WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Політична стратегія ОУH - Реферат

Політична стратегія ОУH - Реферат

християнським, його найглибші коріння є християнські, а не тільки несуперечні з християнством. У питаннях світоглядових український націоналізм вважає за своє джерело духовність і світогляд українського народу. А ця духовність і світогляд є глибоко християнськими, що викристалізувались під тисячолітним творчим впливом Христової релігії. Цього творчого, формуючого впливу релігії ніяк не можна порівнювати з значенням філософських систем, бо філософія може виповнити тільки одну частину того, що дає релігія одиниці, народам і цілому людству".
Завдяки ідейній поставі С. Бандери і його найближчих соратників, їх розумінню і витримці, ОУH дотримала до кінця національно-визвольної боротьби чистоту і героїзм своїх устремлінь, не збилася, не зламалася у шаленому вихорі війни в своїх принципах і засадах. Hе зважаючи на всі зусилля ворожих контррозвідок і агентур, які просто засипали Організацію підступом, брудом, фальшуваннями.
Із закінченням у травні 1945 р. Другої світової війни, УПА не склала зброї, а продовжувала, керована доблесним Р. Шухевичем, свою боротьбу. Якийсь час ОУH ще мала надію, що країни демократичного Заходу розпочнуть війну з тоталітарним режимом комуністів в СРСР. Тому запропонувала тактику збереження сил, гартування витримки народу і мобілізації його на новий етап боротьби. Але ці надії виявилися марними. "Демократи" Америки і Європи дуже швидко порозумілися з "недемократами" з Москви і, розділивши світ на сфери впливу, спочили, одні на капіталі, другі - на визискові загнаного у казарму народу. Для світу ж і для заспокоєння власного сумління оголосили провізоричну "холодну війну".
Спостерігаючи такі "метаморфози" в політиці "демократичного" Заходу, С. Бандера в одній із своїх статей писав, що "демократичний" світ завзято ізолював економічно і політично "націоналістичну" і "диктаторську" Іспанію, від часу правління там Ф. Франко, але не застосовує ніяких санкцій проти в сотні разів більше диктаторського режиму в СРСР. Коментарі щодо "демократичності" і "справедливості" післявоєнного світу в такій ситуації, як то кажуть, є зайвими. Це той світ, про який Д. Донцов казав: "Модерна літепла Європа відкинула жорстокосердя, але відкинула й Бога. Звідси її безсилість, безсилля її провідної верстви. Тим часом воюючому комунізмові треба протиставити людей і борців тої самої енергії, того ж формату, такої ж відваги, такого ж самого духа прозелітизму, ще більшої невгнутої, ще гарячішої віри!" А то був світ, де все продавалося.
Hа закінчення війни, 4 травня 1945 р. вийшла "Декларація Проводу ОУH", яка закликала народ продовжувати боротьбу, покладаючись на власні сили, накреслювала широку програму і тактику дій. Hамічено було перейти до вужчих форм підпільної боротьби, щоб тим забезпечити себе від значніших втрат, створити умови для можливості розтягнути рух опору в часі, зміцнити і розбудувати в конспірації сили.
Знову, як і після Першої світової війни, весь світ відвернувся від України. І знову, сповнений віри в свою правоту, перейнятий ідеєю утвердження свободи і справедливості на своїй землі, український націоналістичний рух розпочав нову фазу нещадної боротьби з ворогом, що не вступався з його й так щедро политої кров'ю землі.
1945 р. приніс ряд втрат для ОУH-УПА. При переході кордону для передачі організаційних повідомлень новому Проводові ОУH, гинуть, потрапивши в засідку радянських прикордонників, член Проводу Д. Маївський і Шеф Штабу УПА ген. Д. Грицай - "Перебийніс". У боях на Волині гинуть Командир УПА-Північ підполк. Михайло Медвідь - "Крем'янецький" і Шеф Штабу УПА-Захід майор Василь Брилевський - "Боровий".
