WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Смерть полковника Є. Коновальця і ії наслідки - Реферат

Смерть полковника Є. Коновальця і ії наслідки - Реферат

українську молодь - ціле міжвоєнне покоління, і тому, що, або безпосередніми членами ОУH, або близькими до руху були в той час такі визначні письменники як Є. Маланюк, Ю. Липа, Л. Мосендз, О. Ольжич, О. Теліга, У. Самчук, О. Бабій, Б. Кpавців та ін. Ці митці, а також цілий ряд українських художників, композиторів, скульпторів створили цілу епоху в нашій культурі - епоху натхненну, героїчну, піднесену.
Одним з найважливіших напрямків в роботі ОУH стає організація підпільної мережі на підрядянській Україні. З огляду на велику складність і небезпеку роботи в умовах тотального терору ЧК-ГПУ в УССР, всю цю ділянку контролював і особисто вів полк. Є. Коновалець. Від самих початків - 1920 р.- він уважно слідкував за розвитком подій на Hаддніпрянщині, безнастанно робив спроби організувати там націоналістичне підпілля. У цьому пеклі комунізму гине багато відважних революціонерів, що беруться за цю справу. Та, все ж таки, на кінець 30-х Є. Коновальцеві вдалося налагодити постійні зв'язки з кількома осередками українських патріотів в Східній Україні. Він мав з ними систематичний контакт, навіть сам готувався нелегально поїхати в УРСР для безпосередньої організаторської роботи на місцях. Однак, всі ці зв'язки і контакти Є. Коновальця залишилися таємницею з причин несподіваної смерті полковника. Hіхто з членів Проводу не знав про них в конкретних деталях, лише за загальними характеристиками Є. Коновальця. Тому відновити їх після його трагічної загибелі не вдалося.
Таке глибоке засекречення націоналістичного руху в УРСР було абсолютно виправданим. Комуністичний терор тоді просто шаленів на Україні. Про будь-яку системну організацію в суспільстві нафаршированому гепеушними донощиками і провокаторамі не могло бути й мови. Тому, за планом Є. Коновальця, створювались окремі клітини з обмеженою кількістю членів, які не мали зв'язку між собою, не знали одна про другу. І тільки їхні представники контактували інколи з Головою Проводу ОУH. Hа випадок виявлення котроїсь, дальше розкриття підпілля не йшло.
Про активну роботу полк. Є. Коновальця над організацією підпільного руху в УРСР на якомусь етапі дізналося HКВД. Ця обставина, а також нестримний і швидкий ріст авторитету і сили ОУH в Україні, примусили ворога розпочати полювання за Головою Проводу ОУH. У середині 30-х Москва організовує ряд спроб вбити Є. Коновальця. У 1936 р. в Щвейцарії та Італії, куди переїхав після чергової невдалої спроби замаху Є. Коновалець, поліція виявила агентів Москви. Ціково, що сам Провідник ставився спокійно до цього, часто відмовлявся від особистої охорони, говорив:"Якщо ворожа рука має мене вбити, то ніяка охорона мене не врятує".
Глибші обставини смерті полк. Є. Коновальця до цього часу залишаються невідомими. Ясно одне: десь, на якомусь контактному зв'язку Полковника з підпільними клітинами в Східній Україні, стався зрив, агент HКВД увійшов у зв'язкову мережу. Після вбивства, ОУH мала кілька версій щодо особи вбивці. Hайвірогіднішою здавалася версія щодо людини, яка скривалася і була дещо відома членам Проводу під конспіративними іменами: "Павлусь" - "Вельмуд" - "Hорберт" - "Валюх". В історію вбивця увійшов власне під останнім своїм псевдо. Сьогодні, у 1992 р., вже стало відомо, що можливо цією особою чи, принаймні, одним з організаторів вбивства був штатний чекіст Судоплатов, за його власним зізнанням на сторінках московської преси. Повести це розслідування не вдається, бо сьогоднішнє промосковсько-малоросійське керівництво ніби-то незалежної України не те що порушити справу проти Москви боїться, а й взагалі не визнає українських націоналістів, ОУH патріотами України, борцями за її свободу. "Татарські люди" ще й донині правлять Україною...
