WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Національно-визвольний рух в Україні - Реферат

Національно-визвольний рух в Україні - Реферат

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел, історії та семантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи - не випадкові значки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов'язані з його духовнісгю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів. Єдиним надійним засобом захисту національних інтересів є створення національної держави. Природно, що в разі поневолення нації насамперед ліквідуються традиційні національні символи, а замість них нашвидкоруч фабрикується і нав'язується нації інша, імперська символіка. У тих представників поневоленої нації, які піддаються імперській пропаганді, відразу обривається зв'язок з національною культурною традицією, слабне і зникає інтерес до історії та культури свого народу, а завершується все це втратою мови і повною денаціоналізацією. Українська державна символіка,- як у скитських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР, - відображує традиційну українську національну символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. Ключем до її розуміння є чільний ії символ, нині відомий під назвою "Тризуб". Попри десятки досліджень, семантика знаку, його сакральне приховане значення не є очевидним. Тому більшість дослідників і розпочинає свою роботу зі спроб розгадати таємницю знаку. Ми теж не порушимо цієї традиції. Але, насамперед, прокоментуємо здогадки попередників. На початку нашого сторіччя баронові М. А. Таубе пощастило систематизувати підходи до розв'язання проблеми та започаткувати класифікацію значень Тризуба.
Не так уже й важко здогадатись, що віддати перевагу Тризубові перед середньовічним традиційним набором державних знаків київській князь Володимир Великий міг лише в тому разі, якщо за Тризубом стояло якесь глибше значення, ніж за популярними тоді, конкретними зображеннями корони, орла чи лева; якщо цей знак посідав особливе місце у культовому світі наших пращурів і був пов'язаний з усім комплексом їхніх релігійних та етичних уявлень. Який же символ стояв за цим знаком? Відповідь не лежить на поверхні наших знань, оскільки знак не символізує щось належне до речей і явищ, а сягає значно глибших шарів світобудови. На тому, що світобудова має не один, а три основні плани буття, сходяться усі людські вчення - від матеріалістичних до ідеалістичних. Перший план - це світ речей і явищ, доступний кожному. Другий план - це світ програм і законів, що визначають речі та явища. Третій план - це світ сил і причин, що "примушують" речі і явища реалізуватись, а програми і закони - керувати цією реалізацією. Саме до символіки сил і причин, тобто до третього, найглибшого плану світобудови, і відноситься знак, названий "Тризубом". Отже, не дивно, що навіть якнайстаранніші пошуки значення Тризуба, які велись у першому плані буття (плані речей і явищ), не могли привести до розгадки символу. Щоб потаємна і складна символіка Тризуба розкрилась нам, візьмемо до уваги, що наш світ має не лише три плани буття, згадані вище, але й тримірність. Три напрямки виміру - ширина, довжина і височина, - розгортаючись і наростаючи, творять об'єм і простір нашого світу. Так само, розгортаючись і наростаючи, три типи кварків творять усі елементарні частки, атоми і молекули, зрештою - тіла нашого світу... Так само три кольори - синій, жовтий, червоний - творять всю гаму його найтонших барв... Так само славнозвісна гегелівська тріада (теза, антитеза, синтез) творить наші поняття, гіпотези і теорії, зрештою - наші знання. Отже, нашому світові притаманна і триєдина світобудова. і триєдина формотворча енергія. 3а найдавнішими і за найсучаснішими постулатами, в основі світобудови лежить необмежена, невизначена фундаментальна фізична реальність - Абсолют (за сучасною термінологією - Вакуум). Ця реальність сприймається нами як порожнеча (санскрит. - Шунья), тобто не сприймається зовсім. Такий феномен сприймання зумовлений тим, що всі сили цієї фундаментальної реальності повністю врізноважені, отже, ніяк не виявляють себе. Однак це "велике ніщо" (Абсолют, Вакуум, Дао і т. п.) є найфундаментальні-шою абсолютною фізичною реальністю, що ховає у собі всі можливі стани, частки, форми і вияви. Так в основі усіх фізичних явищ лежать квантовані поля, основою яких є вакуумний стан. Саме Вакуум породжує вторинну фізичну реальність - квантовані поля різної міри зв'язності (санскрит.- Майя), тобто, наш тримірний світ. Процес породження нашого тримірного світу з Вакууму (Абсолюту, Дао) починається внаслідок порушення рівноваги у якійсь часпіні Вакууму, що відразу "проявляє" потенцію цієї частини - два полюси, що діють як два комплекси протилежних енергій. Різні вчення дають різні назви цим полюсам-енергіям: позитивний і негативний; чоловічий і жіночий, батьківський і материнський; мудрість і знання; розум і душа; Ян та Інь; вогонь і вода тощо. Повністю врівноважене поєднання протилежних сил знову повертає їх до стану Вакууму (Абсолюту); неврівноважене поєднання породжує третю силу, яку звуть синівською енергією, життям, силою тяжіння (або інакше - любов'ю), речовиною, землею. В цьому разі усталюється три комплексні сили-енергії, які й творять різні комбінації енергій і часток - квантовані поля , або, за релігійною термінологією, "проявлений світ". У давньокитайському світоглядному трактагі "Дао-де цін" сказано: "Дао народжує одного; з одного стає двоє; з двох стає троє; троє народжують все (безліч речей, істот явищ). Все народжене сповнене Ян та Інь і пронизане Ці" . Анатолічні тексти про триєдину природу світу можна знайти у багатьох інших релігійних та філософських вченнях. Наші далекі предки користувалнсь іншою термінологією, ніж та, що прийнята в сучасній фізиці, однак визнавали ту ж саму картину триєдиної світобудови і намагалися бути в ладу з триєдиною світотворчою енергією космосу. Їхні знання про основні закономірності світотворення і світобудови виражалися в уособленні космотворчих сил в образах богів. Така форма, на відміну від наукової (пасивно-книжної) є живою формою спілкування з пізнаними силами, отже, й більш сприятливою для використання їх у регламентаціі свого побуту, прискоренні етногенезу і зміцненні своїх позицій у житгі. Таку активну ролю знань уможливлює релігія, яка, на відміну від науки, "не слова і не теорія. Вона здійснення. Суть ії не в тому, щоб слухати й сприймати. Вона в тому, щоб бути й поставати". Виражаючи свої знання про могутні космотворчі сили у персоніфікованій формі, трактуючи ці сили як реальні, подібні до людей, але невимірно могутніші істоти, наші предки полегшували собі можливісгь спілкування з цими силами, можливість прилучення своїх енергетичних систем до вищих енергетичних систем Космосу, до більш досконалих
Loading...

 
 

Цікаве