WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Утворення Київської Русі, її політичні, соціально-економічні та міжнародні зв’язки - Реферат

Утворення Київської Русі, її політичні, соціально-економічні та міжнародні зв’язки - Реферат

древляни. Це втягнуло його у війну з хозарами, яка закінчилася тим, що Олегзруйнував хозарські порти на Каспії. У 911 р., перебуваючи в апогеї могутності, вінна чолі великого війська напав на Константинополь і пограбував його. І все ж "Повість временних літ", напевне, перебільшує його подвиги, стверджуючи, начебтовін прибив на головній брамі грецької столиці свій щит. Однак схоже, що Олег справ-ляв на Візантію відчутний тиск, якщо греки мусили піти на укладення дуже вигідноїдля київського князя торговельної угоди.
Ігор (912-945). Ігор князював не так вдало, як його попередник Олег. За зви-чаєм правителів Києва, з початку свого князювання Ігор утверджував свою владу надпідлеглими племенами. Першими проти нього повстали древляни та уличі. Кількароків виснажливих походів пішло у нього на те, щоб знову примусити бунтарівсплачувати данину. Лише після відновлення влади у своїх землях Ігор зміг узятисяза широкомасштабні далекі походи - торговельні чи теж грабіжницькі - на зразоктих, що проводив Олег.
Коли у 941 р. розпалася мирна угода з Візантією, укладена Олегом, Ігор виру-шив у морський похід на Константинополь. Для нього він закінчився катастрофою.За допомогою пальної суміші, що називалася "грецьким вогнем", візантійці спалили руський флот, змусивши Ігоря до поспішної втечі. Внаслідок цього у 944 р. вінмусив укласти дуже невигідну угоду з візантійським імператором. Того ж рокуІгор спробував щастя на сході, і тут йому більше пощастило. Велике руське військо,зійшовши Волгою, пограбувало багаті мусульманські міста на Каспії та зі здобиччю повернулось до Києва. Князювання Ігоря закінчилося, як і почалося, повстанням древлян. Розлючені частими походами за даниною, древляни влаштували засідку, в якій і загинув Ігор зі своєю невеликою дружиною.
Ольга (945-962). Автори "Повісті временних літ" були, без сумніву, прихиль-ними до Ольги (по-скандінавському Хельга) - дружини Ігоря й регентки у порунеповноліття їхнього сина Святослава. Вони часто описують її як вродливу, енергійну, хитру і передусім мудру правительку. Та найбільший комплімент робить ційжінці літописець-чоловік, повідомивши читача про її "чоловічий розум". Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, почасти можна пояснититим, що у 955 р. вона прийняла християнство. Але навіть без цих прихильних оповідей Ольга лишилася б видатною правителькою. У часи, коли помста була абсолютним моральним обов'язком, Ольга швидко й жорстоко помстилася древлянамза чоловіка. Разом із тим вона розуміла, що необхідно змінити довільний та безладний спосіб збирання данини, який став причиною смерті Ігоря. Тому Ольга впроваджує перші в Київській Русі "реформи", чітко встановлюючи землі, з яких через пев-ні проміжки часу мала збиратися означена кількість данини.
Вона також стежила за тим, щоб її підлеглі не позбавлялися всіх засобів доіснування й відтак могли знову сплачувати данину. Закріпивши за княжою казноювиняткові права на багаті хутровим звіром землі, Ольга в такий спосіб забезпечиласебе постійним притоком прибутків. Аби краще знати свої неозорі володіння, Ольгачасто подорожує до всіх великих міст і земель. У зовнішніх зносинах вона віддаєперевагу дипломатії перед війною. У 957 р. Ольга їде до Константинополя для переговорів із візантійським імператором. Хоч у літописах багато йдеться про те, як вонаперехитрила імператора, за іншими джерелами переговори виявилися не дуже вда-лими. Але вже те, що наймогутніший правитель християнського світу взагалі пого-дився зустрітися з Ольгою, свідчить про зростаюче значення Києва.
Святослав (962-972). Відважний і палкий, прямолінійний і суворий, Святославбув насамперед князем-воїном. Грушевський називав його козаком на престолі,а його бурхливе князювання влучно описував як велику авантюру. Безперервно вою-ючи, Святослав полюбляв грандіозні й славетні справи. Його слов'янське ім'я, ва-рязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейськогота азіатського начал. Його правління ознаменувало апогей ранньої героїчної добив історії Київської Русі.
У 964 р. двадцятидворічний честолюбний Святослав розпочинає війну на сході. Його безпосередньою метою є підкорення вятичів - східнослов'янського племені,що жило на р. Оці, на землях, звідки походять сучасні росіяни. Після цього, по-пливши вниз Волгою, він громить волзьких булгар. Це призводить до гострої су-тички з могутніми хозарами. У кровопролитній битві Святослав завдає поразки Хозарському каганату й стирає з лиця землі його столицю Ітіль на Волзі. Тоді вінвирушає на завоювання Північного Кавказу. Ці славетні походи мали далекосяжнінаслідки. Завоювання вятичів поширило владу Києва на всіх східних слов'ян, а такожвідкрило для слов'янської колонізації північно-східні землі, що є сьогодні складо-вою Росії. Розгромивши хозарів, Київ усунув свого суперника в гегемонії у Євразіїта поставив під контроль Русі великий торговий шлях Волгою. Проте був у занепаді хозарів і негативний аспект: разом з ними зник той буфер, що не давав кочовикамзі сходу, таким як печеніги, проникати в українські степи.
У другій половині свого князювання Святослав цілком зосереджує увагу на Балканах. У 968 р. він погоджується допомагати візантійцям у війні з могутнім Болгар-ським царством. На чолі величезного війська він вдирається до Болгарії, знищуєсвоїх противників і оволодіває багатими придунайськими містами, вибравши собіопорним пунктом місто Переяславець. Святослава так глибоко вразили багатствацього краю, що лише загроза нападу печенігів на Київ змусила його повернутися досвоєї столиці. Але як тільки загроза минула, Святослав, якому тепер належали землівід Волги до Дунаю, сказав: "Не любо мені є жити в Києві. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї, адже там усі добра сходяться: із греків - паволоки, золото, вина й овочі різні, а з чехів і з угрів - серебро й коні, із Русі ж -хутро і віск, і мед, і челядь". Відтак, посадивши свого старшого сина Ярополкав Києві, середнього сина Олега - у древлян, а молодшого, Володимира - в Новгороді, Святослав повертається до Болгарії.
Занепокоєна новим агресивним сусідством, Візантія виступила проти київського князя й після тривалих та жорстоких сутичок змусила його відступити. По дорозі до Києва біля дніпрових порогів на розпорошені сили русичів напали печенігиі вбили Святослава. "Повість временних літ" оповідає, що печенізький хан наказавзробити з його черепа кубок. Так закінчилися славні справи Святославові.
Володимир Великий (980-1015). Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир (по-скандінавському Валь-демар) започаткував нову добу в історії Київської Русі. Невгамовні варязькі князівже не дивилися на Русь лише як на арену подальших завоювань чи край, якийможна лише визискувати. Володимир упровадив далеко конструктивніший підхіддо управління державою. На відміну від попередників у центрі його уваги був насампереддобробут володінь, а не загарбання земель і збір данини. Власне за його князювання Русь почала підноситися як цілісне
Loading...

 
 

Цікаве