WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Українська Повстанська Армія (УПА) (науковий реферат) - Реферат

Українська Повстанська Армія (УПА) (науковий реферат) - Реферат

тюрмі, бо Москва не погодилася, щоб його судили в Україні) писав у своєму звіті з 4 квітня 1943 року, що на Волині тільки два райони вільні від "банд". Він звітував, що "національні банди дуже небезпечні, зокрема в околицях Кам'янець-Костопіль-Рівне". Урядовці райхскомісаріату виготовили карти Волині і Поділля, які виявляють, що в квітні 1943 року німці втримувалися переважно лише у великих містах і деяких районних центрах, а села вже були під контролем українських повстанців (за винятком південних частин Поділля і подекуди Волині).
Німецький генеральний комісар Волині й Поділля повідомляв Берлін, що тоді, коли на півночі його регіону знаходилися "совєтські банди", то на заході і півдні Волині панували "національні банди", зокрема в районах Горохів, Любомиль, Дубно, Луцьк, Крем'янець. "Це вже можна говорити про повстання", - писав він у своєму звіті.
Лише в квітні в боях проти УПА згинуло біля 600 німців. Від куль УПА згинув на шляху Ковель-Рівне 2 травня 1943 року шеф німецьких штурмових партійних відділів СА Віктор Лютце.
Німці звітували до Берліну, що вони втратили контроль над величезними просторами Волині, Поділля і Житомирщини. У цих трьох областях вони втратили 32% орної землі (біля 75% на самій Волині), від 28% до 52% достави худоби тощо. Були це наслідки активності переважно націоналістичних повстанців, які вже розпоряджали навіть тяжкими скорострілами та гарматами (за винятком північних районів, де діяли також совєтські парти-зани).
УПА одночасно провадила бої проти совєтських партизанів, не допускаючи їх на територію, яку вона контролювала, та відтискаючи їх постійно на північ, у поліські болота. У квітні 1943 року УПА начисляла від 8 до 10 тисяч вояків, а в червні - біля 22 тисяч. Крім УПА, в цей час існувало ще два інші українські партизанські відділи.
Весною 1942 року зформувався на Волині незалежний відділ партизанів під проводом Тараса Бульби-Боровця. Бульба-Боровець командував раніше, від серпня до листопада 1941 року, з'єднанням "Поліська Січ", яке було озброєне німцями (вермахтом) і мало за завдання очищувати ліси від залишків Червоної армії та парашутистів. На домагання СД вермахт мусів "Поліську Січ" розв'язати і роззброїти, що й сталося 15 листопада 1941 року. Члени відділу розійшлися по домівках. Навесні 1942 року Бульба-Боровець створив із колишніх членів "Поліської Січі" партизанське з'єднання.
Надіючися прихилити Бульбу-Боровця до співпраці, Головне Командування совєтської армії вислало до нього в серпні 1942 року делегацію. У жовтні він погодився на нейтралітет між його і совєтськими партизанами, який тривав понад шість місяців. Бульба переговорював також із СД у листопаді, але в цих переговорах він стояв на національних позиціях і гостро виступав проти німців.
У цей час створилося на Волині із малих груп самооборони з'єднання ОУН-Мельника. Один із цих відділів, коротко після створення, був наскочив під кінець січня 1943 року на в'язницю в Дубні.
Навесні 1943 року з'єднання Бульби-Боровця мало від 4 до 6 тисяч людей, а відділи ОУН-Мельника від 1000 до 3000 людей. У липні-серпні, під час об'єднуючої акції, зарядженої Головною Командою УПА, обидва з'єднання були примушені влитися до УПА, або відійти з теренів її діяння. Бульба залишив при собі малий відділ людей і від липня 1943 року почав називати свою партизанську групу "Українська Народна Революційна Армія" (УНРА).
