WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Проблема модернізації радянського середнього танку т–34 у 1942–1944 рр. - Реферат

Проблема модернізації радянського середнього танку т–34 у 1942–1944 рр. - Реферат

гальмового відкату та накатнина над дулом, подібно до німецької самохідної штурмової гармати Stuk 40, але на відміну від останньої - за основною баштовою бронею. Задля кращої рівноваги її цапфи посунули уперед, а наземна частина, навпаки, опинилася доволі сильно посунутою до кормової плити башти. Це практично виключало можливість зарядження гармати на ходу танка. Навіть під час руху на малій швидкості треновані заряджаючі на декілька разів ударами головною частиною снаряда по наземній частині гармати. У підсумку гармату Д-5Т на озброєння танка Т-34 не прийняли, а відразу по завершенню її випробувань - у жовтні 1943 року - віддали наказ Центральному Артилерійському конструкторському бюро (головний конструктор В.Г.Грабін) щодо розробки спеціальної 85-мм гармати для середнього танку Т-34 [ 2.- 148]. Серійне виробництво нової артсистеми передбачалося розпочати на заводі № 92 з 1 березня 1944 року, а до тих пір у якості тимчасового заходу заводу "Красное Сормово" дозволялося встановлювати у башті своєї конструкціїгармату Д-5Т. При цьому заводу пропонувалося забезпечити випуск танку у наступних кількостях: у січні 1944 року - 25 одиниць, у лютому - 75 штук, у березні - 150 штук, а з квітня повністю перейти на виробництво Т-34-85 замість Т-34 (Т-34-76) [1.- Ф.2011.- Оп.1.- Д.196] .
Танки, озброєнні гарматою Д-5Т, помітно відрізнялися від машин більш пізнього випуску за зовнішнім виглядом та за внутрішнім устроєм. Башта була двомісна, а екіпаж складався з двох чоловік. На башті знаходилася сильно посунута уперед командорська башточка з двоствірчатою кришкою, яка оберталася на кульковій опорі. У кришці знаходився споглядальний перископтичний пристрій МК-4 колового огляду. Для стрільби з гармати та зпареного кулемета встановлювалися телескопічний шарнірний приціл ТШ-15 та панорама ПТК-5. У обох бортах башти малися споглядальні щілини з склоблоками триплекс та бійниці задля стрільби з особистої зброї - автоматів та пістолетів. Радіостанція розташовувалася у корпусі, а ввід її антени - на правому борту, так само як у танка Т-34 с 76-мм гарматою (Т-34-76). Силова установка, трансмісія та ходова частина змін практично не зазнали.
Танки з гарматою Д-5Т дещо розрізнялися поміж собою у залежності від часу випуску. Наприклад, перші серійні машини мали один баштовий вентилятор, а наступні - два. Машини останніх випусків мали прилади спостереження лише МК-4 та більш пізню командирську башточку. Радіостанція розташовувалися у башті, але у корпусах цих танків ще зберігався антенний увід на правому борту або його заглушений отвір.
Слід зазначити, що розглянута модифікація у статистичних звітах як Т-34-85, швидше над усе, не фігурує. У будь-якому випадку, на сьогоднішній день у літературі є суттєві розбіжності щодо оцінок кількості побудованих машин. У деяких західних виданнях цифри коливаються у діапазоні 500-700 танків [5.- 96] . Ми вважаємо, що ця кількість дуже завищена. З січня до квітня 1944 року заводські цеха покинули 255 танків Т-34 з гарматою Д-5Т, у тому числі п'ять командирських машин з радіостанцією РСБ - Ф [1.- Ф.2011.- Оп.1.- Д.198] .
Виконуючи наказ НКО з створення 85-мм гармати для Т-34 у жовтні-листопаді 1943 року ЦАКБ та завод № 92 виготовили три досвідних зразки нових гармат [2.- 192] . Центральне Артилерійське конструкторське бюро репрезентувало гармати С-53 (провідні конструктори Т.І.Сергеєв та Г.І.Шабаров) та С-50 (провідні конструктори В.Д.Мещанинов, В.А. Тюрин та А.М.Волгевський), а артилерійський завод № 92 - гармату ЛБ-1 (ЛБ-85) конструкції А.І.Савина.
Під час випробувань, що переходили до кінця 1943 року, перевагу віддали С-53, чка 1 січня 1944 року була прийнята на озброєння середнього танку Т-34 як зі штатним (1420 мм), так і розширеним погонами [3.- 185] . Артсистема С-53 вигідно відрізнялася від аналогів простою конструкцією та надійністю. Гальма відкату та накатник розташовувалися під основою затвору, що дозволило зменшити висоту смуги вогню та збільшити відстань поміж казенником та задньою стінкою башти. Окрім того, вартість гармати виявилася нижче, ніж навіть у 76-мм артситеми Ф-34, не кажучи вже про Д-5Т.
Танк Т-34-85 з гарматою С-53 був прийнятий на озброєння Червоної Армії постановою Державного Комітету Оборони № 5020 сс ("совершенно секретно" - сс) від 23 січня 1944 року [1.- Ф.2011.- Оп.1.- Д.198].
Починаючи з лютого до поступового переходу на випуск танків з гарматою С-53 перейшов завод № 112 "Красное Сормово" [3.- 214] . При цьому перші машини мали у зовнішньому вигляді багато рис від Т-34 з Д-5Т: первісну сормівську башту, U -подібні рими, розташування паливних баків тощо. З 15 березня 1944 року до виробництва Т-34-85 приступив завод № 183, а з червня - завод № 174 у Омську [1.- Ф.2011.- Оп.1.- Д.198] .
Полігонні випробування, що продовжувалися паралельно з виробництвом, виявили суттєві дефекти противіткатних пристроїв гармати С-53. Заводові № 92 у Горькому було доручено власними силами провести її дороботку. У листопаді-грудні 1944 року розпочалося виробництво цієї артсистеми під індексом ЗІС-С-53 ("ЗІС" - абревіатура від назви артилерійського заводу № 92 імені Сталіна, "С" - індекс ЦАКБ). Загалом у 1944-1945 роках було виготовлено 11518 гармат С-53 та 14265 гармат ЗІС-С-53 [1.- Ф.2011.- Оп.1.- Д.196] . Останні встановлювалися як на танки Т-34-85, так і на наступну модель - Т-44.
У "тридцятьчетвірок" з гарматами С-53 та ЗІС-С-53 башта стала трьохмісною, а командирська башточка була посунута ближче до корми. Радіостанцію перенесли з корпусу до башти. Споглядальні прилади встановлювалися лише нового типу - МК-4, причому як у ранньому - відкритому, так і у пізньому - закритому варіантах. Протягом 1944 року впровадили закріплення п'яти запасних траків на верхній лобовій плиті корпусу, коробчаті передні проти брудові щитки, які відкидалися на петлях, встановлення малих димових шашок (МДШ) на кормовій плиті корпусу. По мірі виробництва змінювалися форма та розміри балки носової частини корпусу,
Loading...

 
 

Цікаве