WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія с. Мангуш (Донецької обл.) в контексті регіональних досліджень: джерелознавчий аспект - Реферат

Історія с. Мангуш (Донецької обл.) в контексті регіональних досліджень: джерелознавчий аспект - Реферат


Реферат га тему:
Історія с. Мангуш (Донецької обл.) в контексті регіональних досліджень: джерелознавчий аспект
Помітну роль в системі сучасної історичної науки відіграє історичне краєзнавство. Завдяки локальним студіям історичний процес простежується крізь призму місцевих досліджень. Увага при цьому акцентується на конкретних рисах історичної дійсності. Оскільки історичне краєзнавство вивчає матеріал за безпосередніми слідами подій, залучає здобутки суміжних дисциплін - географії, екології, демографії, топоніміки, то широка джерельна база, з пріоритетом місцевих джерел і фактів є необхідною умовою регіональних досліджень.
У вивченні локальних проблем особливе значення набуває історія міст і сіл. Виявлення, введення у науковий обіг нових джерел є запорукою комплексного об'єктивного дослідження. Метою нашої роботи є аналіз джерелознавчої бази с.Мангуш Донецької області і перспективи подальшої роботи.
У 1779р. вихідці з кримського тюркомовного села Мангуш (суч. Партизанське) у Фулльській єпархії та Бахчисарайського кадилику Бахчисарайського каймаканства [2] заснували однойменне поселення у заплаві річок Мокрої та Сухої Білосараєк, в 25км від Маріуполя, у Екатеринославській губернії, в Північному Приазов?ї. У 1866р. була утворена Мангуська волость, а в 1874р. вона була включена у Маріупольський повіт. У складі УРСР Мангуш у 1926р. став центром одноіменного округа. На цей час Мангуш є центром Першотравневого району Донецької області.
Джерельну базу вивчення локальної історії с.Мангуш становлять: законодавчі акти; діловодчі матеріали; наративні матеріали; матеріали періодичної преси.
До законодавчих актів відносяться постанови, закони, затверджені вищим дежавним органом влади. Загальноімперську політику стосовно мешканців селаща характеризують Жалувана грамота Катерини ІІ 3 , Указ Олександра ІІ від 30 вересня 1859р. 9 , що вміщені у Повному зібранні законів Російської імперії.
Діловодчі матеріали репрезентовані ревізьськими казками, що зберігаються у Маріупольському Краєзнавчому музеї. 11 з них тією чи іншою мірою мають відношення до с.Мангуш. В основному це звіти про стан господарства: скотарства, землеробства, промислів, наводяться дані про кількість худоби, площу посівів та врожаї. Інша група справ стосується повинностей, які мали сплачувати грецьке населення. Дані про стан господарства, що зберіглися від 1794, 1797, 1800-1801, 1814, 1822 років, та відомості про повинності від 1800-1801, 1806, 1814, 1816 років, дозволяють застосувати порівняльний аналіз, отримати динаміку характеристик.
"Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии" за 1923рік відзначаються докладністю 4 . Важливим є те, що відомості подані не лише за районами, а й за окремими населеними пунктами. Дані дозволяють вивчити динаміку сільського господарства, дати комплексну характеристику соціально-економічного життя селища Мангуш у досліджуваний період. Обстеження, що проводилось за дорученням Донецкого Губернського виконавчого комітету Ради Робітничих, Селянських, Казацьких Депутатів, містить графу з демографічними показниками про кількість домогосподарств, загальну чисельність населення (а також окремо чоловіки та жінки), кількість людей у родині.
Основна увага приділяється господарським показникам. Облік кількості худоби ведеться окремо за категоріями "корови", "воли", "коні", "вівці", "свині", "кози", однією з характеристик є вік худоби. Вказується площа, засіяна польовими культурами та присадибні посіви, городини, а також розміри землі у користуванні. Окремо виділяється категорія щодо забезпеченості сільського господарства технічними засобами роботи - сільськогогосподарського та транспортного інвенарю. У 20-х роках актуальним були питання про наймау працю у господарствах, що знайшло своє відображення у показниках "Итогах сплошной подворной переписи Донецкой губернии".
До діловодчої групи джерел відноситься також видання Статистичного бюлетня Маріупольщини Центрального статистичного управління за 1926-1928 роки 8 . Відомості отримані у результаті вибіркового опитування. Якщо "Итоги..." мають економічну спрямованість, то відомості за 1928-29рр. більш різнопланові.
Розділ "Демографія" презентований даними про природній рух населення (щомісячні відомості про кількість народжених, померлих). Дуже цікавими є дані стосовно шлюбів. Справа у тому, що наводиться не лише традиційна кількість, а й відомості про вік молодих, сімейний стан, національність. У виданнях Статистичного бюлетня вказуються характеристики господарств: худоба, засіяну площу, землекористування.
Проте використати порівняльний аналіз з відомостями за 1923 р. можна лише обмежено, бо дані Статистичного бюлетня вказються стосовно Мангуського району, а не окремо селища.
Перепис населення України 1926р. [6] вважається одним з найбільш повних за всю історію УРСР. Короткі підсумки перепису начелення 17 грудня 1926року, видані Центральним статистичним управлінням у 1928р., дають відомості щодо загальної чисельності населення, розселення по регіонам, вікову структуру населення. "Підсумки..." мають порівняльні таблиці з переписом 1897р. Труднощі викликає той факт, що національний склад людності публікаціями перепису 1897р. подано в повітових підсумках адміністративного поділу того часу, що неспівпадає зі районуванням 1928р. це потребувало створення спеціальних схем для порівнянь.
Зіставлення
Loading...

 
 

Цікаве