WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Держава Богдана Хмельницького та його соціально-економічна політика - Реферат

Держава Богдана Хмельницького та його соціально-економічна політика - Реферат


Реферат на тему
Держава Богдана Хмельницького та його соціально-економічна політика
План
Вступ 3
Розділ 1. Соціально-економічні причини революції 4
Розділ 2. Утворення Української гетьманської держави 6
Висновки 9
Перелік використаних джерел 10
Вступ
Тема цього реферату була обрана з-поміж багатьох інших завдяки великій зацікавленості автора питаннями національної ідеї українського народу та можливостями відродження українського етносу як одного з найпотужніших народів Європи. Думаю, що, дослідивши історію українського козацтва, ми зможемо відродити свою віру в себе, нашу країну, в найкраще багате і цікаве майбутнє.
До написання реферату автора спонукала зацікавленість національним українським характером. Якщо бути стислим, то українська етнопсихiка характеризується взаємодiєю двох складових, двох типiв української культури. Це:
"хліборобська культура", для якої властиві м'якість, лагідність, толерантність, чуйність, душевна теплота, вибачливість, мрійливість, милосердя;
"лицарська (козацька) культура", для якої властиві діловитість, рішучість, наполегливість, вірність слову, точність, практичність, конкретність, справедливість.
Цей реферат - частина матеріалу, який розкриває сутність лицарської (козацької) культури. Обраний період - українська національна революція XVII ст.
Однією із визначних рис лицарської складової українського характеру є здатність швидко вирішувати важкі проблеми. Проаналізуємо, як ця особливість української психіки виявилася у вирішенні соціально-економічних проблем у контексті розбудови української державності та української національної ідеї.
Для збереження послідовності викладу розглянемо спочатку проблеми у соціально-економічній сфері, які спричинили розгортання української революції під проводом Богдана Хмельницького. Після цього проаналізуємо кроки, здійснені козацьким керівництвом для розв'язання гострих питань розвитку Української держави.
Розділ 1. Соціально-економічні причини революції
На середину XVII ст. у різних сферах розвитку українського суспільства визріли гострі суперечності з наявним статусом України у складі Речі Посполитої, її політикою в українському питанні, з усталеними в ній суспільно-політичним ладом і системою соціально-економічних відносин.
У цей час надзвичайно ускладнилася соціально-економічна ситуація в українських землях, що входили до складу Речі Посполитої. Після закінчення виснажливої для Західної Європи 30-літньої війни саме Польща стає одним з головних експортерів хліба. Основний польський порт Гданськ від 1583 до 1648 р. у 2,5 раза збільшив відвантаження зерна. Орієнтація на внутрішній та зовнішній ринок, а не на задоволення власних потреб суттєво вплинула на структуру поміщицьких господарств. Вони активно перетворюються на фільварки (виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, засноване на щотижневій панщині та чітко зорієнтоване на ринок). В основі цієї трансформації лежали два взаємопов'язані процеси - зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.
Польські та полонізовані українські феодали, намагаючись максимально збільшити свої прибутки, посилювали експлуатацію селян. Саме тому помітно зростає панщина, особливо у районах, сполучених із зовнішнім ринком. Водночас невпинно зростали натуральні та грошові податки.
Помітно погіршуючи соціальне становище народних мас, фільварково-панщинна система водночас гальмувала розвиток простої капіталістичної кооперації та початкових форм мануфактурного виробництва, зародки яких тоді були у багатьох галузях промисловості, заважала вона й формуванню єдиного ринку в Україні.
У складних умовах опинилося і міщанство, особливо у тих містах, які перебували у приватній власності феодалів. Міщанство виконувало повинності та сплачувало податки - чинш, церковну десятину та ін. Феодальна знать досить потужно конкурувала із міщанами у торгівельно-промисловій сфері, користуючись правом безмитного вивезення своїх товарів та монопольним становищем у виробництві певних видів продукції.
Незадоволене своїм станом було і заможне реєстрове козацтво, яке було проміжним станом між шляхтою і селянством. Намагаючись взяти козацтво під контроль, польський уряд після придушення селянсько-козацьких повстань у січні 1638 р. прийняв "ординацію Війска Запорозького реєстрового", яка суттєво обмежила самоврядування реєстровців. Скасовувалася виборність старшини, ліквідовувався козацький суд, на чолі війська замість козацького гетьмана було поставлено польського комісара, а посади полковників обіймала шляхта. Крім того, козацький реєстр скорочувався до 6 тис. осіб, а всі виключені з реєстру автоматично ставали кріпаками.
Відсутність власної держави, поступова втрата національної еліти, церковний розкол, зростання закріпачення селянства не тільки помітно гальмували у середині XVII століття суспільний розвиток українського народу, а й робили цілком реальною загрозу втрати його національної самобутності, асиміляції та зникнення з історичної сцени.
Хоча за рівнем розвитку промисловості і торгівлі Україна відставала від Німеччини, Англії та Нідерландів, все ж на цей час вже окреслився процес розкладу цехового ремесла і в багатьох промислах відбувалося зародження початкових форм мануфактурного виробництва. Особливо виразно ці зміни проявлялися, на відміну від Нідерландів та Німеччини, не в промисловості та торгівлі, а в сільськогосподарському виробництві Півдня України. Адже становлення козацького стану супроводжувалося розвитком якісно нового типу господарства - за суттю фермерського. Протиріччя між ним і наступом фільварково-панщинного господарства, яке ґрунтувалося на праці закріпаченого селянина, стало однією із головних причин вибуху 1648 р. По-друге, козацтво виробило такі принципи соціальної організації, які докорінно відрізнялися від наявних середньовічних суспільних відносин і вступали у суперечність з ними. Курс польського уряду на ліквідацію козацького стану не міг не викликати його збройного спротиву. По-третє, надзвичайно швидкими темпами відбувалося зростання соціально-економічного визиску селян і міщан та закріпачення ще відносно вільного населення Південного і Східного регіонів.
Отже, український народ був змушений проявляти свої лицарські якості і боротися за власний добробут.
Розділ 2. Утворення Української гетьманської держави
У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648-1657 рр.) у середовищі козацької еліти вперше в історії української соціально-політичної думки були чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:
" право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;
" незалежність і соборність Української держави;
" генетичний зв'язок козацької державності із Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби.
Ці положення і лягли в основу державотворчої діяльності Б. Хмельницького, еволюціясвітогляду якого була надто складною - від ідеї козацького автономізму до створення суверенної незалежної держави.
Після взяття під контроль значної частини українських земель та ліквідації в них польської адміністрації, гостро постало питання про власну національну державність. Необхідно було забезпечити регулювання економічного життя, правопорядок, захист населення та території України.
Засади внутрішньої організації козацької держави сформувалися під впливом двох основних факторів: традицій та звичаїв суспільного життя українців, насамперед Запорозької Січі, та складного геополітичного становища, яке зумовило постійну ситуацію надзвичайного стану у державі. Обидва фактори надали напіввійськового характеру українській державності. Саме у цьому контексті слід сприймати назву козацької держави - Військо Запорозьке.
Функціонування держави виявилося у запровадженні власного територіального поділу, створенні та діяльності органів публічної влади, введенні своєї податкової системи. В основі адміністративного поділу лежала структура козацького війська. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу в
Loading...

 
 

Цікаве