WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Утворення К.Русі, її політичний і соціально-економічний розвиток та міжнародні зв’язки. Українське національне відродження на українських землях в скл - Реферат

Утворення К.Русі, її політичний і соціально-економічний розвиток та міжнародні зв’язки. Українське національне відродження на українських землях в скл - Реферат

мирними та немирними шляхами втілити в життя свої політичні, економічні та культурно-освітні програми. У радянській історіографії існувала упереджена характеристика їх у різко негативному плані як "націоналістичних" та контрреволюційних. Між тим ця породжена в часи сталінщини і продовжена в часи застою концепція далеко не відповідає історичній правді. Хоча національне питання займало різне місце в програмах цих партій, воно завжди стояло поруч і нерозривно з найважливішими політичними і соціально-економічними вимогами того часу.
Ліберальнодемократичний рух в Україні, як і в усій країні, набув опозиційного характеру. В умовах загального революційного піднесення на Україні посилюється національний рух, спрямований проти шовіністичної-великодержавної політики царського уряду, за вільний розвиток рідної мови, культури й літератури.
Було б спрощенням характеризувати українські партії суто з негативного боку. Адже ,наприклад, в 1905-1907 рр. український визвольний рух не пішов шляхами націоналізму (про що й свідчить, зокрема, багатонаціональний склад членів і керівництва партій), а торував шлях українського демократичного руху. Їх діяльність багато в чому заклала підвалини нових дружніх відносин між народами.
Питання формування та діяльності в Україні різних партій та організацій в 1900-1917 рр. до теперішнього часу розроблені в науковій літературі недостатньо.
Існує два підходи до проблеми визвольного руху в Україні: перший - класовий, ленінський, за яким національне визволення та національна рівність можливі тільки на основі революційних соціально-економічних перетворень, знищення панування поміщиків та буржуазії, та другий - національний, за яким на першому місті стоїть досягнення національної свободи, на базі якої планується подальше вирішення соціально-економічних проблем.
В деяких виданнях за останні роки зроблена спроба відійти від таких полярних підходів і надати об"єктивний аналіз позиціям і ролі в українському визвольному руху політичних партій різної орієнтації. Розділ 1 Політичні партії в Україні на початку ХХ ст. 1. Політизація робітничого та селянського руху в Україні. Створення загальноросійських партій Складовою частиною суспільно-політичного життя кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст. був робітничий і селянський рух в Україні.
У 90-х роках ХІХ ст. загострення класових суперечностей в Росії сприяло виходу на політичну арену пролетаріату. За 1880-1894 рр. в Росії відбулося 678 страйків і заворушень, з них 110 виступів в Україні. У ході страйкової боротьби у робітників вироблялися елементи політичної свідомості, з"являлося відчуття пролетарської солідарності. Вихованню політичної свідомості пролетаріату сприяла діяльність соціал-демократичних груп та гуртків.
Величезне значення в поширенні марксистських ідей і утвердженні марксизму як самостійного напряму в суспільній думці Росії, в тому числі й України, належить першій російській марксистській організації "Визволення 6 праці", заснованій у 1883 р. в Женеві Г.В. Плехановим. До неї входили: Засулич, Аксельрод, Дейч, Ігнатов. Протягом 1883-1894 рр. Члени групи "Визволення праці" переклали російською мовою й видали понад 20 творів К.Маркса й Ф.Енгельса.
Видавані групою твори Маркса й Енгельса, а також Плеханова нелегально перевозилися в Росію і розповсюджувалися в багатьох містах, у тому числі й на Україні. Група мала зв"язки з революційними гуртками різних міст Росії, в тому числі Києва, Одеси, Харкова, Катеринослава, листувалася з ними, діставала від них грошову допомогу. Під впливом діяльності групи "Визволення праці" й наростання робітничого руху у Росії стали виникати перші марксистські гуртки і групи.
Наприкінці 80-х на початку 90-х років ХІХ ст. виникли марксистські гуртки на Україні - в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі. Вони складалися переважно з інтелігентів, студентів та учнів середніх навчальних закладів, робітників. Одним з перших виник соціал-демократичний гурток робітників Києва у 1889р. У 1891 р. студенти Київського університету утворили "Російську групу соціал-демократів". Керували нию Я. Ляховський, Б. Ейдельман.
Швидкий розвиток капіталістичної промисловості, зростання чисельності робітників, дедалі активніша діяльність соціал-демократів по керівництву їх боротьбою сприяли піднесенню робітничого руху на межі століть стала його політизація. Поряд з економічними стали виникати і політичні страйки, насамперед страйки присвячені 1 Травня. 8 Важливою подією в історії революційної боротьби були Харківська маївка 1900 р., яку організували соціал-демократи.
У відозві до робітників "Перше травня" були висунуті вимоги: свобода спілок, страйків, зборів, слова, друку, недоторканість особи, встановлення 8-годинного робочого дня для всіх робітників, обов"язкове державне страхування та ін. Але через недостатню організованість соціал-демократів і через те, що план став відомий властям, які змістили на вулицях війська, план повністю здійснити не вдалося.
Цей виступ Харківських робітників наочно показав, що робітники не тільки доросли до політичної боротьби, а що вони її уже розгортають під гаслом : "Геть самодержавність". У 1901-1902 рр. революційний рух наростав. А в 1903 р. переріс у загальний страйк Півдня Росії. Всього, за неповними даними, в 1903 р. страйки і демонстрації охопили 63 міста Росії. Майже одночасно у загальному страйку взяли участь понад 200 тис. робітників, з них 150 тис. - в Україні.
Таким чином, робітничій рух розвивався швидше, ніж РСДРП. Перед партією встала проблема розробки Програми, яка б захищала інтереси робітничого класу. Це було зроблено на П з"їзді РСДРП, який відбувся 17 липня - 10 серпня 1903 р. 43 делегати, присутні на з"їзді, представляли 26 організацій. На з"ізді були представлені 7 соціал-демократичних організацій України : Катеринослава, Харкова, Одеси, Києва, Миколаєва, а також "Соціалдемократичний союз гірничих робітників" і група "Южный рабочий".
ІІ з"їзд РСДРП прийняв програму, розроблену редакцією "Искры". У програмі своїм найближчим політичним завданням РСДРП ставила повалення самодержавства і заміну його демократичною республікою. Ставилися вимоги загального, рівного і прямого виборчого права, широкого місцевого самоврядування, недоторканості особи і житла, загальних демократичних свобод, знищення станів і нової рівноправності громадян.
У національній справі РСДРП відстоювала право на самовизначення за всіма націями, а також право населення діставати освіту на рідній мові і право кожного громадянина 9 висловлюватися рідною мовою на зборах, запровадження рідної мови на рівні здержавною в усіх місцевих державних установах.
Домінуюче в 60-70-х роках українофільство вичерпало себе, продемонструвавши неможливість лише культурницькими засобами поліпшити становище українського народу. Молодь обминала українофільські громади й вступала до народницьких гуртів та соціал-демократичних груп, байдужих до національних змагань. Пошук нових ідей, шляхів, організаційних форм визвольного руху протягом 90-х років привів до виникнення ряду національних об"єднань з виразною політичною спрямованістю, котрі
Loading...

 
 

Цікаве