WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Герой танкових атак Великої Вітчизняної війни Олександр Йосипович Халаменюк (1918-1945рр.) - Реферат

Герой танкових атак Великої Вітчизняної війни Олександр Йосипович Халаменюк (1918-1945рр.) - Реферат


Реферат на тему:
Герой танкових атак Великої Вітчизняної війни Олександр Йосипович Халаменюк (1918-1945рр.)
У даній статті аналізується бойова діяльність командира роти танків Т-34 Героя Радянського Союзу старшого лейтенанта Олександра Халаменюка (1918 - 1945).
Коли мова йде про якісь масштабні події, що залишили свій слід у історії, зокрема у військовій історії, необхідно назвати прізвища тих людей, які власними діями зробили певний внесок до їхнього перебігу. Даний аспект можливо віднести у сферу аналізу розвитку та застосування танкового озброєння у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр., а також розповіді про тих, хто вмілим використанням уславив його.
У даній статті ми пропонуємо розглянути бойову діяльність командира підрозділу найкращих середніх танків Другої світової війни - Т-34 - Героя Радянського Союзу кременчужанина О.Й.Халаменюка, щоб на прикладі його подвигу уявити, на що здатна була ця машина у руках фахівця.
Актуальність визначеної теми, з точки зору сцентифічного розуміння, зумовлюється необхідністю більш глибокого вивчення проблематики Великої Вітчизняної війни у вітчизняній історіографії. З позицій практичної актуальності, дана тема буде корисною для сприйняття сучасними реформаторами українських збройних сил в якості аналізу можливостей використання бойової техніки, у даному випадку танкової.
Наукова новизна праці полягає у спробі комплексного аналізу здобутків радянських танкістів 1941-1945рр. на конкретному прикладі бойової біографії.
Мета статті - на базі узагальнюючого підходу розширити спектр фахових та морально-психологічних можливостей танкових сил РСЧА визначеного періоду.
Народився Герой Радянського Союзу Олександр Халаменюк у місті Кременчук Полтавської області 1918 року. Закінчив тут чотири класи семирічної середньої школи № 7, а закінчив середню освіту у Харкові: два роки був учнем ФЗН при Харківському тракторному заводі. На цьому ж підприємстві потім працював слюсарем інструментального цеху. У 1939р. двадцятиоднорічного Олександра призвали до лав робітничо-селянської Червоної Армії, де він потрапив до складу стрілецького (піхотного) полку механізованої (танкової) бригади. Під час радянсько-фінської ("Зимової") кампанії листопада 1939 - березня 1940рр. воював на Карельському перешийку, де отримав тяжке поранення у груди. Після одужання у Петрозаводськом шпиталі був направлений до Ленінградської танкової школи, яку закінчив напередодні Великої Вітчизняної війни, отримавши звання лейтенанта бронетанкових військ.
У червні 1941р. молодий командир опинився на театрі бойових дій з нациськими загарбниками. Лейтенант Халаменюк, очолюючи танковий взвод спочатку легких машин Т-26 - ліцензійного аналогу британського легкого танку "Віккерс-Е" ("Віккерс-шеститонний"), що за його надзвичайну масовість випуску та безпорадність проти бойових машин ворога у військових назвали "прокляттям Червоної Армії" ("двадцять шостих" побудували майже 11208 одиниць [1,Ф.2007, Оп.1, Д.3]). Ці танки за усіма статтями поступалися машинам німців та їхніх сателітів етапу застосування Т-26 у 1941-1943рр. легким німецьким Pz.Kpfw.ІІ, Pz.Kpfw.ІІІ, італійським легким танкам L6/40, M11/39, угорськими "Толді", трофічним чеським легким машинам LТ-35 та 38(t) "Прага", що використовувалися у "Вермахті", не кажучи вже про "панцери" середнього класу, успішно використовував усі бойові завдання командування. Підрозділ здібного танкового офіцера воював у складі Південно-Західного, Калінінського, Західного фронтів.
