WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Причини занепаду та розпаду Київської Русі. Утворення української політики, партій на східноукраїнських землях в складі Росії та розвиток ними ідей ук - Реферат

Причини занепаду та розпаду Київської Русі. Утворення української політики, партій на східноукраїнських землях в складі Росії та розвиток ними ідей ук - Реферат

суперечностей в Росії сприяло виходу на політичну арену пролетаріату. За 1880-1894 рр. в Росії відбулося 678 страйків і заворушень, з них 110 виступів в Україні. У ході страйкової боротьби у робітників вироблялися елементи політичної свідомості, з"являлося відчуття пролетарської солідарності. Вихованню політичної свідомості пролетаріату сприяла діяльність соціал-демократичних груп та гуртків.
Величезне значення в поширенні марксистських ідей і утвердженні марксизму як самостійного напряму в суспільній думці Росії, в тому числі й України, належить першій російській марксистській організації "Визволення 6 праці", заснованій у 1883 р. в Женеві Г.В. Плехановим. До неї входили: Засулич, Аксельрод, Дейч, Ігнатов. Протягом 1883-1894 рр. Члени групи "Визволення праці" переклали російською мовою й видали понад 20 творів К.Маркса й Ф.Енгельса.
Видавані групою твори Маркса й Енгельса, а також Плеханова нелегально перевозилися в Росію і розповсюджувалися в багатьох містах, у тому числі й на Україні. Група мала зв"язки з революційними гуртками різних міст Росії, в тому числі Києва, Одеси, Харкова, Катеринослава, листувалася з ними, діставала від них грошову допомогу. Під впливом діяльності групи "Визволення праці" й наростання робітничого руху у Росії стали виникати перші марксистські гуртки і групи.
Наприкінці 80-х на початку 90-х років ХІХ ст. виникли марксистські гуртки на Україні - в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі. Вони складалися переважно з інтелігентів, студентів та учнів середніх навчальних закладів, робітників. Одним з перших виник соціал-демократичний гурток робітників Києва у 1889р. У 1891 р. студенти Київського університету утворили "Російську групу соціал-демократів". Керували нию Я. Ляховський, Б. Ейдельман.
Швидкий розвиток капіталістичної промисловості, зростання чисельності робітників, дедалі активніша діяльність соціал-демократів по керівництву їх боротьбою сприяли піднесенню робітничого руху на межі століть стала його політизація. Поряд з економічними стали виникати і політичні страйки, насамперед страйки присвячені 1 Травня. 8 Важливою подією в історії революційної боротьби були Харківська маївка 1900 р., яку організували соціал-демократи.
У відозві до робітників "Перше травня" були висунуті вимоги: свобода спілок, страйків, зборів, слова, друку, недоторканість особи, встановлення 8-годинного робочого дня для всіх робітників, обов"язкове державне страхування та ін. Але через недостатню організованість соціал-демократів і через те, що план став відомий властям, які змістили на вулицях війська, план повністю здійснити не вдалося.
Цей виступ Харківських робітників наочно показав, що робітники не тільки доросли до політичної боротьби, а що вони її уже розгортають під гаслом : "Геть самодержавність". У 1901-1902 рр. революційний рух наростав. А в 1903 р. переріс у загальний страйк Півдня Росії. Всього, за неповними даними, в 1903 р. страйки і демонстрації охопили 63 міста Росії. Майже одночасно у загальному страйку взяли участь понад 200 тис. робітників, з них 150 тис. - в Україні.
Таким чином, робітничій рух розвивався швидше, ніж РСДРП. Перед партією встала проблема розробки Програми, яка б захищала інтереси робітничого класу. Це було зроблено на П з"їзді РСДРП, який відбувся 17 липня - 10 серпня 1903 р. 43 делегати, присутні на з"їзді, представляли 26 організацій. На з"ізді були представлені 7 соціал-демократичних організацій України : Катеринослава, Харкова, Одеси, Києва, Миколаєва, а також "Соціалдемократичний союз гірничих робітників" і група "Южный рабочий".
