WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Причина, початок і хід визвольної війни укр. народу під проводом Б.Хмельницького. Зборівський трактат - Реферат

Причина, початок і хід визвольної війни укр. народу під проводом Б.Хмельницького. Зборівський трактат - Реферат

дав-нього ворога козаків - кримських татар і на допомогу козакам на чолі 4-тисячного загону було послано відомого воєначальника Тугай-бея. Навес-ні 1648 р. попереджені про дії Хмельницького поляки послали на південь військо, щоб придушити повстання ще в зародку.
3. Перші перемоги.
Усередині квітня 1648 р. на Жовтих Водах, по дорозі на Січ впевне-ний у своїй перемозі 6-тисячний передовий загін поляків зустрівся з об`єднаними козацько-татарськими 9-тисячними силами. 6 травня після тривалого бою, під час якого на бік повсталих перекинулися кілька тисяч повсталих на допомогу полякам реєстрових козаків, польський авангард було розбито. Вражені звісткою про поразку й переконані підісланим ко-заком у тому, що повстанці значно переважають їх, командувачі 20-тисячних головних сил Марцін Каліновський та Міколай Потоцький зали-шили вигідні позиції під Корсунем і, маючи за поводиря таємного агента гетьмана, почали відступати долаючи багато перешкод. 26 травня непода-лік від Корсуня поляки наскочили на козацьку засідку ( козацькі сили зро-сли до 15-тисяч, без врахування татарської кінноти ) і знову зазнали пора-зки. Хмельницькому до рук потрапили обидва командувачі польсько-шляхетської армії, 80 великих вельмож, 127 офіцерів, 8520 жовнірів, 41 гармата. Наче полякам мало було нещасть, за шість днів до битви під Кор-сунем помирає король Владислав IV. Річ Посполита раптом втрачає коро-ля, командирів і армію.
Перемоги Хмельницького приголомшили поляків і водночас надих-нули українців. Спочатку на Право- , а згодом і на Лівобережжі козаки, селяни і міщани створюють полки або пристають до гетьмана, або ж під проводом місцевих ватажків піднімають власні повстання. Багато селян і козаків скористалися нагодою дати волю довго стримуваній ненависті до гнобителів. За кілька місяців з України було зметено майже всю польську шляхту, урядників, ксьондзів. Особливо нищівного удару зазнали євреї, які становили найчисельніше, але найменш захищене представництво шля-хетського режиму.
Протягом літа Хмельницький, розташувавшись під Білою Церквою, зосередився на створенні дисциплінованої добре організованої армії ядро якої складали 16 випробуваних у боях козацьких полків.
Поляки теж не гаяли часу. Щоб затримати повстанців, вони вступи-ли з Хмельницьким у тактичні переговори, що дозволило їм мобілізувати 32 тисячі шляхти й 8 тисяч німецьких найманців. На чолі нової польської армії стояли три магнати: млявий і закоханий у розкошах Домінік Заслав-ський, освічений вчений - латиніст Міколай Остророг і 19-річний Алек-сандр Конецпольський.
23 вересня воюючі армії зустрілися під Пилявцями. Під час бою польським гетьманам зрадили нерви і вони кинулися тікати. Коли про це стало відомо, решта армії вчинила те ж саме.
Битва під Пилявцями відкрила Хмельницькому шлях на захід. Коли він заглиблювався в землі Волині та Галичини, селяни вітали його та приє-днувалися до повстання. На початку жовтня козацько-селянська армія взя-ла в облогу Львів. На початку січня 1649 р. Хмельницький поверта-
ється до Києва на чолі переможного війська. Збуджений натовп і правос-лавне духовенство вітали його, як " українського Мойсея ", що " звільнив свій народ від польського рабства".
4. Ускладнення між повстанцями.
Зборівський трактат.
Навіть після перемог Хмельницького стосунки між поляками та укра-їнцями лишилися нез`ясованими. Хоч гетьман усе ще не вирішив розірвати зв`язки з Річчю Посполитою, він знав, що його послідовники рішуче на-строєні проти повернення до стану, який існував у 1648 р. Зі свого боку поляки, готові надати незначні поступки козакам, все ж наполягали на по-верненні українців під панування шляхти. Ця безвихідь спричинила до по-вернення певної моделі подій: з року в рік обидві сторони воювали між со-бою, але не в змозі завдати одна одній рішучої поразки, вони закінчували виснажливі кампанії написанням незадовільних для себе угод, після чого верталися додому, щоб вести військову і дипломатичну підготовку до на-ступної війни.
