WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Причини занепаду та розпаду Київської Русі. Утворення української політики, партій на східноукраїнських землях в складі Росії та розвиток ними ідей ук - Реферат

Причини занепаду та розпаду Київської Русі. Утворення української політики, партій на східноукраїнських землях в складі Росії та розвиток ними ідей ук - Реферат


Контрольна робота з історії України
на тему:
Причини занепаду та розпаду Київської Русі. Утворення української політики, партій на східно-українських землях в складі Росії та розвиток ними ідей української духовності - кінець 19-20 ст.
ПЛАН
1. Причини занепаду та розпаду Київської Русі
2. Утворення української політики, партій на східно-українських землях в складі Росії та розвиток ними ідей української духовності - кінець 19-20 ст.
1. Причини занепаду та розпаду Київської Русі
Великий князь Володимир - видатний стратег, політик і полководець Київської Русі - завершив об'єднання держави східних слов'ян і сміливо вийшов на завойовування, кажучи сучасною мовою, європейських ринків.
Чи могла політика, котра проводилася Володимиром Красне Сонечко, бути причиною початку занепаду Київської Русі? Князь Володимир народився, ріс і був вихований в період нашої історії, який ще не до кінця вивчений. "Білі плями" цього періоду криються в зміні суспільно- політичної формації, зміні релігійних поглядів, зміні й трансформації родоплемінних відносин і, особливо, швидкого формування нової еліти.
Нашим предкам "допомогли" варяги, точніше, вікінги, яких на Русі називали нурманами (норманами). І не тільки вони. Християнство та його філософія повільно завойовувало свідомість народів Європи, вносячи вагомий внесок у процеси розшарування суспільства. Хрещення Київської Русі - 988 рік. Досить яскраво ця подія висвітлена у відомих давньоруських, вірніше, церковно-слов'янських літописах - "Лаврентіївському", "Іпатіївському".
Менш відомий факт хрещення Русі в 875 році Аскольдом і Діром. Цілком можливо, це хрещення було неповним і охоплювало лише північно-західну і південну частини Русі з Новгородом і Києвом. Утім, можливо, що й ім'я Діра було приєднано до імені Аскольда літописцем, тим більше, що при частому вживанні імен цих правителів дієслова ставлять в однині.
875 рік. Імператор Візантії Василiй Македонянин призвав русів на переговори. На зустрічі імператор щедро роздавав золото, срібло, і шовковий одяг. Тоді ж був укладений мирний договір, і русів на чолі з Аскольдом переконали прийняти хрещення. Їм показали Євангеліє, що не горить у вогні (очевидно, книга була просочена вогнетривкою сумішшю). Побачивши "чудо", Аскольд прийняв хрещення. Оскільки його могила потім знаходилася в церкві Святого Миколи Доброго в Києві, думають, що Аскольда нарекли Миколою. Повернувшися до Києва, після хрещення Аскольд убив Діра і "один зайняв його місце": (книга Велеса): "...Аскольд силою розорив нашого князя і переміг його. Аскольд після Діра сів у нас як непрошений князь. І почав княжити над нами, і став вождем самого Вогнебога, який вогнища зберігає...."
Аскольд, як називали його слов'яни, "темний воїн", навчений греками, став стверджувати, що руси - варвари. Спочатку одноплемінники його висміювали. Тоді він влаштував погром слов'янських святилищ, вигнав iз Києва жерців і став насильно хрестити киян. Так відбулося Аскольдове хрещення Русі. Потім знову повернулося язичество. Очевидно, населення Русі не прийняло цей акт повсюдно і дало йому належну відсіч. Настав період язичества варязького зразка, яке відновили на Русі Віщий Олег і Святослав. Цей період став основою, фундаментом нових відносин між Родом - населенням Русі, і досить зміцнілою новою князівсько-варязькою елітою. Зміцнення князівсько-дружинної влади, яке спиралося на багатих купців і бояр, вже не мало потреби в такому елементі, як народне віче. Князю Володимиру згодом стало ясно, що вибирати між зміцненням своєї влади і всім іншим йому не доведеться.
