WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Зміни умов праці жінок в сільському господарстві України протягом 1979–1991 рр. - Реферат

Зміни умов праці жінок в сільському господарстві України протягом 1979–1991 рр. - Реферат

природи. Такі робочі місця були привабливими для багатьох жінок, які починали своє трудове життя в зрілому віці, не встигнувши здобути освіту і спеціальність. Безумовно, сільських жінок ці роботи привертали вищими заробітками, додатковими днями відпустки, пільговими умовами виходу на пенсію і т.д.
Найбільш зручною формою зайнятості жінок, що мали дітей, була робота вдома або по неповному робочому тижню. Як надомники було зайнято 350 тис. жінок і більше 700 тис. - по неповному робочому дню або тижню. Основними причинами, стримуючими розвиток таких форм праці, були відсутність транспорту, незабезпеченість приміщеннями, а головніше те, що дві третини керівників були категорично проти впровадження гнучких режимів роботи для жінок [7]. Тому, якщо у СРСР працювало 60 млн. жінок, то неповний робочий день - лише 0,5 млн. жінок (0,8 %) [8].
Шляхом виходу з тяжких умов праці було підвищення професійної кваліфікації жінок. Але недоліки в організації професійної підготовки надавали негативну дію на службове зростання професійної майстерності жінок. У 1988 р. в сільськомугосподарстві в загальному числі тих, що пройшли навчання по підготовці, жінки складали найменші показники - 14 %, підвищили кваліфікацію - 29 %, у промисловості цей показник був більше - 37 % [9]. Тому, що середній тарифний розряд жінок був нижче, ніж у чоловіків, зарплата селянок становила від 53 до 86 % від зарплати чоловіків [10].
Маючи більш високу професійну освіченість, чоловіки переважали над жінками й серед керівників підприємств: наприкінці 80-х рр. кожний другий чоловік з вищою освітою займав адміністративну посаду - 48 %, а серед жінок "начальників" було лише 7 % [11], при тому 150 жінок очолювали колгоспи, 33 - радгоспи [12], адже на нижньому рівні спеціалістів селянки складали 45 % усіх спеціалістів [13].
Отже, в досліджуваний період спостерігалася величезна кількість порушень реалізації конституційних прав жінок, відмова адміністрації різних сільськогосподарських підприємств надавати селянкам пільги по підвищенню кваліфікації з відривом від виробництва і збереженням зарплати, догляду за малолітніми дітьми, раціональному працевлаштуванню вагітних жінок [14].
Можливістю поліпшити свої умови праці молоді селянки бачили у виїзді до міста. У кінці 80-х рр. в республіці такий відплив щорічно складав 238 тис. чоловік. В результаті, село дуже постаріло, а за статтю воно прийняло вигляд жіночого обличчя [15].
Однією з гострих соціальних проблем суспільства 80-х рр. була демографічна проблема. Села, як і міста, наприкінці існування УРСР, стали відчувати спад народжуваності дітей: за період 1985 - 1989 рр. вона знизилась на 3,9 %. Пояснювалася ця тенденція тим, що перепонами для виконання жінками дітородної функції був високий рівень зайнятості у суспільному виробництві, у тому числі в умовах шкідливих для здоров'я, велике навантаження - на роботі і в сім'ї, а також умови праці і побуту [16].
Керівники радянської держави лише з другої половині 80-х рр. заговорили про істотні прорахунки та важливість вирішення проблем в забезпеченні соціальної рівності жінок на селі [17].
Таким чином, підводячи підсумки аналізу соціально-економічного становища сільських жінок у досліджуваний період, ми зазначаємо, що широке використання жінок у суспільній праці мало як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, виконання жінками різних соціальних ролей виступало необхідною умовою розвитку їх особистих якостей. З другого боку, не була подолана тенденція "заміни" чоловіків на некваліфікованих ручних роботах жінками, перш за все, в сільськогосподарських галузях; тисячі жінок працювали частіше в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах праці; сільські жінки мали наднормовий робочий час; на порядок меншу заробітну плату, ніж чоловіки, що і було причинами плинності жіночої робочої сили, від'їзду, насамперед, молодих селянок із села, які і були головною репродуктивною силою сільської місцевості. Отже, соціальні проблеми на селі у 80 рр. ХХ століття продовжували чекати вирішення, роботу уряду та відношення суспільства взагалі в цьому напряму треба було якісно змінити. Поки ж соціальне становище та економічні умови праці сільських жінок продовжували бути на порядок нижче, ніж жінок - городянок.
Література.
1. Женщины в СССР, 1989: Статистические материалы / Гос. ком. СССР по статистике, Информ. изд. центр. - М.: Финансы и статистика, 1989. - С. 20.
2. Женщины в СССР, 1991: Статистические материалы / Гос. ком. СССР по статистике, Информ. изд. центр. - М.: Финансы и статистика, 1991. - С. 15.
3. Шинелева Л.Т. Женщина и общество: Декларации и реальность. - М.: Политиздат, 1990. - С. 41.
4. Там само. - С. 40.
5. Правда. - 1987. - 24 червня.
6. Женщины в СССР, 1990: Статистические материалы / Гос. ком. СССР по статистике, Информ. изд. центр. - М.: Финансы и статистика, 1990. - С. 6.
7. Мірошниченко Ю. За своєю ментальністю - ми власники // Молодь України. - 1999. - 30 листопада. - С. 4.
8. Механізм забезпечення рівноправності жінок та чоловіків в Україні // Матеріали Всеукр. наук.-практ. семінар (Київ, 1997 р.). - К.: Жіноча громада, 1997. - С. 30.
9. Женщины в СССР. Вказ. праця. - С. 5.
10. Механізм забезпечення рівноправності жінок та чоловіків в Україні. Вказ. праця. - С. 28.
11. Левченко К.Б., Левченко Є.Б., Білецька О.В. Проблеми формування та впровадження жіночої політики в сучасній Україні. / Рівність: проблеми ґендерної дискримінації, 1998. - С. 62.
12. Там само. - С. 7.
13. Женщины в СССР. Вказ. праця. - С. 41.
14. Правда. - 1987. - 24 червня.
15. Подолати негативні процеси в економіці, прискорено розвивати соціальну сферу // Рад. Україна. - 1989.
16. Вестник статистики. - 1986. - № 9. - С. 77.
17. Лихачев Д.С.: Выступ. на первом Съезде народних депутатов СССР // Известия. - 1989. - 1 июня.
Loading...

 
 

Цікаве