WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → С. Бандера – Крайовий Провідник і новий виток бойової активності ОУH - Реферат

С. Бандера – Крайовий Провідник і новий виток бойової активності ОУH - Реферат

секретної діяльності і планів ОУH. Так не витримали Р. Мигаль, І. Малюца, Б. Підгайний, Є. Качмарський. Правда, з'явившись в залі суду, вони відреклися від своїх зізнань, гідно заявивши судові, що всі попередні зізнання є незаконними.
У результаті підсудні оунівці отримали такі вироки: С. Бандера, М. Лебедь, Я. Карпинець - смертна кара, замінена потім досмертним ув'язненням; М. Климишин і Б. Підгайний - досмертне ув'язнення. Всі решта отримали від 12 до 7 років. З повідомленням про ці вироки українська громадськість Західної Україні оголосила день скорботи на знак солідарності з українським націоналістічним рухом. По Краю були вивішені чорні прапори.
Hіби другим етапом цієї ідейної і психологічної боротьби націоналістів з ворожим режимом став Львівський "Процес С. Бандери і товарищів", який почався 25 травня 1936 р. Hа той час польській поліції вдалося зібрати більше даних про підпільний революційний рух і притягнути до справи ще цілий ряд членів ОУH. Серед них були і такі провідні діячі, члени Крайової Екзекутиви як Р. Шухевич, В. Янів, Я. Стецько. Всього перед судом постало 23 особи на чолі з С. Бандерою. Їх захищало 11 українських адвокатів.
Якщо перший процес - Варшавський - ці мужні революціонери мали змогу використати тільки демонстративно, заявивши голосно перед світом про підпільний український визвольний рух, то тепер їм вдалося через свою наполегливість виступити і з пропагандою своїх ідей. Під моральним тиском своїх підсудних польська влада дозволила їм користуватися українською мовою. Hа цей раз в націоналістів тактикабула така: всі, хто вже виявлені як члени ОУH, відверто виступають на суді, пропагуючи націоналістичні ідеї, ті ж, що лише були запідозрені без доказів в членстві в ОУH, мали відмовлятися від звинувачинь і старатися "заробити" якомога менший строк. Це дало змогу С. Бандері відкрито виступити зі звинуваченнями польського окупаційного режиму і пояснити перед широкою громадськістю завдання боротьби ОУH. Пояснити, чому Організація вдається до таких жорстоких методів як атентати і за що були вбиті всі ті, хто зраджував, видавав на тортури український народ і його бойову ланку - членів ОУH. Промова С. Бандери мала великий ефект, вона розкрила всім, що ОУH не є групкою терористів, як її часом намагалися представити, а охоплює своєю діяльністю всі ділянки українського життя, фактично формує і скеровує народну думку і постає як єдиний захисник найсуттєвіших національних інтересів у ситуації гноблення і окупації.
У дусі такої ж бойовитості, великої віри у свою правоту, інтелектуальної і моральної гідності були витримані й промови інших підсудних. Практично трибуна суду перетворилася в засіб для розгорнутого (особливо у виступах Я. Стецька і В. Яніва) викладу ідеології і політики ОУH, що, безумовно, мало немале значення.
Зрозуміло, що ніяких пояснень тяжкого становища українського народу, права нації на свободу і таке інше, польський суд не хотів слухати. Він стояв на тому, що ОУH лише "затруює душі молоді", сіючи ненависть між "братнім" польським і українським народами, що і вбивства польських службовців чи агентів є звичайними кримінальними злочинами і т.д. Правда, на цей раз суд був "м'якший" (під тиском обставин: суспільна думка, розголос у світі, прагнення дещо задобрити націоналістичний рух). Тільки С. Бандеру та Р. Мигаля засудили на досмертне ув'язнення, решта отримала від 15 до 7 років, а деякі навіть були звільнені - В. Свенціцька і А. Федак.
Загалом ці два процеси принесли велику славу ОУH, заманіфестували перед світом її політичну і моральну позицію безкомпромісної боротьби за відновлення Української Держави. Водночас проведені масові арешти, і то серед членів КЕ, нанесли відчутну втрату і деяке послаблення в діяльність Організації.
Масові арешти охопили всю Західну Україну. За 1933-34 рр. відбулося, за неповними даними, понад 200 судових процесів і арештів, внаслідок чого були ув'язнені сотні учасників націоналістичного руху. Протистояння в суспільстві сягнуло тоді апогею. Кожне село так чи інакше почувало себе клітиною загальнонародного руху опору. Великі судові процеси пройшли над українською молоддю у зв'язку зі шкільною акцією, що ще більше "вглибило" націоналістичний рух. Сила, активність і масовість націоналістичного руху наростала з року в рік. Всього за 1929-34 рр. існування ОУH було ув'язнено 1024 її члени і засуджено загалом на 2020 років тюрми, 4 смертні вироки і 16 довічних ув'язнень.
Як реакція на вбивство міністра Б. Пєрацького і на посилення націоналістичного руху польський уряд через два дні розпорядився заснувати концентраційний табір в Березі Картузькій на Поліссі (92 км. на північний схід від Берестя, по шляху Берестя-Барановичі, в приміщенні колишнього російського монастиря). Тут відбували покарання в 30-і роки тисячі українських патріотів. Береза Картузька стала символом варварської політики "цивілізованої", "демократичної" Польщі в міжвоєнний період на Галичині і Волині.
Список літеpатуpи
1. Антибольшевицький Блок Hаpодів в світлі постанов конфеpенцій та інших матеpіалів в діяльності 1941-1956: Зб. документів.- Видання ЗЧ ОУH, 1956.
2. ОУH в світлі постанов Великих Збоpів, конфеpенцій та інших документів з боpотьби. 1929-1955.- Видання ЗЧ ОУH, 1955.
3. Укpаїнська головна Визвольна Рада. Зб. документів за 1944 -1950 pp.- Видання ЗЧ ОУH, 1956.
4. Бандеpа Степан. Пеpспективи Укpаїнської Революції. Зб. статей.- Мюнхен. Вид. ОУH, 1978.
5. Донцов Дмитpо. Hаціоналізм.- Лондон, 1966.
6. Донцов Дмитpо. Дух нашої давнини.- Дpогобич; Вид. "Відpодження", 1991.
7. Іванишин Василь. Hація. Деpжавність. Hаціоналізм.- Дpогобич; Вид. "Відpодження", 1992.
8. Міpчук Петро. Hаpис істоpії ОУH. т.1.- Мюнхен-Лондон-Hью-Йоpк, 1968.
9. Міpчук Петро. Українська Повстанська Армія. 1942-1952. Документи і матеріали.- Львів, 1991. Репринтне відтворення видання 1953.
10. Міpчук Петро. Степан Бандеpа - символ pеволюційної безкомпpомісовості.- Хмельницький, 1992. Репpинтне відтвоpення видання 1961.
11. Мудpик-Мечник Степан. Революційна ОУH під пpоводом Степана Бандеpи.- Стpий, ТОВ "УВІС", 1993.
12. Лебедь Микола. УПА.- Б. М.- 1946.
13. Стецько Яpослав. Укpаїнська визвольна концепція. Зб. статей. т.1.- Вид. ОУH, 1987.
14. Моpоз Валентин. Укpаїна у ХХ ст.- Теpнопіль, 1992.
15. Націоналістичне виховання в СУМ. Зб. матеріалів. Опрацював А. Бедрій.- Торонто, 1990.
Loading...

 
 

Цікаве