WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Українська Повстанська Армія (УПА) (науковий реферат) - Реферат

Українська Повстанська Армія (УПА) (науковий реферат) - Реферат

знищення народу, і тому українці не хотіли йти до армії, масово виступали проти мобілізації. Тоді почалися облави, розстріли невинних, шибениці, підпали сіл, грабунки, насильства, терор, вивози на Сибір, застосовування родинної збірної відповідальності, на взірець такої ж відповідальності, введеної нацистами.
Для прикладу, тільки в трьох малих районах біля Львова большевики вбили 69 осіб, поранили 4, арештували 158, в тому числі 42 дівчини, вивезли на заслання 25 родин, спалили 250 господарств. У 14-ти районах Львівської області від червня 1944 року большевики арештували 5332 особи, вбили 2200 осіб, вивезли на Сибір або на Донбас 3947 осіб. У трьох районах Дрогобицької області арештували 2638 осіб, вбили 119, вивезли 416 осіб.
Президія УГВР і Головна Команда УПА видали в липні 1945 року звернення до насильно вивезених, закликаючи їх "стати гідними тисяч отих знаних і незнаних борців-стрільців і старшин Української Повстанської Армії, що день-у-день захищають свій нарід від ворожого насилля ".
Упродовж першого півріччя 1945 року чотири курені ВО "Чорний ліс" виконали 11О бойових акцій, в тому числі на 5 районних центрів, НКВД і НКГБ втратили 1852 вбитими, між ними 4 майорів, 8 капітанів, 27 лейтенантів, 12 начальників станиць. Втрати УПА: 215 вбитих. Чотири курені ВО "Говерла" відбули 181 бойову акцію, в тому числі 8 на районні центри: втрати НКВД і НКГБ; 3975 вбитих, між ними 6 майорів, 10 капітанів, 30 лейте-нантів, 17 начальників і знаних партійців. Втрати УПА: 215 вбитих.
В огляді подій під назвою "Ганьба XX сторіччя", що появився в 1946 році, подається, що "від 1944 року і по сьогодні, тобто до кінця 1946 року, Україна є полем небачених дотепер у світі оргій енкаведистського терору , на живому організмі українського народу... енкаведистські кати виконують жахливу вівісекцію, що є нічим іншим, як свідомим, плановим злочинним фізичним винищуванням усього українського народу".
Крім пропаганди про співпрацю УПА і ОУН з гітлерівцями з метою ширити недовір'я до українського визвольного руху, совєтсько-сталінська влада вживала різних методів, щоб його знищити фізично. В роках 1945-1946 у семи областях України совєтська влада була фактично обмежена до обласних і районних центрів, а села були під впливом УПА і підпілля ОУН-Бандери. Це був час, коли почалося масове випалювання лісів в районах більших скупчень УПА. В 1946 році спалили майже всі соснові ліси в Ковельщині, деякі ліси в Сокальщині, Равщині, Радехівщині. Брідщині і Станіславівщині та почали вирубувати деякі ліси в Карпатах.
У липні 1946 року НКВД почало застосовувати в боротьбі проти УПА на Волині методу бактеріологічної війни. Довідавшись, що УПА скуповує на чорному ринку протитифозні уколи, НКВД випустило на ринок затроєні уколи, від яких померло кільканадцять повстанців. НКВД намагалося всякими засобами ширити серед вояків УПА тиф. Тиф ширився і серед населення, тому українське підпілля мусило проводити протитифозні щеплення теж і цивільних осіб.
Енкаведисти часто вживали в боях з УПА розривні кулі. Полонених дуже часто розстрілювали після бою, інших вішали прилюдно, ще інших "народні" суди судили на 15-30 років ув'язнення. Слідчі застосовували нелюдські тортури під час допитів полонених членів УПА і членів підпілля. У багатьох випадках тортури відбувалися прилюдно. Над убитими членами УПА і підпілля в жахливий і нелюдський спосіб знущалися, не давали їх хоронити, профанували могили. Обіцянками, підкупом, шантажем енкаведисти поширювали серед населення ідею зради, співпраці з НКВД, вербували донощиків і агентів, щоб розкласти УПА і підпілля зсередини.
