, відсилав делегації, підписував договори. Але його спіткала невдача за невдачею. В 1714 році П. Орлик покидає Бендери і їде до Швеції, змінюючи місце проживання в залежності від політичної ситуації.
Все своє життя екзильний гетьман присвятив Україні, намагаючись переконати європейських діячів, яку небезпеку для Європи несе зміцнення Москви. Після закінчення Північної війни Московське царство перетворилося на Російську Імперію, жертвою якої і стала Україна.
24 травня 1742 р. гетьман Пилип Орлик помер у вигнанні, і разом з ним надовго зійшла в могилу ідея незалежної української держави, щоб відродитись аж за півтора століття при зовсім відмінних обставинах.
На похоронах Івана Мазепи Пилип Орлик сказав: ''Він знехтував усім, що було йому найдорожчого на світі, знехтував і самим життям, аби піднести свою вітчизну і визволити її з-під московського ярма". Ці слова з цілковитою впевненістю можна віднести і до його самого.
30-річна діяльність екзильного гетьмана мала небагато практичних наслідків, але він зробив багато в ідеологічному відношенні: поширив ідею незалежності України в Європі, тієї України, що потрібна для європейської рівноваги проти постійно міцніючої Росії. Праці Пилипа Орлика і його сина Григора створили традицію мазепинців-емігрантів, апостолів Української Незалежної Держави, які довгий час лякали могутню Російську імперію.
?
ЛІТЕРАТУРА:
1. Полонська - Василенко Н. Історія Укаїни: у 2 т.- Мюнхен, 1972, т2.
2. Кресіна І. Кресін О. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція. - К.: ПБП ''Фотовідеосервіс'', 1993.
3. Різниченко В. Пилип Орлик (Гетьман-емігрант).- К., 1918
4. Дорошенко Д. Нарис історії України у 2-х т. - К.: Глобус, 1991 т.2
5. Субтельний О. Україна: історія - К.: Либідь, 1993
6. Основи держави і права України (ред. І. Б. Усенко). - К., 1993
7. Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік. - К.: Веселка, 1994
Loading...

 
 

Цікаве