WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Політична криза в лавах російських есерів наприкінці Української національно-демократичної революції - Реферат

Політична криза в лавах російських есерів наприкінці Української національно-демократичної революції - Реферат


Реферат на тему:
Політична криза в лавах російських есерів наприкінці Української національно-демократичної революції
У 1919-1920 рр. відбувається падіння політичного впливу російських есерів в Україні через відсутність чіткого плану дій, хитання між різними воюючими таборами, бажання якнайкраще пристосуватись до політичної ситуації.
Зростання загрози з боку денікінщини та іншої білої контрреволюції, створило певний вплив на позиції партії есерів. Наприкінці 1918р. - на початку 1919р. партія російських есерів почала розглядати питання про зміну своїх взаємовідносин із буржуазними партіями і визнавала неприпустимість збройної боротьби з радянською владою.
Це основне положення "нової" тактики партії дістало найбільш нового виразу в рішеннях дев'ятої наради партії есерів, яка відбулася 18 - 20 червня 1919р. в Москві. В прийнятій значною більшістю голосів резолюції говорилося, що нарада "підтримує рішення зупинити збройну боротьбу проти більшовицької влади і замінити її звичайною політичною боротьбою". Нарада дозволила, але вказувала, що неможливо злити свою боротьбу проти білої контрреволюції з боротьбою більшовицької влади [5, арк. 52].
Але праві есери Києва, Харкова, Катеринослава, Одеси не тільки ігнорували рішення ЦК, а навіть проводили свою власну лінію, підтримуючи денікінців. У зв'язку з цим, Всеукраїнський комітет есерів уже на початку вересня 1919р. прийняв спеціальне рішення про негайне виключення з партії лідерів київських есерів Є. Рябцева, П. Нєзлобіна, К.Загірного і М. Львова за підтримку денікінців, а київську міську організацію есерів, яка намагалася захистити своїх ватажків і не виконувала рішення Всеукраїнського комітету - розпустити й створити нову організацію, яка буде проводити загальнопартійну лінію ЦК і Всеукраїнського комітету партії есерів [4, арк. 45; 6, арк. 17, 34].
Уже 12 вересня 1919р. Всеукраїнський комітет партії есерів розіслав у всі місцеві комітети "циркулярний лист", у якому в категоричній формі заборонялося вступати у Добровольчу армію або підтримувати її, а якщо член партії попав під примусову мобілізацію, то повинен проводити в армії свою революційно-партійну роботу. ЦК закликав усіх місцевих есерів підійматися на боротьбу з білою контрреволюцією, вступати до її лав Червоної Армії, співпрацювати з більшовиками, підтримувати радянську владу [6, арк. 15-16].
Політику підтримки радянської влади проводили організації російських есерів Херсона і Миколаєва. Вони виступали за встановлення федерації України і Росії з подальшим об'єднанням у єдине ціле обох держав [7, арк. 140, 147, 150]. Разом з тим. есери Катеринослава стояли на правих позиціях, не бажаючи йти на компроміс з більшовиками. Замість гасла радянської влади есери, як і раніше, висували гасло Установчих зборів [6, арк. 46, 47].
В цілому, захоплення денікінцями України прискорило процес розшарування серед есерів Києва, Харкова, Катеринослава, Одеси та інших міст на правих, які підтримували білогвардійців, та нових лівих, які, навпаки, закликали до рішучої боротьби з білою контрреволюцією всіх есерів, робітників та селян.
Багато есерів перейшли до рядів партії більшовиків. Згідно з даними проведеного у 1922р. Всеукраїнського перепису членів РКП(б), в Україні у лавах КП(б)У перебувало тоді 1480 осіб колишніх есерів [1, с. 44].
Наприкінці листопада - на початку грудня 1919 р. ЦК партії російських соціалістів - революціонерів надіслав інструкцію до всіх організацій партії, в якій говорилося, що "партія повинна зайняти різко ворожу позицію як по відношенню до дій А.Денікіна, так само і по відношенню до сепаратистсько-самостійницьких планів С.Петлюри" [2, с. 521]. "Українське самостійництво" есери визнавали "найменшим злом" у порівнянні з денікінщиною: "Там, де проти денікінщини прапор повстання підіймають українські націоналісти, тактика наша повинна висловлюватись формулою "Окремо йти, разом бити" [2, с. 534]. Тому есери не заважали Директорії боротися з білою владою, але й не допомагали.
Праві есери еволюціонували вправо, активно підтримували денікінців, пристосовувалися до нової влади. Ліві створювали нові революційні, прокомуністичні партії, течії, і тісно співробітничали з більшовиками.
12 грудня 1919р. Червона армія звільнила Харків, 16 грудня - столицю Київ, а 7 лютого зайняла Одесу. Майже вся Україна була звільнена від денікінців і тепер остаточно й надовго встановилася радянська влада - влада більшовиків. Враховуючи попередні недоліки, які заважали встановити тверду владу, більшовики переглянули свою політику в Україні. Вона мала на меті надати радянський владі в Україні українського забарвлення [3, с. 462-463].
Після розгрому білогвардійців і остаточного утвердження радянської влади в Україні партійний диктат набув всеохоплюючого характеру. В Україні ще діяла організація російських правих есерів. Однак російські соціалісти скомпрометували себе співробітництвом з денікінцями, що для того часу було, за думкою всіх революціонерів, самим страшним злочином.
