WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Біографія Миколи Міхновського - Реферат

Біографія Миколи Міхновського - Реферат


Реферат на тему:
Біографія Миколи Міхновського
МИКОЛА МІХНОВСЬКИЙ
19 лютого 1900 р. громадськість Полтави відзначала чергові Шевченківські роковини. Відбулися б вони, як завжди, якби на трибуну не вийшов імпозантний чоловік з охайно підстриженими вусами, піднятими трохи вгору, і з гострою борідкою. Зовні в ньому не було нічого традиційно українського, але коли промовець заговорив, зал завмер.
"Не може бути ніякої боротьби українського народу в рамках існуючої Російської імперії,- заявив він.- Лише цілковите відокремлення України і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Москви, а також федерація у складі Росії, їм потрібна повна незалежність. Україна має матеріальні й духовні сили бути самостійною. Україна для українців!"
Через кілька днів, 26 лютого, вже в Харкові той самий І оратор, місцевий адвокат Микола Іванович Міхновський, ви-1 голосив промову приблизно такого ж змісту. І знову для І присутніх вона була наче грім серед ясного неба.
Народився він 1873 р. в родині священнослужителя І с. Турівка Прилуцького повіту, що на Чернігівщині. За-1 кінчивши там гімназію, продовжив навчання на юридичному! факультеті Київського університету св. Володимира. І М. Міхновський не лише вивчав право, а й став активним! діячем міської патріотичної організації, її члени проповідували необхідність вільного розвитку української культури й І не торкалися політичних питань. Юнак одразу ж зрозумів, що йому не по дорозі з цими патріотами, бо він хотів бачити І Україну самостійною державою.
1891 р. група молодих націоналістів створила Товариство І тарасівців. Ця організація, ідеологом якої був М. Міхновський, боролася як проти українофілів, що виступали за І здійснення культурної революції в межах царської Росії, так і проти революціонерів, котрі висунули фантастичну ідею І всесвітнього соціалізму та всеросійської революції, внаслідок чого, на їхню думку, свободу отримали б усі поневолені імперією народи, зокрема український.
Організація майже не приховувала своєї діяльності й невдовзі була заборонена властями. Однак сам факт її заборони й пропаганда самостійницьких ідей привернули до] українського націоналізму чимало молодих патріотично настроєних людей. Багато з них увійшли до заснованої наприкінці 1899 р. в Харкові Революційної української партії (РУП).
У 1898 р. в житті М. Міхновського сталася особиста трагедія, яка багато в чому справила вплив на його світогляд. Працюючи після закінчення університету в одній з адвокатських контор, він закохався в дружину свого начальника. Наступного року разом з нею утік до Харкова і хотів од-ружитися. Але його батько, який був не лише палким українцем, а й вірним священнослужителем, рішуче виступив проти такого шлюбу (до того ж майбутня наречена була неукраїнкою). Міхновський так і не одружився. А після цього все частіше говорив про "чужинців", рішуче виступав проти змішаних шлюбів.
Основні ідеї своїх промов на Шевченківських урочистостях 1900 р. в Полтаві та Харкові М. Міхновський виклав у брошурі "Самостійна Україна". Вона була першим виданням РУП, котре газета "Искра" назвала "дико шовіністичною брошурою".
Через якийсь час РУП відмежувалася від ідей М. Міхновського. 1902 р. група його прихильників відкололася від РУП і заснувала Українську народну партію (УНП). М. Міхновський розробив для неї 10 заповідей і видав їх 1903 р. у Львові.
"1. Єдина й неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна, вільна Українська Демократична Республіка - це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.
2. Усі люди - твої брати, але москалі, ляхи та жиди - вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.
3. Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України чужинців-гнобителів.
4. Усюди й завжди вживай українську мову. Нехай ані дружина твоя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужинцям-гнобителям.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде твоєму народові й тобі.
6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не стань ренегатом-відступником.
8. Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх.
10. Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо це додає їм сили й відваги; не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш".
Ці заповіді були звернені до третьої генерації української інтелігенції, яка, на думку М. Міхновського, мала заснувати нову, самостійну Україну. Бо, за його теорією, перше покоління української інтелігенції служило Польщі, а друге - Росії.
Українська народна партія для поширення ідей свого лідера видавала у Львові журнал "Самостійна Україна". І хоч життя виносило на порядок денний чимало важливих питань - соціальне, робітниче, селянське,- діячі УНП вважали, що вирішувати їх можна буде лише після національно-політичного визволення України.
М. Міхновський ніколи не відступав від своїх ідеалів 30 серпня 1903 р. з нагоди відкриття у Полтаві пам'ятника І. Котляревському в театрі відбулися урочистості, на яких виступали представники різних регіонів України. Тексти привітань промовці мали виголошувати російською мовою, крім представника Галичини. Коли настала черга М. Міхновського, який репрезентував Харків, він вийшов на сцену й заявив:
- "Ми на своїй землі не маємо права виступати рідною мовою. А що текст привітання від харківських громадян, який мені доручено оголосити, написаний українською, я не можу зачитати його".
Міхновський вийняв з прикрашеної вензелями папки аркушик паперу й поклав його до кишені, а папку передав міському голові під шквал оплесків. В. Тригубов зніяковів. Урочистості, по суті, було зірвано.
М. Міхновський і члени
Loading...

 
 

Цікаве