WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Українська Повстанська Армія (УПА) (науковий реферат) - Реферат

Українська Повстанська Армія (УПА) (науковий реферат) - Реферат

державність, свободу, незалежність... ".
20 лютого з'явилося нове звернення до українців на зайнятій німцями території для підсилення попереднього. Дещо пізніше, 29 лютого, в тилу, на віддалі яких 50 км від фронту, біля Милятина (між Рівним і Славутою), відділ УПА влаштував засідки і обстріляв колону авт ген М.Ф.Ватутіна, командуючого першим Українським фронтом. Тяжко поранений в бою, Ватутін помер 15 квітня у Києві. Від 5 січня 1944 року відділи УПА відбули бої проти військ НКВД в районах Володимирця, Костополя, Пустомитів, Дубна, Крем'янця, Бердичева, в лісах Житомирщини. Під час цих боїв енкаведисти втратили близько 850 вбитими.
Завзяті бої продовжувалися в квітні. Великий бій відбувся біля Людвиполя (15.4), в якому війська НКВД втратили 147 убитих, а біля села Витковичі (26-27.4) - понад 100 убитих. Але найбільший бій відбувся під Гурбами, на Крем'янеччині, 23 і 34 квітня. Совєтське командування стягнуло 30 тисяч війська, з гарматами, танками й літаками. Частини НКВД і армії оточили в гурбенських лісах 4000-5000 українських повстанців. У цих лісах було також багато цивільного населення. Головний бій тривав цілий день 24 квітня
Незважаючи на присутність великих частин, відділи УПА зуміли вирватися з оточення. В бою під Гурбами загинуло 80 повстанців. Але большевики, які втратили 120 вбитими, розстріляли біля 100 ранених членів УПА і 200 цивільних осіб.
У дальших боях деякі відділи УПА-Південь знову зазнали втрат. Головна Команда УПА видала наказ не оперувати дуже великими з'єднаннями та змінити тактику при переході фронту. УПА-Південь розформовано, більшість уцілілих частин прилучено до УПА-Захід, деякі до УПА-Північ; лише деякі мали відділи залишено в околицях Центральної України.
Це був також час, коли почалися рейди відділів УПА. Один відділ пішов на Правобережжя, інший на Полісся. Влітку 1944 року Головна Команда УПА вирішила згромаджувати свої відділи лише в дуже лісистих районах та в Карпатах. Одночасно наказано магазинувати у спеціально збудованих підземних кришках харчі, амуніцію й зброю, яку здобували численними засідками і роззброюванням німецьких, мадярських та інших частин.
Деякі відділи УПА на Західній Волині опинилися в дуже складних обставинах, маючи проти себе одночасно двох або трьох противників. Подекуди були спроби тактичного локального домовлення з відступаючим німецьким відділом, щоб охоронити населення від репресій та реквізицій, або з метою здобути зброю. Команда УПА заборонила такі спроби, і в квітні другий старшина УПА був засуджений на кару смерти. Зрештою, німецьке коман-дування повторило 20 квітня 1944 року наказ "безжалісно знищувати банди УПА всюди, де вони виступають проти вермахту ".
В Галичині Головна Команда УПА видала інструкції (які потрапили в руки німцям): всі молоді чоловіки мали зголоситися до УПА, німецькі маєтки спалювати, жодних доставок і здач німцям у відступі, здобувати зброю, виступати проти німців зі зброєю в руках.
Головна Команда УПА і Провід ОУН-Бандери розуміли, що війна скоро скінчиться. Якщо після війни не прийде до конфлікту між Совєтською Росією і західніми союзниками, то Москва кине проти УПА великі сили. Боротьба буде тривати довго. Тому передбачено створити політичний загальноукраїнський центр, який перебрав би на себе політичне керівництво цією боротьбою
Після кількамісячних попередніх переговорів представники різних політичних течій з'їхалися в Карпатах, біля Самбора. На нарадах, які тривали від 11 до 15 липня 1944 року, перетворившись у Великий Збір, вони постановили, що у вирі тотальної війни необхідно "оборонити український нарід та його провідні кадри перед фізичним знищенням" та "повести його до боротьби за своє визволення і власну суверенну державу ".
"Для здійснення цих завдань потрібний єдиний всеукраїнський національний фронт, організований на основі об'єднання всіх діючих національних українських сил, які змагають до суверенної української держави, і єдиний керівний центр. Тому за ініціативою Української Повстанської Армії (УПА), що створилася в процесі збройної боротьби українського народу проти грабунків і насильства окупантів над мирним українським населенням, зорганізувався із представників усіх українських земель та українських політичних середовищ всеукраїнський провідний центр під назвою: Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) ".
У прийнятій платформі УГВР учасники нарад засудили російсько-боль-шевицький та німецько-гітлерівський імперіалізми, які ведуть боротьбу "за володіння, в першу чергу, українськими землями як вихідними позиціями до панування у Східній Європі, а навіть у всій Європі ". Вони також обрали членів Генерального Секретаріату УГВР. Головою Генерального Секретаріату був обраний Роман Шухевич, якому доручено також пост Генерального Секретаря Військових Справ.
Наступаючи у південному напрямі, совєтська армія зайняла 17 липня 1944 року Львів, Перемишль і Станіславів (Івано-Франківськ), а 7 серпня фронт дійшов до Карпат. Таким чином майже вся Україна була зайнята совєтською армією. В Карпатах, на німецькому боці фронту, продовжувалися сутички і бої з німцями і мадярами аж до початку вересня.
На українській території почався новий період боротьби В Галичині перехід фронту з півночі на південь відбувся без великих втрат для УПА. Її більші відділи скупчилися переважно в опанованих ними Майданських лісах, Карпатських лісах і в Чорному лісі. Менші відділи були розкинуті по менш лісистих околицях. Під кінець 1944 року переведено першу часткову демобілізацію деяких відділів.
Про нову ситуацію на українській території говорять численні звіти УГВР, УПА й підпілля ОУН та статті підпільних видань. Аналізуючи боротьбу українського народу в 1944 році, Арсен Панасенко, наприклад, писав, що сталінсько-большевицький імперіалізм, як вірний спадкоємець і продовжувач великодержавних заповітів і традицій "російської тюрми народів", "окуповуючи вдруге Україну... повів з особливою гостротою наступ на: І. ідейно-політичні позиціії на 2. фізичне і матеріяльне знищення українського народу та його революційно-визвольного руху".
Сталінсько-російські імперіалісти намагалися в першу чергу "вбити віру українського народу в можливість вільного життябез всебічної "допомоги старшого брата - російського народу", та "скомпрометувати в очах світу революційно-визвольну боротьбу українського народу", приписуючи українським націоналістам співпрацю з гітлерівцями.
Ще до другої большевицької окупації, - писав далі А. Панасенко, - совєт-ські партизани "своєю руїнницькою роботою перешкоджали визвольній боротьбі українського народу... та не гірше німецьких гестапівських опричників стріляли український свідомий елемент, палили та грабували українські села, а то й, вибившись на німецькі урядові становища (головним чином у поліційних органах), німецькими ж таки руками завдавали українському народові важких ударів". Німецькі архівні документи підтверджують, що комуністи й енкаведисти, які працювали в гестапо, винищували українсьїнських націоналістів і свідомих українців німецькими руками.
А.Панасенко підкреслював, що загальна мобілізація, про яку була мова вище, стала засобом фізичного
Loading...

 
 

Цікаве