Навесні 1649 р. в наступ пішли поляки. З Волині йшли їх основні си-ли - 25 тис. на чолі з самим королем Яном Казимиром, а через Галичину під командуванням сумнозвісного Яреми Вишневецького рухалося 15-тисячне військо. Вдавшись до своєї звичайної тактики швидкого обманно-го маневру, Хмельницький і його союзник хан Іслам Гірей 80-тисячним військом обложили Вишневецького у фортеці Збараж. Коли на допомогу Вишневецькому поспішив польський король, Хмельницький раптовим ма-невром напав на армію Яна Казимира під Зборовом і оточив її. Але якраз коли поляки от-от мали зазнати поразки й під Збаражем і під Зборовом, татарський хан зрадив гетьмана. Підкуплений поляками й побоюючись зміцнення українців, Іслам Гірей відвів своє військо й поставив перед Хме-льницьким вимогу укласти угоду з польським королем. За таких обставин гетьманові не залишалося нічого іншого, як погодитися.
18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський мир. За ним реєстр установлювався в 40 тис. козаків, польському війську та євреям забороня-лося перебувати на Київщині, Чернігівщині та Брацлавщині, де урядові посади дозволялося займати лише козацькій старшині та православній шляхті, а православному митрополитові обіцялося місце в польському се-наті. Хоча всім учасникам повстання дарувалася амністія, більшість селян мали повернутися у кріпацтво. Польській шляхті в свою чергу, навпаки, дозволялося повертатися до своїх володінь. Лише тиск татар змусив Хме-льницького піти на цю невигідну угоду, котра викликала широке невдово-лення по всій Україні. Але оскільки поляки вважали, що поступилися над-то великим, а козаки були переконані, що отримали замало, ця угода так і не була повністю виконана.
Зборівський мир висвітлив ті внутрішні й зовнішні проблеми, на які мав зважати Хмельницький. Те, що інтереси селянства фактично проігно-рували у Зборові, не було випадковим недоглядом. Хоч Хмельницький і більшість його полковників, а також багато реєстрових козаків хотіли по-кращити долю селянства, вони не мали намірів цілковитого знищення крі-пацтва. Для козацької верхівки, включаючи Хмельницького, це б означало підрив тієї соціально-економічної системи, в якійвони посідали помітне мі-сце. Відтак уже в Зборові виник конфлікт між козацькою старшинською верхівкою та черню. З часом він розвинеться у фатальну ваду козацького устрою, що формувався на Україні.
Висновок.
Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг української іс-торії Б.Хмельницький. Хмельницький відновлює український політичний організм там, де він давно перестав існувати, створює могутнє високоор-ганізоване військо з юрби не керованого селянства і козаків; у гущі наро-ду, зрадженого старою верхівкою, він знаходить і згуртовує довкола себе нових діяльних ватажків. І, що найважливіше, у суспільстві, позбавленому впевненості в собі й виразного відчуття самобутності, він відроджує по-чуття гордості і рішучості боронити свої інтереси. Незалежно від тонкощів наукових оцінок український народ завжди проявляв любов до " батька Богдана ". у свідомості величезної більшості українців, починаючи з тих часів аж дотепер, Хмельницький залишається великим визволителем, геро-їчною постаттю, яка силою своєї індивідуальності й розуму підняла їх з багатовікового паралічу бездіяльності та безнадії й вивела на шлях націо-нального і соціально-економічного звільнення.
Список літератури.
1. Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період народно-визвольної війни 1648 - 1654 р. р. - К. 1972 р.
2. Крип`якевич І. Історія України . - Львів. 1991 р.
3. Крип`якевич І. Богдан Хмельницький . - Львів. 1990 р.
4. Субтельний О. Історія України . - Київ. 1991 р.
5. Меріме П. Українські козаки та їхні гетьмани. Богдан Хмельни-цький. - Львів, - 1990.
Loading...

 
 

Цікаве