WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Остаточна ліквідація більшовиками партії правих есерів в Україні 1922-1924 рр. - Реферат

Остаточна ліквідація більшовиками партії правих есерів в Україні 1922-1924 рр. - Реферат

перспектива ліквідації більшовицького диктаторського режиму, на яку сподівалися есери. [11,с.450].
Слід визначити, що судовий процес над лідерами правих есерів дуже дискредитував партійну верхівку в очах рядових есерів. Як і сподівалися комуністичні вожді, що розробляли цю політичну кампанію, "суд над терором" справив дійсно велике враження на рядових есерів в Україні і скрізь по країні Рад [14; 15].
Незабаром після судового процесу почався вихід із партії рядових її членів, які прилюдно зрікались своїх "зрадницьких" вождів, відмовлялися від есерівської ідеології, партійного прапора. Процес саморозпуску, самоліквідації есерівських організацій більшовики вміло використовували, намагаючись надати йому безупинного, безповоротного характеру. Центральні та місцеві газети друкували безліч листів від рядових членів ПСР, що"вважали для себе ганьбою бути в лавах цієї партії". Залишаючи лави своєї партії, вони просили прийняти їх до лав комуністів. В Харкові, Катеринославі, Києві, Полтаві Одесі та багатьох інших містах есери виходили з партії обов'язково повідомляючи про свій вихід на сторінках преси [3, с. 201; 7; 13.].
Що справді спонукало рядових есерів йти з партії і приєднуватись до РКП(б) тепер не є таємницею. Бути соціалістом в 20-х роках, означало знаходитися під постійним наглядом людей ДПУ та перебувати на обліку в тих самих органах; бути постійно переслідуваним, а також в будь-який момент заарештованим. Навіть для родини ідейного соціаліста не було місця в комуністичній державі: для дітей закриті школи; відбір до вузів здійснювався таким чином, що ні члени родини ні співчуваючі соціалістам не могли взагалі або безкоштовно навчатися там. Людина, яка перебувала на обліку ДПУ по ідеологічним та політичним мотивам, а також її родичі не могли ні влаштуватися на роботу, ні, зрозуміло, отримати пільг та карток на харчування [18; 19].
Наприкінці 1922 р. більшовики організували в деяких містах України групи колишніх правих есерів з метою провести саморозпуск ПСР. Ці групи провели конференції, обрали делегатів для участі у Всеросійському з'їзді есерів. Так званий "з'їзд колишніх есерів" відбувся 18-20 березня 1923 р. в Москві. Він визнав остаточний розпад партії і закликав колишніх есерів вступати в РКП(б) [3, с. 201].
Кампанія по "саморозпуску" соціалістичних партій багато в чому була розрахована на дезорієнтацію західноєвропейської суспільної думки. Влада прагнула вибити ґрунт з-під ніг тих закордонних соціалістичних організацій, які продовжували протестувати проти переслідування своїх однодумців у країні Рад. Що ж стосується соціалістичного руху в самій Росії і в Україні, то минула кампанія тією чи іншою мірою охопила лише тих членів партій, які давно відійшли від партійної роботи й тільки чекали підходящого моменту, щоб заявити про це відкрито. Соціалістичне підпілля, на боротьбу з яким, головним чином, і була націлена кампанія по "саморозпуску", з'їзд "колишніх" ніяк не торкнувся [12, с. 255]
Внаслідок означеної кампанії авторитет ПСР був значно пошкоджений. Загнана в глибоке підпілля, партія поступово вгасала. Максимум, що могли дозволити собі партійні кружки, що залишалися де інде в Україні, це випускати час від часу рукописні листівки й прокламації - про друкований верстат нема чого було й мріяти. Останні організації були розгромлені в 1924-1925 р.. Арешт в 1925 р. Центрального Бюро ПСР припинив існування цієї найбільшої з російських соціалістичних партій, яка ще 8 років тому нараховувала біля мільйона членів у своїх рядах, а на виборах в Установчі збори зібрала порядку 20 млн. голосів [12, с.264].
Джерела та література.
1. 1. Басманов М. И., Гусев К.В., Полушкина В.А. Сотрудничество и борьба. - М. 1988. - 486 с.
2. 2. Бриндак О. Б. Ліквідація більшовиками політичної опозиції та встановлення однопартійної системи в Україні в 20-ті роки XX століття. Одеса.: 1998. - 182 с.
3. 3. Вєтров Р.І., Донченко С.П. Політичні партії України в першій чверті ХХ століття (1900-1925 рр). Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ: Поліграфіст, 2001. - 245 с.
4. 4. Гусев К. В. Партия эсеров: от мелкобуржазного революционаризма к контрреволюции. - М., 1975. -383 с.
5. 5. Гусев К. В., Ерицян Х. А. От соглашательства к контрреволюции (Очерк истории политического банкротства и гибели партии эсеров) - М., 1968. - 320 с.
6. 6. ДАХО. Ф. р. 203. Оп. 1. Спр. 795. Арк.. 108 зв..
7. 7. Звезда. Орган Катеринославського губкому КП(б)У. июнь-август 1922.
8. 8. Кокін С. А., Мовчан О. М. Ліквідація більшовиками правоесерівської та меншовицької опозиції в Україні 1920-1924 р.р. К.: 1993. - 58с.
9. 9. Луначарський А. В. Бывшие люди.- М., 1922.-71с.
10. 10. Партия Социалистов-Революционеров. Документы и материалы. 1917-1925. М.: РОССПЭН. 2000. - 1055 с.
11. 11. Партия социал-революционеров. Политические партии России. Конец ХІХ- 1треть ХХ вв.Энциклопедия. М. 1996. - 872 с.
12. 12. Павлов Д. Б. Большевистская диктатура против социалистов й анархистов 1917 - сер. 1950-х годов. М.: 1999. - 250 с.
13. 13. Правда. июнь-август 1922.
14. 14. Познанська К.В. Відлуння Московського судового процесу проти правих есерів влітку 1922 р. в Україні. // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Слов'яни: історія, мова, культура / За заг. ред. Шепеля Ю.О. - Т. 1. - Дніпропетровськ.: Наука і освіта, 2005. - 224 с.
15. 15. Познанська К. В. Посилення систематичних репресій більшовиків проти правоесерівської та меншовицької партійно-політичної опозиції 1920-1922 рр. в Україні. //Грані. Науково-теоритичний і громадсько-політичний альманах. №3 (41), травень - червень 2005. Дніпропетровськ.: Грані, 2005. - с. 22-26
16. 16. Покровский М. Что установил процесс так называемых социал-революционеров. М.: Красная Новь., 1922. - 75 с.
17. 17. ЦДАГО України, Ф. 1. Оп. 1. Спр. 998. Арк..72; Оп. 20. Спр. 1693. Арк. 18.
18. 18. Там само . Оп. 20. Спр.1693. Арк..18
19. 19. ДАДО. Ф.24. Оп.1. Спр.403. Арк.. 84-85.
20. 20. Ченцов В. В. Політичні репресії в Радянській Україні в 20-ті роки.Тернопіль: 2000. - 482 с.
Loading...

 
 

Цікаве