WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії - Реферат

Просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії - Реферат

опікун Києво-Братського училищного монастиря Сагайдачний підтримував їх матеріально.А помираючи в Києві від ран, заподіяних йому в Хотинській битві Сагайдачний майже все майно й гроші заповів Київській, а також Львівській і Луцькій школам "на науку і виховання бакалаврів учених ...дітям християнським... за чим би наука тривати могла вічнії і потомні часи".
Варто загадати й перших ректорів.Посада ректора з'явилася з самого початку заснування школи.Перші її ректори були відомі своєю вченістю в усьому просвіченому слов'янському світи.У 1615-1619р.р. ректорував Іов (в миру- Іван Матвійович) Борецький, родом із села Бірча (Галичина),навчався в Острозькій, потім у Краківській і Замоській академіях, викладав у Львівській братьській школі, був її ректором. З його ім'ям пов'язаний цілий період в просвітницькому русі Украіни.Був гарячим прихильником поширення освіти серед народу.З 1619р. Борецький- настоятель Михайлівського Золотоверхого монастиря, у 1620р. обраний митрополитом Київським.Для швидкого розвитку Киівської братської школи були спрятливі умови.Виникла вона в Києві, де зібрались інтелектуальні сили з усієї Украіни.Мала підтримку Війська Запорізького.А ще- досвід своїх попередниць- братських шкіл, особливо Львівської і Луцької, від яких запозичила Шкільний статут, підручник та освічених вчителів.А також- Острозької школи, цього великого і впливового культурного й освітнього осередку.Острозька школа -
Це перша спроба створення школи вищого типу.З Острога вийшло багато визначних вчених, громадських та політичних діячів, зокрема, Іван Борецький, Милетій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний, брати Дем'ян та Северин Наливайки.Першим її ректором був Герасим Смотрицький.Одночасно він був перекладачем й разом з іншими вченими упорядником знаменитої "Острозької Біблії"- першого повного видання Біблії слов'янською мовою, яка вийшла в світ 1581р.Її примірники за честь вважали мати бібліотеки Оксфорда, Риму й інших країн.
1631р. виникла ще одна школа в Києві, а саме- Лаврська.Заснував її архимандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. У вересні 1632р. вона об'єдналась з Києвською братською школою.Об'єднана школа дістала назву Братська або Київська колегія.Її керівником, проректором й опікуном став Петро Могила.
Діяльність Могили протікала в часи загострення соціальних, національних і релігійних відносин в Україні.Гарячі голови, проймаючись народним болем і шукаючи волю, йшли на Січ.Помірковані, захищаючи свої станові інтереси, увірувавши "вищість" польської культури й католицької релігії приставали до уніх проголошеноі 1596р. або католичились.
Але все більше і більше діячів, що вболівали долею України, вихід із становища вбачали у її культурно-національному відродженні.На цей шлях стає і петро Могила й до кінця свого земного життя віддано служить Україні й православ'ю.Свої зусилля він спрямовує на реформування національної освіти й првославної церкви, на піднесення свідомості і гідності народу, прилучення Украіни до складу вільних Європейських держав.20 років він керує видавничею діяльністю Лаврської друкарні, редагує й пише українською та церковно-слов'янською мовами книги.Повертає захоплені уніатами і реставрує правослані храми- Софійський собор, церкву Спаса на Берестові (де зберігається фресковий портрет Петра Могили), Михайлівську церкву у Видубичах, церкву в Луцьку,Куп'яничах.Ним була "викопана із темряви підземної і відкрита денному світлу" Десятинна церква Великого князя Володимира.Могила налагодив культурні зв'язки з Росією, Білорусією, Молдовою й Волощиною.Допомагав цим країнам вченими, заснував друкарні й школи.
Але найбільшою турботою Могили була Колегія.Іван Фрако зазначав:"Головна справа його життя- заснування Києво-Могилянської колегії, яка повина була стати забралом православ'я і південноруської (тобто української) національності, користуючись тією зброєю, якою вівся на них наступ ворога- наукою і просвітництвом".
Колегія якою опікувався Петро Могила, залишалася національною школою, угрунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях.В ній вивчались церковно-слов'янська й руська (книжна українська) мови, вітчизняна історія, студенти виховувались у глибокому православному благочесті.До Колегії приймали дітей всіх станів.
Але Петро Могила зумів перетворити Колегію на заклад європейського типу.Тут вивчався курс наук, властивий для західно європейських університетів, впроваджувалися досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії.Засобом до опанування вищих наук була латинська мова, вивчалися також грецька й польська мови.Професорів для викладання в Колегії Могила навчав у закордонних університетах.Незабаром Колегія вже сама готувала викладачів, державних діячів, високоосвічених богословів.
Петро Могила забзпечував викладачів та неймущих студентів засобами для життя і навчання, збудував першу бурсу, нове кам'яне приміщеня під школу, яка є й сьогодні на території Києво-Могилянської академії (відома під назвою Трапезна або Святодухівська церка).Помираючи, Могила заповідає Колегії великі кошти й найбільшу свою цінність- бібліотеку (2131 книгу), а також- будинки й дворові місця на подолі, половину худоби й інвентаря з свого хутора Непологи, хутір Позняківщину, села Гнідин, Проців і Рівне, більше 80000 золотих, срібний родинний посуд, свій митрополичий одяг, митру і хрест, прикрашений сімейним дорогоцінним камінням і навіть тканини- адамаск і камку- на одяг студентам тощо.І на останок Могила "слізно" просив берегти Колегію, "єдине його надбання".На честь Петра могили Колегія стала іменуватися Києво-Могилянською академією.Єдине чого не встиг Могила- це добитися для Колегії офиційного статусу вищої школи.Але учні його продовчили розпочати ним справу.1658 року гетьман Іван Виговський, вихованець Колегії, підписав з Польщею Гадяцький трактат, за я ким Україна, як Князівсво Руське, ставала разом з Литвою й Польщею членом федеративної Речі посполитої.Їй надавались широкі права, в їх числі- свобода віросповідання й статус вищої школи для Колегії- тобто статус Академії.Договір був ратифікований Польським Сеймом в квітні 1659р.Таким чином, Києво-Могилянська академія була першим в Східній Європі православним вищим навчальним закладом, офіційно удостоєним цього звання.
Але треба зазначити, що й беститульну Колегію сучасники ще з 30-их років 17ст. визнавали Академією.Ось лише кілька
Loading...

 
 

Цікаве