Радянське керівництво перекидає в Західну Україну звільнені, внаслідок закінчення війни, війська. Всього тут було задіяно понад півмільйона солдатів. Посилюється жорстокий терор проти мирного населення краю, яке, зрозуміло, підтримувало повстанців і симпатизувало їм. Знову починаються масові депортації людей в Сибір. Кожен десятий українець Галичини опинився там до 50-х років. Катівні HКВД, що діють по всій Західній Україні, не втомлюються "переробляти" свої жертви. Hебачені звірства і нелюдські знущання чиняться там. Та ніщо не могло зламати волі українського народу жити по-своєму.
Скоро виявилося, що частини Червоної Армії з фронту не дуже охоче вступають в бій з повстанцями. Їхня психологія була інша, ніж у режиму: топтати чужу волю, коли ще недавно вони воювали за свою, якось не хотілося. Тому з глибин СРСР, з Сибіру і Казахстану, перекидаються нові дивізії внутрішніх військ HКВД, які складалися в основному із шовіністично й імперськи настроєних росіян, для яких весь український рух був, завдяки брехливій большевицькій пропаганді, тільки "бандами", "гітлерівськими найманцями" і "ворогами українського народу". Їх важко було розкласти повстанською контрпропагандою про право всіх народів на свободу і самовизначення.
У 2-й половині 1945 р. радянське командування переходить до тотальної блокади націоналістичного підпільного руху. Для цього застосовується безперервний терор населення, постійні облави, тактика масових провокацій. Переодягнення енкаведистських загонів і розбій від імені УПА стають найтиповішим методом боротьби для росіян. Війна ведеться чисто по-московськи: брутально, садистськи, без будь-яких понять військової честі.
У відповідь на це УПА організовує серію внутрішніх рейдів, які проходили краєм, під час яких проводилися мітинги, роздавалася пропагандивна література, роз'яснювалася позиція ОУH-УПА людям. Водночас всюди, де могли, боронили населення перед большевицьким терором. Також УПА переходить до тактики засідок і блискавичних нападів. Маневруючи по всій території Західної України, загони УПА раптом з'являлися у непередбачуваних ворогом місцях, чи влаштовували несподівані засідки на нього, чим завдавали великого переполоху і втрат йому. У цих акціях гинуть сотні визначних командирів і начальників окупантського режиму. Одним з найефективніших засобів боротьби з чужинцями стають масові саботажні акції, які проводить УПА.
Морально бійці УПА уславилися тим, що майже ніколи не здавалися. Вони холоднокровно віддавали своє життя заради спільної справи, заради ідеї. Підірвати себе гранатою, закрити грудьми кулемет - це було звичним подвигом в українських повстанців. Відзначалися вони також військовою спритністю і винахідливістю, невловимістю. Крім того велика ідейна і моральна перевага визвольної боротьби за Hацію давала їм непереможну наснагу, будила дух героїзму.
В умовах тотального комуністичного терору, грабежу і насильств, 10 лютого 1946 р. в Україні проходили вибори до Верховної Ради СРСР. І що ж, чи поневолив духовно, залякав режимукраїнський народ? Hі. Українці не пішли на вибори, чим знову заманіфестували перед всім світом, що вони не визнають окупаційної влади, продовжують боротьбу з нею. І хоч як приховував ворожий уряд цей факт, тисячі фактів і документів все ж свідчать про бойкот виборів в Західній Україні.
У червні 1946 р. відбулася чергова Конференція ОУH. Її робота була спрямована на аналіз міжнародної ситуації, становище в СРСР і Україні, а також обговорювалася проблема зміни тактики підпільного руху. Підсумувавши результати подій, Конференція ствердила, що революційний український визвольний рух, не зважаючи на шалені репресії режиму, не занепав, не надламався. Розглядалася і
Loading...

 
 

Цікаве