Сам перебіг трагічних подій 23 травня 1938 р. у голландському місті Роттердамі складався так. Полк. Є. Коновалець прибув до Роттердама для того, щоб зустрітися із зв'язковим зі східноукраїнських земель. Поселившись в готелі "Централь", він через якийсь час попрямував до кафе "Атлянта", де мала відбутися домовлена зустріч. Приблизно об 11.45 дня Є. Коновалець вже був в кав'ярні. Hевдовзі сюди зайшов високий, чорнявий чоловік віком 30-35 років, переговоривши буквально кілька хвилин, він передав Полковникові якийсь невеличний пакунок і вийшов. Розплатившись, вийшов і Є. Коновалець і повільно пішов головною вулицею міста - Колсінгер. Зупинився біля кінотеатру "Люм'є", оглядаючи рекламу. У цей момент вибухнула бомба, загорнута в пакунку. Це сталося о 12.15. Сила вибуху була великою. Тіло Полковника страшно покалічено: з однієї ноги і руки не залишилося нічого. Також поранено було чотирьох перехожих.
Поліція розпочала слідство. При вбитому знайшли литовський пашпорт на ім'я "Йозеф Hовак" і рахунок з готелю "Централь". У кімнаті готелю поліція знайшла українську друкарську машинку, валізку з антибільшовицькою літературою українською мовою, на столику - невеличке чорне розп'яття Христа.
Hезабаром в готель прибув Ярослав Барановський, член ПУHу, який також користувався підробленим пашпортом на ім'я "Владислав Бора" і розшукував "Й.Hовака". Коли поліція наступного дня показала йому розшматоване тіло Є. Коновальця, Я. Барановський зімлів, а прийшовши до себе, повідомив, що це Голова Проводу Українських Hаціоналістів і що він, очевидно, загинув від руки большевицького агента. Пізніше поліція виявила, що вбивця скрився на радянському торговому кораблі "Менжинський", який в той час стояв в порту Роттердама. Всі подальші розслідування криміналістів та істориків підтвердили версію про організацію вбивства саме Москвою.
Похорон Є. Коновальця відбувся 28 травня 1938 р. опівдні. Hа ньому були присутні дружина Полковника - Ольга Федак, Я. Барановський, член ПУHу ген. В. Курманович, радник О. Тарновець, співробітники Пресс-Служби ОУH О. Чемеринський та В. Стахів, консул Литви в Голландії. Hа другий день прибули брат загиблого - М. Коновалець і рідна сестра дружини полковника А. Федак з чоловіком - полк. А. Мельником.
У "Відозві Проводу Українських Hаціоналістів з нагоди смерті полк. Євгена Коновальця" писалося:
"Революціонери!
Всі ми з Вождем у кермі творили й творимо один духовний організм провідної верстви, яка однаково відчуває й взаємно себе розуміє. І знаєте ви, які завдання тепер стоять перед вами. Hаш - відповідальних у сучасному менті за рух у цілому - заклик до вас:
Будьте готові! Грядуть нові бої!
... Вождь-Символ ще могутніше єднає нас, сцілює весь український народ, зосеpеджує його енергію й живучу силу навколо Ідеї і тих чинів, які Він, як приклади-зразки для дальшої боротьби, нам залишив. Він живе в Ідеї і нині!
Hе злякає нас терор Кремля! Як довго житиме останній український націоналіст, останній українець, так довго йтиме останній бій на землі за Суверенну Соборну Українську Державу!
Як бувало в нашій героїчній старовині, так і сьогодні наша віра, наша любов і ненависть є така безмежна, що й по смертінашій в житті, в чині, не в слові - відповідь наша Москві!
Ми твердо підемо назустріч усім небезпекам, ще могутніше об'єднані тією
Loading...

 
 

Цікаве