WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Михайло Грушевський - видатний історик України - Реферат

Михайло Грушевський - видатний історик України - Реферат


Реферат з історії України
Михайло Грушевський - видатний історик України
"М.С.Грушевськии... - найвидатніший український історик, людина величезної ерудиції"
Н.Вернадський
У вересні 1991 року минає 125 років від дня народження видатного українського вченого Михайла Сергійовича Грушевського. Насамперед М.С.Грушевський - це визначний історик і патріот свого народу, який створив перше найбільш повне дослідження з історії України від найдавніших часів до другої половини ХУІІ ст.
М.С.Грушевський як політик пройшов шлях від засновника національно-демократичної партії Галичини і Товариства українських поступовців у Києві до творця засад української незалежної держави. Він був головою Центральної Ради" а згодом визнав Радянську владу на Україні. Його соціально-політичні погляди змінювались, але любов по свого народу і до історичної істини для нього завжди були вищим мірилом в науковій творчості і політичній діяльності.Однак, поряд з об'єктивними оцінками творчості, вчений зазнав чимало несправедливих звинувачень. На жаль сталося так, що політична біографія М.С.Грушевського на довгі роки перекреслила його наукові здобутки. Ще донедавна він належав до заборонених авторів. Нині відкритий доступ до його творчої спадщини, яка має величезне наукове і громадсько-політичне значення, є культурним надбанням українського народу.
Переосмислення минулого повертають нашій історії забуті, а іноді й викреслені з її сторінок дорогі імена вчених, державних діячів, письменників. До таких постатей належить М.С.Грушевський.
Михайло Сергійович Грушевський народився 17 вересня (за ст. стилем) 1866 року у Холмі (нині - Польща) в сім"ї вчителя. Потім сім"я переїхала в Ставрополь, згодом на Кавказ. Захоплення історією почалося після зарахування М.С.Грушевського до Тифліської гімназії у 1880 р. Тут він багато читав, ознайомився з творами М.І.Костомарова, П.О.Куліша, М.О.Максимовича, А.Л.Метлинського та інших відомих істориків, фольклористів, етнографів. Велику роль у визначенні подальшої творчої долі М.С.Грушевського відіграв журнал "Киевская старина", який він називав своєю справжньою школою. Прагнення до більш глибокого вивчення історії українського народу привело його в 1886 році до Київського університету. На третьому курсі Михайло Грушевський береться за дослідження Київської землі (від часів Ярослава Мудрого до кінця ХІУ ст.), яке завершив у 1890 році. По закінченню університету йому запропонували місце стипендіата на кафедрі російської історії. Протягом чотирьох років М.С.Грушевський готував працю "Барське староство", яку незважаючи на певні труднощі з пошуками документальних матеріалів, успішно захистив у травні 1894 року, як магістерську дисертацію. З цього року почався новий етап у житті 27-річного вченого. За рекомендацією професора В.Б.Антоновича він очолює кафедру всесвітньої історії у Львівському університеті. Відтоді, протягом 19 років, діяльність М.С.Грушевського пов"язана з Львівським університетом, науковим і суспільно-політичним життям Галичини. Першим і основним завданням історика стала підготовка та читання курсів університетських лекцій з історії України, які з часом лягли в основу багототомної монументальної праці "Історія Украіни-Руси". Іншим важливим напрямом його діяльності стала робота в Науковому товаристві ім. Т.Г.Шевченка. Це був період інтенсивної наукової і організаторської діяльності М.С.Грушевського. Як голова Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, він постійно піклувався про підготовку плеяди молодих, талановитих вчених, які зробили значний внесок у розвиток українознавчих досліджень. Серед своїх учнів і послідовників М.С.Грушевський називає О.Терлецького, Д"Коренця, М.Корлубу, С.Томашівського, С.Рудницького, І,Крипиякевича та інших.
У 1903 році М.С.Грушевський одержав запрошення від Вільної російської школи в Парижі для читання курсу лекцій з історії України. На основі прочитаних лекцій вчений підготував і 1904 року видав російською мовою "Очерк истории украинского народа". Однак вчений не задовольнився лише цим варіантом. Захопившись українським і світовим мистецтвом, він готує до видання "Ілюстровану історію України", яка вийшла 1911 року.
Перше десятиріччя XX ст. внесло корективи в творче життя М.С.Грушевського. В ці роки чітко визначились і його політичні погляди. М.С.Грушевський гостро реагував на негативне ставлення царизму до всього національного. Під час першої російської революції 1905-1907 рр. М.С.Грушевський виступив з теорією національно-територіальної автономії. Після переїзду до Києва (1908р.) він увійшов до Товариства українських поступовців. У роки першої світової війни був заарештований і висланий до Симбірська. Лише завдяки клопотанню з боку Російської академії наук, він повернувся до Москви. Це дало змогу Грушевському знову зайнятися науковою роботою. Лютнева революція 1917 року дала волю Грушевському. Він повертається до Києва, де вирувало політичне життя. 7 березня 1917 року у Києві представники різних партій утворюють українську Центральну Раду, яка ставила своєю метою добитись широкої автономії України в Російській Федеративній республіці.
М.С.Грушевського обрано головою Центральної Ради і першим президентом Української Народної республіки (МНР).
Очолювана ним Центральна Рада стала на шлях відкритої боротьби проти Радянської впади. Після перемоги революційних сил на Україні, краху німецької окупації Михайло Грушевський на початку 1919 року виїхав за кордон і поринув виключно у наукову роботу. Перебуваючи в Празі, Берліні, Женеві, Парижі та інших містах, Грушевський підготував і опублікував ряд наукових праць, в т.ч. "З історії релігійної думки на Україні", "Початий громадянства", "З починів українського соціалістичного руху. Михайло Драгоманов і женевський соціалістичний гурток" та ін. За кордоном вчений організував також видання науково-політичних журналів та здійснював їх редагування. Тоді ж Грушевський зайнявся літературознавчими дослідженнями. Перебуваючи в еміграції М.С.Грушевський не поривав зв"язків з Україною, переписувався з діячами культури і науки, уважно стежив за подіями суспільно-політичного життя на Батьківщині. Поступово у нього визрівають думки про повернення. В березні 1924 року сім"я Грушевського повернулася до Києва. Як визнаний лідер історичної науки М.С.Грушевський в 1924 році обираються академіком Всеукраїнської Академії наук, в 1929 році - дійсним членом Академії наук СРСР. Однак невдовзі ситуація змінилася. Лабети сталінщини не обминули і М.С.Грушевського. Навколо нього виникла атмосфера недовіри, а то й ворожнечі. Утворилась опозиція із числа політичних діячів та вчених, яка розгорнула проти нього систематичне цькування. В березні 1931 року М.С.Грушевський змушений був залишити Київ і переїхати до Москви. Тут його заарештували за участь у, так званому, Українському
Loading...

 
 

Цікаве