У травні німці розпочали ряд наступальних операцій проти УПА, спочатку в районі Горохова, потім в інших районах, з допомогою численних відділів поліції, шуцманів, війська. Бої біля Колок, де було п'ять шпиталів УПА. тривали три дні. Між убитими був теж поручник Василь Івахів -"Сонар", шеф штабу УПА. Вночі з 23 на 24 червня відділи УПА підірвали залізницю на шляху Рівне-Сарни і заатакували військовий поїзд, знищивши близько 150 есесівців і членів СД.
У червні наступом проти УПА командував ген. Гінцлер, у липні - фон дем Бах. В офензиві фон дем Баха взяло участь 10000 німецьких і польських поліцаїв і жандармів, 10 моторизованих батальйонів з артилерією, 50 танків і панцерних авт та 27 літаків. Помимо цих операцій, атаки українських повстанців на німецькі опірні пункти, як про це звітовано на нараді головного командування вермахту в Україні з заступником райскомісаріата в Рівному 16.09.1943, не припинялися, а збільшувалися: 295 у липні, 391 у серпні, 682 саботажі на залізниці у липні, 1034 у серпні; 119 атак на господарські об'єкти в липні, 151 у серпні. Кабелі зв'язку між владою Райху і фронтом, між Рівним і Житомиром були безнастанно перетинані.
Відділи УПА активізувалися також у районах Житомира і Києва, в лісах Чорнобиля, а також в Галичині, де вони спочатку виступали під назвою відділів Української Національної Самооборони.
Під час каральних акцій внаслідок дій УПА гітлерівські війська нищили українські села, часто разом із мешканцями. Побіч УПА завжди діяла ОУН-Бандери та її збройне підпілля. Сотні членів цієї організації й українських патріотів німці розстрілювали й вішали прилюдно по містах України. В Галичині восени 1943 року за кілька місяців німці стратили, за неповними підрахунками, 1570 українських патріотів, членів ОУН і УПА.
Але й німці зазнавали втрат: тисячі німців гинули від куль українських повстанців і членів руху опору. За неповними даними, під час боїв у липні, серпні і вересні вони втратили на Волині понад 3000 убитими, УПА втратила 1237 вояків і старшин убитими і раненими; у жовтні і листопаді німці втратили понад 1500 убитими, УПА втратила 434 осіб.
Російсько-совєтська влада пильно слідкувала за зростом ваги й сили ОУН-Бандери. Рішивши боротися всіма силами проти впливів цієї організації серед населення України, вона вже на самому початку війни розпочала шалену пропаганду проти українських націоналістів, як на окупованій території, так і в СССР і серед західних союзників.
Уже в першому числі газети "За Радянську Україну" від 31 липня 1941 року, що її почало видавати головне командування південно-західного фронту для окупованої частини України, українських націоналістів представлено як зрадників українського народу та прислужників Гітлера і гестапо.
У статтях, підписаних О.Корнійчуком, С.Сокільським, К.Поденником, говорилося, що Бандера і його уряд "брали накази від Гітлера". Виступаючи в першому числі газети проти "жовто-блакитної банди", Корнійчук писав, що "свободолюбний український народ має для неї і для Степана Бандери єдину відповідь - смерть...".
Ця ненависницька пропаганда, основана на неправді й абсурдних вигадках, продовжувалася впродовж дальших місяців війни. Нацисти зі свого боку повели подібну пропаганду. Але вони твердилинавпаки: в їх уяві діяльність ОУН і УПА були інспіровані Москвою і большевиками!
Під час наступу проти УПА влітку 1943 року німці скидали з літаків листівки, в яких було сказано, що "Москва дає накази ОУН" та що "в проводі ОУН сидять агенти Москви, що отримують і виконують накази кровожерного Сталіна і його жидівських опричників". Це звернення до населення закінчувалося реченням; "ОУН і большевизм - це одне, тому вони мусять бути знищені!".
В іншій летючці, підписаній фон дем Бахом,
Loading...

 
 

Цікаве