WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Питання таємних танкобудівельних проектів Німеччини 20-х-першої половини 40-х-р.р. ХХ ст. - Реферат

Питання таємних танкобудівельних проектів Німеччини 20-х-першої половини 40-х-р.р. ХХ ст. - Реферат

з них створювалися в умовах цілковитої таємниці у відповідності з вищеозначеною закодованою програмою переозброєння. Мова іде про машини, випущені у 1926 та 1929 роках, що їх німецькі танкісти - випускники засекреченого курсу Казанського бронетанкового училища Червоної Армії, серед яких слід назвати майбутніх генералів нацистських "панцерваффе" (танкових сил - А.К.) Х.Гудеріана, Г.Мантойфеля, Г.Балька, Г.Райнгардта, Ф.Байєрфляйна та ін., випробували на не вказаному ані на жодній топографічній карті полігоні "Кама" під патронатом радянських вчителів-командирів РСЧА.
Офіційно дані агрегати іменувалися важким та легким тракторами, але мали з сільськогосподарськими машинами дуже мало спільних рис: це були перші німецькі танки, побудовані всупереч Версальського договору. Вони вже не мали у своїх конструкціях фанерних деталей, а виривалися броньованими екранами.
На початку 30-х років керівництво озброєнь замовило декільком фірмам ще один "сільськогосподарський" трактор. А коли у 1936 р. Гітлер відкрито перекреслив статті Версальської домовленості, він перетворився на легкий "панцеркампфваген"(танк) Pz.Kpfw. I. Ausf. А та одразу ж пішла до серійного виробництва [2.-217]. Аналогічну метаморфозу потерпів і інший "трактор" - Las-100, що виявився легким танком Pz.Kpfw. IІ.
Серед таємних розробок фігурували так звані машини "командира роти" та "командира батальйону" [1.-147]. Тут ми знову зустрічаємось з псевдо позначеннями - цього разу прототипів середніх танків Pz.Kpfw. IІІ. та
Pz.Kpfw. IV. Історія їхньої появи доволі оригінальна. Щоб отримати кошти на виробництво даних бойових машин, нацистське керівництво пішло на створення щось подібного на фінансову піраміду.
1 серпня 1938 року лідер німецьких профспілок Фрідріх Лей зробив промову: "Кожен німецький робітник протягом трьох років повинен стати володарем малолітражної машини "фольксфаген" ("народний автомобіль" - А.К.)" [4.-96]. Навколо заяви Лея розгорнулася широка PR-компанія. Газети цілком об'єктивно розхвалювали корисні аспекти появи "народного автомобіля", а паралельно і новаторські підходи, що були здійснені у процесі створення "фольксвагена" з боку конструктора машини австрійського інженера Фердінанда Пореле.
Був встановлений єдиний порядок отримання "народного автомобіля": щотижня з зарплатні робітника утримувати по 5 райхсмарок, поки не накопичиться заздалегідь встановлена сума (близько 1000 марок). Тоді майбутньому хазяїну, як це було за домовленістю, видають нікелевий жетон, що гарантував отримання автомобіля за терміном виготовлення останнього.
Вже у грудні 1938 року перші три тисячі машин "фольксваген" - "кефер" ("жук") знайшли своїх хазяїв, зійшовши з конвеєрів новозбудованого заводу у баварському місті Вольфсбург [2.-162]. Одночасно, зібрані гроші у кількості трьохсот мільйонів марок уряд Третього Рейху вклав у будівництво величезного комплексу танкобудівельних заводів з випуску середніх танків
Pz. IІІ та Pz. IV [3.-204]. Саме з цими підприємствами зв'язав на період Другої світової війни себе доктор Порше. Скоріш за все, саме Фердинанд Порше підказав А.Гітлеру та генералу В. фон Сенту, що керував "райхсвером", ідею використання замість заборонених у 1919 році німецьких "панцерів" фанерні муляжі "Танкаттраппен" ("Tankatrappen") для відпрацювання прийомів ведення справжнього бою. Саме завдяки авторитету відомого конструктора у Німеччині того періоду закладається фундамент будівництва важких танків - Pz. VІ "Тигр", Pz. VІІ "Маус" ("Мишеня"), Е-100, середніх танків нової генерації Pz. V "Пантера", танків-торпед "Голіаф", "Шпрингер", що керувалися, спочатку, завдяки електроімпульсові по дротові, а потім через радіохвилі.
Завдяки протекційній діяльності Порше гітлерівські інженери отримали можливість сконструювати декілька новаторських зразків бойових броньованих машин-амфібій. Так, у 1399 р. розробили перший у світі досвідний зразок чотирьохвісної плаваючої вантажівки-бронетранспортера, а у 1942 р. було запущено до малої серії "зондеркрафтфарцойг" ("спеціальний панцерник") - амфібію "Черепаха" [3.-207]. Ця модель після закінчення Другої світової війни послугувала основою для створення бронетранспортерів-амфібій багатьох сучасних армій: бундесверівського "Лукс" ("Рись") у ФРН, британського "Спартан", італійського "Фіат"-"Піранья", американського "Хаммер" ("Молот"), російських БТР серій "60", "70", "80", "90" [3.-218].
Коли Друга світова вже наближалася до завершення, на таємні випробування вийшла чергова бойова гусенична машина "Вермахту" - дата створення цього "вундерваффе" ("дива-зброї") припадає на березень 1945 р. [2.-183].
На порівняно коротких гусеницях розташовувався 14-метровий сигароподібний корпус, оснащений чотирма кулеметами MG-42 [3.-223]. За технічним рішенням, це був гібрид танка та над малої субмарини. Призначався він задля перевезення диверсантів-підводників. Проект отримав назву "Зеєтойфель" тобто "Морський диявол". Танк-підводний човен повинен був власним ходом сповзти у море, пірнути, таємно підібратися до узбережжя противника, виповзти у зручному місці на суходіл та висадити шпигуна або диверсійну групу. Розрахункова швидкість руху машини - 8 км/год на землі та 10 вузлів на морі [2.-192]. "Зеєтойфель" виявився малорухливим. Тиск на грунт був такий великий, що на м'якому ґрунті танк ставав безпорадним.
Як бачимо, можливим видається зробити певні висновки. Узагальнюючи характеристики стилів проектно-конструкторської роботи німецьких інженерів Третього Рейху у сфері таємних танкобудівельних проектів, слід зазначити, на нашу думку, наступне.
Нацисти усю війну дотримувалися негативної агресивної та авантюрної у військовому плані ідеї. при цьому головна ставка робилася на особливій "надзброї", а решта факторів збройної боротьби ігнорувалася. Саме тому нацизм зазнав поразки. Але багато що з досягнень німецької науково-технічної думки 20-х - 40-х р.р. виявилося прогресивним у винахідницькому аспекті. Деякі ново впровадження вчених Німеччини тієї епохи, зокрема у танкобудівельній сфері, є актуальним і у ХХІ столітті.
Додатки
1. Міддельдорф Е. Тактика та озброєння. М., 2002.- 487 с.
2. Уіл'ямсон Ф. Озброєння Райху. М., 1999.- 398 с.
3. Mellentin F.J. Tanks of the IIND World War. London, 1992.- 487 p.
4. Forster W. Die Panzerrender Deutschland. Berlin, 2000.- 587 aus.
5. Hoch H. Der Krieg 1939-1945. Bonn, 1990.- 421 aus.
Loading...

 
 

Цікаве