WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Питання таємних танкобудівельних проектів Німеччини 20-х-першої половини 40-х-р.р. ХХ ст. - Реферат

Питання таємних танкобудівельних проектів Німеччини 20-х-першої половини 40-х-р.р. ХХ ст. - Реферат

англійців, які також вели інтенсивні дослідження у галузі бойової ядерної фізики [3.-118]. Не застосував нацистський фюрер ні снаряди та бомби сучасного зразку, винайдені німецькими хіміками компанії "ІГ Фарбеніндустрії" у 1942-1943 рр. Гітлер сам був жертвою хімічної атаки британців, які застосували у 1916 році гірчичний газ проти кайзерівського "райхсмахту" і пам'ятав власну трьохмісячну сліпоту у шпиталі, а тому не бажав подібної долі навіть ворогам. Це однак не заважало гітлерівським катам використовувати газ "Циклон-Б" у концтаборах протимільйонів в'язнів. Фюрер особистим наказом наклав "вето" на практичну дію хімічної зброї "Вермахту" на фронтах [3.-184]. Він сподівався, що геній німецьких інженерів, які, наприклад, вже у 1944 році налагодили серійний випуск армійських геліктоперів розвідки та корегування артилерійського вогню конструктора Антоні Флетнера "Фл-282", вдосконалюючи "звичайну" зброю, перетворить її на "диво-зброю" [1.-169].
Гітлер майже не помилився. Винахідники Третього Рейху, відтягуючи крах нацистської держави, створили цілу низку новаторських розробок, що їх активно використовували пізніше переможці. Так, серед таких дивних, на перший погляд, ідей, як крива насадка на дуло автомата задля ведення вогню через дзеркальний приціл на насадці із-за кута будівлі, або взуттєві стельки з підігрівом для солдатських зимових чобіт чи консервні банки з подвійним дном, насиченим карбітною сумішшю (у зимову пору солдат протикав багнетом один нижній шар консерви, даючи доступ кисню до карбиту, що починав реакцію виділення тепла та підогрівав їжу у банці - А.К.), прослідковуються майже фантастичні, але можливі на практиці ідеї (так, морські конструктори Німеччини винайшли "шнорхель" ("коник") - пристрій для виділення кисню для екіпажів субмарин з води, що відкинуло необхідність висування на поверхню моря трубозабірника повітря, який демаскував підводний човен, та ін.). Нарешті, ідею конструювання автомата під "проміжний" - середній поміж пістолетним та гвинтівочним патроном - патрон з важкою сталевою кулею рушничного, але полегшеного типу сержант-танкіст Микола Калашников сприйняв саме у німецького зброяра Хуго Шмайссера схему його штурмової гвинтівки калібру 7,92-мм МР-43 (Maschinenpistole - пістолет-кулемет
1943 року), що мала ще одну назву STG-44 (Sturmgewehr-44 - Штурмова гвинтівка 1944 року), створюючи власний автомат АК-47 калібру 7,62 мм (автомат Калашникова 1947 року) [4.-170]. Навіть ракетні війська держав-переможниць у Другій світовій війні та запуск першого радянського супутника у 1957 р. та політ Юрія Гагаріна у 1961 р. стали можливими завдяки використанню конструкцій ракет-носіїв "Фау-2". Як це не фантастично, але ідея клонування "зразкової" людини арійської раси - непереможних бійців Третього Рейху - активно досліджувалася генетиками медичних служб СС
[3.-208].
Ясно, що усе цивілізоване людство опинилося б на межі тотального знищення, якщо б війна з гітлеризмом затяглася б ще на деякий час, дозволивши нацистам у повній мірі втілити власні новаторські наукові ідеї у діяльність…
Яким же чином розгорталися науково-технічні процеси у сфері німецького танкобудівництва 20-х - 30-х р.р. ХХ ст. на тлі формування тоталітарного нацистського режиму і до якого ж фактичного рівню дійшла конструкторська думка країни в сфері створення танкової техніки у вигляді надтанків Pz.VI "Тигер" ("Тигр"), Pz.VIІ "Маус" ("Мишеня"), Е-100 та ін.
На історика, що звертається до вивчення військової техніки Третього Рейху, чекають гори папок з документами, на яких надруковані грифи: "Не підлягає оприлюдненню", "Таємно", "Цілком таємно", "Лише для верховного командування", тощо. Дослідник поступово поринає у знайомство з тим, що передбачалося будувати задля оснащення сухопутних військ ("Вермахту") нацистських збройних сил.
У відповідності з параграфом 170 Версальського договору Німеччини, яка потерпіла поразку у Першій світовій війні, було заборонено мати та будувати танки. Але вже у середині 20-х р.р. на таємних маневрах "райхсверу" з'явилися дивні машини, розмальовані плямами камуфляжу, та були схожими на французькі легкі танки "Рено" FT.
Слід, при цьому зазначити, що розвідки країн-переможниць швидко заспокоїлися: загадкові машини виявилися лише макетами з реєю, фанери та тканини. Використовувалися вони для навчальних цілей. Задля більшої схожості зі справжніми бойовими агрегатами макети встановлювали на автомобільне шасі, а іноді й просто на велосипедні колеса.
До 1929 року райхсверівці сформували цілі "танкові" батальйони з подібних "пустушок", зібраних на базі легкових автомобілів "опель Р-4" та "ганомаг-вандерер". А коли на навчаннях 1932 року поблизу польського кордону демонстративно продефілювали нові "таємні" панцерні авто, то виявилося, що й вони являли собою лише малолітражки "адлер-стандарт", загримировані під бойові машини [1.-182].
Безумовно, Німеччині іноді нагадували про Версальську домовленість 1919 р., але німецькі дипломати на чолі з бароном фон Нейратом неодмінно робили заяву: усе, що трапляється, лише одна імітація, "військова гра". Але справа була більш серйознішою - гра знадобилася жалюгідному 100-тисячному "райхсверу" для того, щоб хоча б на бутафорських машинах відпрацювати тактику майбутніх реваншистських битв.
Пізніше, коли відроджений у 1935 році "вермахт" отримав справжні "панцери", їхні фанерні прототипи знадобилися задля дезінформації противника. Таку ж саму роль "псевдотанків" виконували у 1941 році "пустушки" зі сталевими бортами, що навішувалися на легкові армійські автомобілі на заході Франції, щоб впевнити британців у наявності панцер- гренадерських (механізованих) дивізій, передислокованих з берегів Ла-Маншу до кордонів Радянського Союзу, біля їхніх рубежів [3.-192].
Поки сили самооборони Веймарської Республіки грали у війну, олігархи німецької промисловості готували для них широку програму переозброєння. Зовньо цей проект не повинен був викликати стурбованості англійців та французів: машинобудівні концерни Німеччини раптово переадресували значні капіталовкладення з інших сфер виробництва на випуск важких "комерційних" вантажних автомобілів та гусеничних "сільськогосподарських" тракторів. Але саме на цих агрегатах випробувалися конструкції двигунів, трансмісій, ходові частини та інших вузлів майбутніх танків та бронетранспортерів.
При цьому слід зауважити, що трактори також мають різноманітне призначення. Деякі
Loading...

 
 

Цікаве