У липні 1943р. старший лейтенант О.Й.Халаменюк зайняв свій бойовий пост у башті більш досконалої броньованої гусеничної машини середнього танку найпростішого зразку танків класу часів Другої світової війни - А.К.) Т-34 третьої модифікації, озброєного не сорокап'ятиміліметровою артсистемою, як на Т-26, а потужною семидесятишестиміліметровою гарматою Ф-22 [1, Ф.2007, Оп.1, Д.3].
Керуючи діями танкової роти "тридцять четвірок" у складі сил 1-го та 2-го Прибалтійських фронтів, двадцятип'ятирічний офіцер неодноразово отримав подяки від імені командування.
Найяскравіше талант Олександра Халаменюка як одного з багатьох майстрів блискавичних танкових атак Червоної Армії, на нашу думку, проявився під час кривавих боїв у ході визволення Польщі від гітлерівців. Тоді, як відомо, на польській землі загинуло майже півмільйона радянських солдатів та офіцерів.
Рота старшого лейтенанта Халаменюка, оснащена "тридцятьчетвірками" останньої - четвертої моделі Т-34-85 з 85-міліметровою зенітною гарматою Д-5Т у баштах, знаходилася у штаті 39-го окремого Київського танкового полку 5-ї гвардійської армії генерал-лейтенанта Жадова 1-го Українського фронту. Підрозділи з'єднання вели бій за польське місто Ченстохів. Старший лейтенант під час вогневих зіткнень з ворогом у ході прориву німецької оборонної смуги укріплень у районі Ястшенбер - Скоробачув керував діями ударної танкової групи підтримки саперно-піхотних штурмових батальйонів. Ці, одягнені у сталеві панцері, автоматники-підривники ворожих укріплень складали двотисячний авангард генерального фронтального наступу дев'яносто п'ятої гвардійської стрілецької дивізії [1, Ф.2007, Оп.1, Д.4]. Проти радянських бійців діяли відбірні німецькі війська "ваффен - СС" - 27-а панцергренадерська (мотопіхотна) дивізія "Лангемарк" та 5-а танкова (панцердивізіоне) СС "Вікінг" [1,Ф.2007, Оп.1, Д.4]. Взаємодіючи з піхотою та артилерією, танкова ударна група Халаменюка очолила атаку червоноармійських з'єднань на позиції противника, яку радянські штурмові підрозділи розгорнули, несподівано для ворога, з ходу - просто з маршового порядку. Увірвавшись на плечах німців до центру оборонних вузлів неприятеля, танки старшого лейтенанта Халаменюка придушили шість вогневих артилерійських та кулеметних точок есесівців. Своїми рішучими блискавичними діями "тридцятьчетвірки" забезпечили нестриманий темп наступу радянської штурмової піхоти. Розвиваючи успіхи, танкісти авангарду гвардійської 95-ї стрілецької дивізії подолали три смуги траншей німецької інфантерії, зруйнувавши декілька бліндажів, дзотів та дотів. За цей успішний бій гвардії старшого лейтенанта Олександра Халаменюка було нагороджено орденом Вітчизняної війни І-го ступеню.
На початку переможного 1945 року, 12 січня війська 1-го Українського фронту Червоної Армії, продовжуючи розвивати успішний наступ проти нациських окупантів, заглиблювалися до території Польщі. Саме у цей день розгорівся кривавий, запеклий бій за місто Яніно. Радянська піхота залягла, притиснута до землі на околицях населеного пункту, щільним вогнем вдало розташованого станкового кулемета та двох зенітних батарей німців. Танкова рота Халаменюка отримала наказ знищити вогньові точки ворога та забезпечити просування своєї живої сили. Гвардії старший лейтенант, віддавши по системі радіозв'язку команду двадцяти підлеглим йому екіпажам роти: "Роби, як я", спрямував свій танк уперед за максимальною швидкістю для Т-34-85 - 51 км/год. [2,178]. Здолавши ділянкусектору артилерійського обстрілу ворога на форсованому режимі роботи двигунів, машини радянського бронепідрозділу без втрат зі свого боку дісталися до смуги позицій ворога. Маневруючи, "тридцятьчетвірки" Халаменюка збили з ходу протитанкові гренадерські заслони есесівської піхоти, оснащені ефективною ручною бронебійною зброєю - реактивними гранатометами з кумулятивними снарядами - "фаустпатронами" - "панцершрек" та "офенрор". Радянські танки зайшли, завдяки вдало здійсненому маневру, до флангу і тилу однієї з
Loading...

 
 

Цікаве