Хрещенню Київської Русі, як відомо, передувала язичеська реформа Володимира, котра стала невдалою спробою "реформування" язичеських засад в зручні форми керування державою. Саме ця невдала спроба стала останньою краплею в прийнятому рішенні - хрестити Русь за візантійським обрядом. Знаменитий похід на Корсунь (Херсонес) у 988 році став підсумком задуманого. Володимир намагався вирішити ряд надзвичайно важливих питань: щоб у Київській Русі визнавали одну з відомих тоді релігій, i таким чином підвищити її престиж, князівська влада набувала форм монархічного правління, тобто Русь ставала імперією з Великим Самодержцем. Але для утримання влади і покори в самій імперії досить зручною здавалася схема родового династичного успадкування.
Саме вона спричинила ту жахливу трагедію, котра в майбутньому сталася з Київською Руссю.
Принцип родового спадкування князівської влади, остаточно оформлений і введений у ранг неписаного закону, поклав початок закріпленню удільного князювання. Рід, віче, суспільна думка - основні важелі народовладдя, стали незручною перешкодою для князівської влади.
Для народу саме ім'я князя було божественне і шановане, адже князь означає - "хоронитель". Разом з тим, князь Володимир, який продовжував залишатися символом "хоронителя" Київської Русі, використовував як елементи попередньої системи, так і засади, дотепер небачені на Русі. Засади християнства мали двоїстий характер і носили в собі симбіоз людських поглядів і християнських заповідей - канонів і догм.
Наскільки об'єктивно батьки християнства ставилися до того, що відбувалося на Русі, можна бачити на прикладі подій, пов'язаних iз хрещенням жителів Києва і Новгорода, у світлі всім добре відомих Святих заповідей Христа й особливо однієї з них "... не убий..." Новгород було піддано страшному руйнуванню з масовим побиттям його жителів Добринею і Путятою, які виконували волю Володимира. Але разом iз тим прийняття християнства стало поштовхом до розвитку архітектури, живопису, книжкової справи, визнанню іншими державами рівності Русі; це далеко не повний перелік наслідків цього кроку.
Що ж відбувалося з Руссю часів князя Володимира? Вишеслав, старший син Володимира, був "посаджений" у Новгороді, Ізяслав у Полоцьку (по матері Рогнеді, з роду корінних кривичських князів, був на цій землі прийнятий як свій, родовий, вотчинний князь), Святополк у Турові, Ярослав у Ростові, Мстислав "тримав" далеку Тмутаракань, Святослав - Смоленськ, Судислав - Псков.
Новгород вважався найбільш престижним після Києва князюванням. Після смерті Вишеслава, Володимиром туди повинен був бути посланий наступний за старшинством син - Святополк. Але Святополк був у батька в немилості за буйний норов. Тому до Новгорода Володимир послав Ярослава, до Ростова на його місце - Бориса, Муром дав Глібові. Цих двох синів, наймолодших, Володимир і вирізняв, і любив. Вони народилися від останньої дружини Володимира, дочки константинопольського базилевса. Щодо першості старших синів був звичай, однак, закону про престолонаслідування не існувало. До кінця князювання Володимира Святополк знаходився в Києві під наглядом батька. І ті трагічні події, що розгорнулися пізніше, стали підсумком політики, яку вiн проводив.
Протягом багатьох сторіч ніхто на Святій Русі не зазіхав на руйнування родових засад - свята святих східних слов'ян. Володимир зазіхнув нацю традицію. Дроблення князівств, боротьба за уділи, ріки крові дружинників, що знищували один одного, захищаючи інтереси удільних князів, нехай навіть найталановитіших і найвидатніших - страшна ціна, яку довелося сплатити слов'янам. Підсумок цієї політики - розорення Київської Русі монголо-татарами в 1237-1241 роках.
Князь Ярослав досить великий період часу свого князювання, з 1015 по 1036 р., змушений був витратити на міжусобні війни. І навіть приклад вдалого політичного союзу (дуумвірат з 1026 року з чернігівським князем Мстиславом - рідним братом Ярослава) не вирішив остаточно цієї проблеми. Мстислав помер у 1036 році. Ярослав Мудрий став одноосiбним правителем Русі. Цілком очевидно - найважливiшою своїм завданням він вважав збереження цілісності держави.
Розглянемо шляхи і методи, за допомогою яких він вирішував це завдання. В галузі
Loading...

 
 

Цікаве