WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Остаточна ліквідація більшовиками партії правих есерів в Україні 1922-1924 рр. - Реферат

Остаточна ліквідація більшовиками партії правих есерів в Україні 1922-1924 рр. - Реферат


Реферат на тему:
Остаточна ліквідація більшовиками партії правих есерів в Україні 1922-1924 рр..
В радянській історіографії, щодо партії есерів існували твердження, визначені радянськими публіцистами для судового процесу над лідерами цієї партії в 1922 р. [9; 16]. Їх зміст, про зраду есерами інтересів революції, про їх контрреволюційну і терористичну діяльність, залишався незаперечним у працях багатьох радянських істориків, що торкалися діяльності есерівської партії [1; 4; 5].
Останнім часом вітчизняним та закордонним історикам вдалося дещо по іншому поглянути на діяльність та зникнення партії есерів з політичної арени у 20-х роках ХХ століття [2; 3; 8; 12; 20]. Свіжий погляд на це питання доводить, що ПСР припинила своє існування завдяки поєднанню вдалої кампанії по дискредитації правих есерів, що була розроблена владними органами РКП(б) та репресивних методів. Ця стаття є продовженням низки робіт, щодо діяльності партії правих есерів та її насильницької ліквідації більшовиками в 1922-24 рр. в Україні [14, 15].
Після судового процесу над есерівськими вождями та активними членами ПСР, літом 1922 р. партія есерів продовжувала свою діяльність підпільно, не дивлячись на неперевершені труднощі, пов'язані з переслідуванням есерів НК. Вживалися спроби нелегального видання друкованих органів та різної агітаційно-пропагандистської літератури. В Харкові Всеукраїнський комітетом з Лівобережним бюро правих есерів видавався "Голос социалиста-революционера". В Одесі Південне крайове бюро правих есерів видавало свій друкований орган - "Знамя труда", а також газету "Революционная мысль". Правобережне бюро правих есерів, що знаходилося в Києві, по заводах та місту розповсюджувало "Знамя борьбы" [6; 17; 18]. Правоесерівські видання та листівки мали систематичний пропагандистський та агітаційний характер, що свідчить про конкретну роботу українських організацій соціал-революціонерів. Звіти про місцеву партійну роботу, що їх слухали в вересні 1922 р., на V Всеукраїнській раді партії есерів, що була скликана Всеукраїнський комітетом ПСР в Києві, констатували навіть пожвавлення партійної роботи в есерівських осередках України. V Всеукраїнська Рада есерів підтвердила перехід партії на нелегальне положення, а також підкреслила "незвичайну єдність у партійному середовищі, що "не знає більше ідейних і навіть тактичних розбіжностей - праві й ліві крила давно відійшли в область переказів, а "народовці", які колись відпали та ліві есери і т.п. або вмирають природною смертю, або цілими організаціями пробують повернутися назад у партію (Харків, Миколаїв)" [10, с. 845].
В цей нелегкий час партія соціалістів-революціонерів продовжувала відстоювати демократичні принципи та боротися за свободу від комуністичного диктату. Отже гаслами правих есерів залишалися: "Демократія, незалежність організацій (Установчих зборів, міських дум, земств)", "Звільнення від опіки комуністів в боротьбі за політичну свободу!" та інші з яких було зрозуміло, що партія есерів відмовлялася на невизначений час від збройної боротьби з більшовиками і прагнула завоювання впливу в Радах, кооперативах та профспілках [17].
Закритий лист ЦК КПУ №4 (вересень - жовтень) з грифом "цілком таємно", що містив звіт про стан економічного та політичного життя в Україні, у розділі "Діяльність та стан політичних партій в Україні", стосовно правих есерів повідомляв, що діяльність цієї партії спрямована на агітаційну роботу в селах України та у робочих колективах на заводах. [17].
Так, органи внутрішніх справ радянської держави пильно стежили за діяльністю есерів і намагалися якомога більше її обмежувати. Всім Губкомам та Обкомам РКП(б) самим секретарем ЦК РКП(б) І. Сталіним пропонувалося "Всіх надійних парттоварищів зобов'язати надавати інформацію в Губкоми та Укоми про діяльність есерівських організацій. Отримані відомості негайно надсилати до відповідних органів ДПУ" [10, с. 959].
Одразу після процесу над ЦК правих есерів ДПУ розробило план по "неослабній, систематичній боротьбі проти правих есерів". В таємній телеграмі за підписами замісника голови Таємного оперативного управління (ТОПЕРУ), представника ДПУ (ПРДПУ) - Ягоди, та голови Таємних органів ДПУ (ТОДПУ) - Самсонова, всім губвідділам ДПУ "пропонувалося систематично через кожні два - три тижні в залежності від орієнтування обов'язково проводити операції надалі до кінця цього 22 року", а також за згодою з Губкомами посилити агіткампанії проти есерів, керуючись по цьому питанню напрямками центральної преси" [10, с. 959].
Крім цих таємних документів таємних органів, цілком офіційно на ХІІ Всеросійській конференції РКП(б) в серпні 1922 р. було прийнято спеціальну резолюцію "Про антирадянські партії і течії", де зазначалося, що супротивники ще не "розчавлені", але, застосовуючи правильну тактику, РКП(б) зможе в найкоротший строк остаточно ліквідувати партії, "як політичний фактор". Вищезазначена тактика повинна була полягати в умілому поєднанні партійної роботи з репресивними мірами, від яких вирішено не відмовлятися, оскільки вони "диктуються революційною доцільністю" [20, с. 326].
Керуючись Резолюцією вищезазначеної конференції, а також таємними розпорядженнями, органи ДПУ продовжували діяти в напрямку ліквідації партії правих соціалістів-революціонерів, поєднуючи агітаційні та репресивні заходи. В вересні того ж року були заарештовані учасники Всеукраїнської Ради есерів, а також майже вся Київська організація правих есерів. Всеукраїнський комітет припинив своє існування. В Одесі було заарештовано 30 членів ПСР. В Полтаві, Харкові та Катеринославі були заарештовані активісти правоесерівської партії: Народоволька, Іванівська, Коротько, Сем'яжицька, Прилєжаєв та інші. В приміщеннях, де вони переховувалися проведені обшуки, при яких виявлено багато літератури, документів, преси [17].
Приймаючи до уваги короткочасні успіхи есерівської діяльності на Україні впродовж 1922 р., все ж треба зазначити, що функціонування ПСР все більш хилилося до занепаду. На це позначалися не тільки більшовицькі репресії, але й те, що у зв'язку зі стабілізацією стану країни, успіхами НЕПу, в невизначене майбутнє відсувалася
Loading...

 
 

Цікаве