WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Іван Мазепа - Реферат

Іван Мазепа - Реферат

і скрізь. Господи, змилуйся над нами і не Дай їм виконати наміреного пляну!
Ці слова розбудили найглибші струни: вся наболіла образа і віддавна притаєний жаль як стій промовили.
- Скрізь проливаємо свою кров: у Лівонії, Польщі, Литві, на Кримі, Туреччині. І навіщо? Вся наша нагорода - це образа, приниження, а тепер хотять нам ще забрати останки нашої свободи...
Всі були зрозуміли притаєний змість натяків Меншікова, але аж тепер провідники козацтва почали розуміти почування Мазепи, до якого їхнє довір'я ще зросло.
Петро, налякавшись, що Карло XII спрямовує на Україну, рішив підготовити її до оборони і зробити Київ фортецею. Ціле літо 1706 р. козаки мусіли носити землю і слухати наказів москалів, які їх ганьбили, били, відрізували їм вуха і поводились із ними не як зі союзниками, а як із рабами. Лицарі мусіли працювати як селяни. Ще й, на нещастя, прийшла посуха. Бракувало робучих рук, поля лежали необроблені, збіжжа висихало, а московські вояки тероризували села.
Нарід почав нарікати по коршмах, на базарах, у церкві. Козаки, селяни та поспільство падькали: "Що собі думає гетьман? Чи забув він за Україну під московськими соболями? Чи серце його закаменіло? Ех, якби ми мали гетьманом старого Дорошенка, Палія або Гордієнка, тоді сини України не докотились би так низько!"
Мазепа знав про це все, і його агенти ще й розбуджували народне обурення. Він приготовлявся дбайливо до хвилини, коли зможе здійснити мрію свого цілого життя, не нехтував розсудливістю, прикидаючись, буцімто нічого не бачить і не чує. Мазепа був незбагненним. Відтепер тільки головачі мали доступ до нього. Одного дня відвідав його старий миргородський пол-ковник Апостол. Прийшов і каже:
- Очі всього народу звернені на Тебе, гетьмане. Цей нарід вірить у Тебе. Нехай Господь береже Тебе перед смертю, щоби Ти не залишив нас у цій неволі.
Другий полковник Горленко додав своє:
- Як ми щодня молимось за спокій душі Хмельницького і звеличуємо його ім'я за те, що визволив Україну з ляцького ярма, так і .навпаки: проклинатимемо, ми і діти наші, довіку Тебе і Твої кости, коли Ти нас за свого гетьманування після смерти своєї у такій неволі залишиш.
Мазепа все ще мовчав. Чи міг він їм повірити і довірити? Чи не знав він, скільки то разів ішли доноси до Москви від полковників на його попередників? Не забув він іще прикладу зі Самойловичем. Та треба було відповісти і відложити на пізніше передчасне роз'яснення.
- Я вже писав кілька разів до царя про наше лихо. Коли хочете, виберіть Горленка, а я вишлю Орлика, і передасьте цареві прохання, щоби пошанував наші ненарушні права та вольності.
Цю пропозицію приняли. Та Мазепа не виконав її, не розвідавши спершу; цар не згодився би ніколи на таку осторогу,
довела би його до скажености. Коли полковники вернулись, мусіли зректись свого проекту.
Кілька днів пізніше прийшов новий лист від княжни Дольської. Мазепа зібрав полковників і прохав Орлика прочитати його вголос. Княжна писала, що за обідом із російськими генералами Ренном і Шереметєвим вона вихвалювала Мазепу. Ренн погодився з тією похвалою, але кинув від себе: "Яка шкода цього сміливого та інтелігентного Івана Степановича! Сарака і не знав, що князь Меншіков копає під ним яму і хоче заступити його іншим гетьманом". Княжна Дольська спитала здивована Шереметєва, чи це правда, а цей потвердив звістку.
- Чому ж ви,- каже вона,- не повідомите про це гетьмана! Ви ж його приятель!
- Не можу,- мушу мовчати,- відповів Шереметєв. Коли Орлик скінчив читати, Мазепа забрав слово:
- Знаю, що вони підготовляють проти мене і проти нас усіх. Вони хотять зробити мене цісарським князем (і справді у віденських архівах істнує княжа грамота з гербом Мазепи, прецікавий документ, невикористаний з огляду на дальші події), хотять скасувати козацьких старшин, прилучити до себе наші міста і наслати до них своїх воєводів. Якщо почнемо супротивлятися їхнім плянам, тоді вони гадають прогнати нас до Польщі і заселити Україну москалями. Ви чули на останньому бенкеті слова Меншікова. Я знаю, що він прохав царя надати йому чернигівське князівство, яке він уважає першим ступнем до становища гетьмана. Знаю ще й те, що цар, почуваючи небезпеку, запропонував нашу Україну одному англійському льордові Мальбору. Відтепер наша країна засуджена на те, щоби нею правив чужинець, москаль або англієць. Боже, визволи нас від москалів!
Представники козацтва відповіли на цю промову вигуками гніву та ненависти. Вони гукали всі нараз.
- Чому ж ти нічого не робиш, гетьмане?
- Чи ти не наш провідник?
- Чи козацькі шаблі не гострі?
- Чи нема у наших набійницях олова? Мазепа встав і сказав Орликові тільки одно:
- Орлику, напиши Дольській лист із подякою за цінну Дружню раду.
Козаки вийшли, а Мазепа лишився сам у задумі. Недалеко було до розв'язки цієї притаєної трагедії.
* * *
Тоді як на Україні становище так змінилось, інші події, не менше важні, зміняли перспективи європейської політики.
У цьому ж році 1706 Карло XII рішив надобре покінчити я Августом Саським. З своєю славною армією, що нагадувала монастирський чин, де вояки щодня молились і читали біблію, він рушив на Саксонію, рідну спадщину Августа. Одночасно видав другий маніфест, заявляючи, що йде війною тільки проти самого елєктора, і обіцює, що нічого не змінить у склад-ній будові св. Імперії, як вона істнує від вестфальських договорів. Август був тоді на Литві і не лишив, у Саксонії війська тому прохав миру. Умови Карла XII були важкі. Саський елєктор повинен був зріктися польської корони і вимовити свій сою; Петрові. Саксонець крутив, швед був невблаганний. Август бачучи, що справа безнадійна, рішив вислати до ворога новоп посла - свою любку Августу Кенігсмарк, чудово-привабливу жінку, маму Маврикія Саксонського, майбутнього переможи з-під Фонтене. Карло, чистий лицар, якому ні одна жінка не нарушила ще спокою і який заслужив на назву "непорочного короля" більш як Людвик баварський, відвернувся від чарівні) Аврори. Вольтер у своїй Pucelle звеличав на свій лад цю дію:
Чував я вже, красуне Кенігсмарк,
Як-то Карло, прославлений чудак,
Що поконав кохання й королів,
Тебе у двір впустити не хотів,
Щоб не піддатися Тобі як раб,
Він оминув Твоїх приваб.
Армія Карла XII йшла вперед, і 1 вересня Ляйпціг упав Август Саський програв до решти справу. Його делегата підписали 14 вересня у замку Альтранштадт справжній абди-каційний мир: Август зрікся польського престола. звільню своїх підданих від присяги на вірність, визнавав королем Станіслава Лєщинського і зривав із царем. Тріюмф Карла ХГ був повний. Франція, що сама почала тзв. сукпесійну еспанську війну під наступом могутньої коаліції, складеної і; Імператора Англії та майже всієї Европи, ледви дихала. Bom програла дві битви під Гохштедт іРаміліє.
Loading...

 
 

Цікаве