ІІ з"їзд РСДРП прийняв програму, розроблену редакцією "Искры". У програмі своїм найближчим політичним завданням РСДРП ставила повалення самодержавства і заміну його демократичною республікою. Ставилися вимоги загального, рівного і прямого виборчого права, широкого місцевого самоврядування, недоторканості особи і житла, загальних демократичних свобод, знищення станів і нової рівноправності громадян.
У національній справі РСДРП відстоювала право на самовизначення за всіма націями, а також право населення діставати освіту на рідній мові і право кожного громадянина 9 висловлюватися рідною мовою на зборах, запровадження рідної мови на рівні з державною в усіх місцевих державних установах.
Домінуюче в 60-70-х роках українофільство вичерпало себе, продемонструвавши неможливість лише культурницькими засобами поліпшити становище українського народу. Молодь обминала українофільські громади й вступала до народницьких гуртів та соціал-демократичних груп, байдужих до національних змагань. Пошук нових ідей, шляхів, організаційних форм визвольного руху протягом 90-х років привів до виникнення ряду національних об"єднань з виразною політичною спрямованістю, котрі стали перехідним листком до утворення українських партій. Першим серед них було Братство тарасівців. Воно виникло влітку 1891р. в Харкові. Його заснували студенти університету М.Базькевич, М. Байздренко, І.Лина та дрібний урядовець В. Боровик.
Їх об"єднали палкий патріотизм і прагнення боротися проти денаціоналізації, зросійщення, за національне відродження українського народу. Члени братства доклали зусиль насамперед для створення розгалуженої таємної організації та розробки її програми, передусімполітичної. 16 Гуртки тарасівців були створені в 10 містах України. Полтавський гурток був організований В. Боровиком наприкінці 1891р. У 1892 р. В. Боровик у пошуках переїхав до Києва, де заснував гурток з 16 чоловік. Серед них були: Є.Тиличенко, М.Кононенко, брати Чернявські й Міхновські. Чернігівський гурток сформувався не пізніше 1893р. Його членами були В. Андрієвський, В. Дейша, Т.Шкуркіна та ін. В Одесі був Д.Старевич, В.Климович. В Лубнах тарасівців очолював В.Шемет, котрий пізніше відіграв тут провідну роль в українському русі.(3) Тарасівці перейшли з українських об"єднань і здійснили спробу поширити свій вплив на село. Значною мірою сільським був бессарабський гурток. Організаційною формою зв"язку в братстві були з"їзди.
Один з них відбувся у Києві не пізніше квітня 1893р. і налічував близько 30 делегатів. На з"їзді, що тривав 3 дні, був складений статут братства.
Крім суто організаційних положень, статут має вступну частину: необхідність політичного виховання членів гуртка; повна автономія і широка воля на Україні; зв"язки між собою й обмін літературою; святкування днів, пов"язаних з видатними подіями в історії України; видання для народу творів Т.Шевченка й Г. Квітки-Основ"яненка; вивчення економічного становища України та турбота про його поліпшення; піклування про освіту народу, влаштування бібліотек та ін. (4) Про інші з"їзди відомості не збереглися.
Питання про численність братства залишається відкритим. Враховуючи, що в таких осередках, як харківський, київський, бессарабський, налічувалося щонайменше по 15-25 членів, можна припустити, що в 10-12 гуртках було принаймні 100 тарасівців. В гуртках були вихідці практично з усіх губерній України та Криму. За соціальним складом тарасівців можна поділити на дві групи. Перша - селяни, всі інші тарасівці - це студенти, дрібні службовці, інтелігенція - люди з середньою та вищою освітою.
Отже, склад братства, що включав представників різних прошарків населення і репрезентував усі регіони 17 Східної України, дає можливість охарактеризувати його як загальноукраїнську організацію. Програмні ідеї братства були відображені в рефераті, прочитаному І.Линою в Харкові, на шевченківській роковині 1893 р. На ці збори були запрошені й старогромадівці, причому реферат вони сприйняли прихильно.
Того ж року його надрукував львівський часопис "Правда", редакція якого дала йому назву "Символ віри молодих українців". Вихідною точкою поглядів тарасівців було визнання самобутності українського народу, його права на незалежне існування:
"Наука й життя
Loading...

 
 

Цікаве