Більшовики України проводили політику жорстоких репресій з значним посиленням ідейно - політичної боротьби проти російських есерів як центральної течії, так і правого крила. ЦК КП(б)У не бачив, як і раніше, суттєвої різниці між течіями есерів. Не враховувалося також, що серед есерів вже з середини 1919р. значно посилилося ліве крило, яке почало підтримувати більшовиків, радянську владу.
Есери продовжували проводити політику "третьої сили", підтримуючи радянську владу, вони виступали під своїми, а не більшовицькими прапорами. Прихід до влади більшовиків есери, взагалі, зустріли, нерадісно: "Третій прихід більшовицької влади, ознаменований, перш за все, урочистою заявою, що помилка минулого часу повторюватись більше не буде... В дійсності ж сутність більшовицької влади ні в якій мірі не змінилася… Більшовики в Україні владу зможуть утримати шляхом залізної політики, в іншому випадку вони не зможуть використати українські землі в своїх інтересах…" [6, арк. 83].
У цілому в есерівських організаціях в Україні панував розбрід, вони розпадалися на лівих і правих, невпинно скорочувалась їх чисельність.
Спираючись на довіру і підтримку робітничих мас, більшовики України наносили рішучі удари по есерам. Так, в серпні - вересні 1920р., коли планувалося провести чергову Всеукраїнську нараду есерів, українські чекісти заарештували всіх її посланців. Хвиля арештів серед есерів прокотилася і по іншим містам України. Безумовно, репресії значно послабили лави російських соціалістичних партій, але їх діяльність в Україні продовжувалась ще кілька років. Процес ліквідації есерівських організацій в Україні остаточно завершився в 1923р.
Російські есери сподівалися на співпрацю з новою українською соціалістичною владою, але політичні розрахунки есерів на союз з українськими соціалістами не виправдались. Стосунки есерів з Директорією взагалі не склалися і були непослідовні: спочатку російські соціалісти зайняли до неїспостережено-очікувальну, а потім і ворожу, позицію. Шовіністична політика прибічників С.Петлюри швидко дискредитувала Директорію в очах національних меншин, а її невизначена політична програма, дрібнобуржуазна, на погляд російських соціалістів, соціальна база цієї влади, обмежене виборче право - усе це не сприяло порозумінню сторін. Після другого встановлення радянської влади в Україні головною проблемою для російських есерів стали стосунки з більшовицькою владою, тим більше, що власних сил на реалізацію своєї програми вони не мали. Головні надії на майбутнє України російські соціалісти пов'язували з "демократизацією" радянської влади.
Денікінська окупація подіяла на есерів в Україні як деморалізуючий фактор. Праві есери, вважаючи що ця влада встановилася назавжди, пристосовувалися до неї і активно співробітничали з денікінцями. Ліві соціалісти відразу висловили своє негативне ставлення до А.Денікіна та його політики, засудивши своїх правих товаришів по партії за співробітництво з окупантами. Значна частина лівих есерів і меншовиків виступила у підтримку радянської влади, але не заважала Директорії боротися з білою владою, дотримуючись тактики "окремо йти, разом бити".
Останнє встановлення радянської влади наприкінці 1919 - на початку 1920 рр. передало до рук більшовиків усі важелі тиску на російських есерів, які не могли протистояти більшовикам ні в політичному, ні в ідейному впливі. Визнавши радянську владу, російські есери лише "умовно" підтримували її, прагнучи "демократизувати". Це призвело до репресій з боку більшовицького уряду, який незабаром остаточно ліквідував загальноросійські організації есерів і меншовиків в Україні, залучивши до себе лівих та репресувавши всіх правих.
Література:
1. 1. Всеросийская перепись членов РКП. Итоги переписи 1922г. на Украине. - Х.: Изд-во ЦК РКП(б), 1922. - 162 с.
2. 2. Партия социалистов-революционеров после Октябрьского переворота 1917г.: Документы из архива П.С.-Р. - Amsterdam, 1989. - 541 с.
3. 3. Рафес М. Очерки по истории "Бунда". - М.: Госиздат, 1923. - 440 с.
4. Російський центр збереження і вивчення документів новітньої історії
(РЦЗВДНІ) м. Москва. - Звернення, циркулярні листи, повідомлення,
бюлетені ЦК партії есерів до всіх організацій партії. -Ф. 274. - Оп. 1. Од.зб.2.
- 48 арк.
5. Протокольні записи засідань ЦК соціалістів-революціонерів. - РЦЗВДНІ. -
Ф. 274. - Оп. 1. - Од. зб. 7. - 56 арк.
6. Резолюції, листи та інші матеріали Всеукраїнського комітету партії есерів з
питань поточної партійної роботи; звіти про роботу, резолюції по поточному
моменту Київської та ін. українських організацій партії есерів. 23 квітня 1918
- червень 1920 рр. - РЦЗВДНІ. - Ф. 274. - Оп. 1. - Од. зб. 19. - 161 арк.
7. Резолюції, листи та інші матеріали Всеукраїнського комітету партії есерів з
питань поточної партійної роботи; звіти про роботу, резолюції по поточному
моменту Київської та ін. українських організацій партії есерів. 23 квітня
1918 - червень 1920 рр. - РЦЗВДНІ. - Ф. 274. - Оп. 1. - Од. зб. 19. - 161 арк.
Loading...

 
 

Цікаве