Одним із улюблених методів НКВД була провокація. НКВД перевдягало свої відділи в повстанців, і ці відділи грабували населення, вбивали селян, зокрема тих, які допомагали підпіллю, а потім листівками, усною пропагандою і в пресі звинувачували УПА в жорстокостях і вбивствах невинних людей.
Від осені 1945 року російсько-сталінські окупанти почали розміщувати по селах гарнізони силою від 20 до 200 солдатів. З їх допомогою збільшилася сваволя НКВД і тероризування населення. Для боротьби проти УПА і підпілля НКВД насильно творило "істребітєльниє батальйони".
1946 рік позначився, зокрема, двома подіями: виборами до Верховного Совєту 10 лютого і голодом на східних землях. Свідчення людей, звіти, документи виявляють, що вибори відбулися в Україні серед неймовірного терору, розстрілів, тортур. На заклик УПА народ бойкотував передвиборчу компанію і самі вибори. На території, охопленій революційним рухом, добровільно голосувало не більше 3% виборців, а 30%-40% голосувало примусово і під терором. Інші не голосували. Але совєтська влада подала, що голосувало 98,8%.
Посуха у східних областях України викликала неврожай. Не зважаючи на це, влада не зменшила поставок зернових та інших продуктів. У цих областях запанував сильний голод. Сотні тисяч українців їхали на західні землі України, щоб там купити, заміняти чи отримати задарма харчові продукти. Тоді сотні тисяч українців східних областей померли з голоду.
По селах Західної України були розклеєні відозви, заклики, лозунги УГВР і УПА, які закликали населення допомагати голодуючим братам. ОУН-Бандери окремо звернулася до молоді Східної України. Незважаючи на провокації НКВД з метою сіяти незгоду, населення західних областей радо допомагало приїжджим, боронило їх перед гарнізонниками, які відбирали в них харчові продукти. Совєтська влада заборонила ввіз продуктів з Західної до Східної України під претекстом санітарних заходів.
Третьою значною подією 1946 року була ліквідація, в місяці березні, Української Греко-Католицькоі Церкви і насильне прилучення її до Російської Православної Церкви. Сталося це після того, як у квітні, потім у червні 1945 року влада арештувала митрополита Йосифа Сліпого та всіх єпископів.
Під час "великої блокади", що її перевели на терені дій УПА, Москва згромадила, за підрахунками підпілля, 585000 війська, в більшості НКВД, з танками, артилерією, літаками. Різниця сил була велика. Наприклад, уСтаніславівській області згромаджено 132000 військ, тоді як УПА там мала лише 2655 бійців. Подібна ситуація була і в інших областях.
Блокада тривала приблизно шість місяців, під час яких відбулося 1500 боїв і сутичок. Втрати УПА були значні: 5000 вояків. Большевики втратили 15000 вбитих. Між убитими був теж ген. полк. Москаленко, який згинув 3 травня 1946 року біля станції Тязів (Станіславівська обл.).
До кінця літа 1946 року УПА оперувала малими і великими відділами. Важкі бої - в більшості оборонні - йшли у семи областях, на просторах Карпат, Галичини, Волині, Поділля, Буковини. Регулярні частини совєтської армії звичайно відмовлялися брати участь в акціях проти УПА. Звідомлення говорять про численні конфлікти між вояками кадрової армії і членами НКВД.
Втрати УПА від початку її існування були великі: мабуть, понад 10000 людей. На конференції Проводу ОУН-Бандери у червні 1946 року було вирішено перейти з повстанської війни на підпільну боротьбу. У липні генерал Тарас Чупринка видав відозву до УПА, в якій було сказано, що прийшов час перейти з одних форм боротьби на
Loading...

 
 

Цікаве