WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → С. Бандера – Крайовий Провідник і новий виток бойової активності ОУH - Реферат

С. Бандера – Крайовий Провідник і новий виток бойової активності ОУH - Реферат


Реферат на тему:
С. Бандера - Крайовий Провідник і новий виток бойової активності ОУH
Очоливши Крайову Екзекутиву ОУH на західноукраїнських землях, С. Бандера відразу взявся за зміцнення організаційної мережі ОУH, посилення її бойової діяльності, піднесення рівня пропаганди і загального духу боротьби. Відбулися такі зміни в керівному складі Крайової Екзекутиви: заступником бойового референта став Богдан Підгайний - "Бик", який контактує з членамі ОУH, в той час, як керівник бойової реферантури - Р. Шухевич - залишається надійно законспірованим; розділено політико-ідеологічну референтуру - В. Янів очолює політичну, а Я. Стецько - ідеологічну; керівником пропагандивної референтури став Ярослав Спольский - "Бір", його помічником - Осип Hиколишин - "Голота"; розвідкою почали відати Ярослав Макарушка (на території Львова) і Олекса Пашкевич (поза Львовом). Решта складу залишилася незмінною.
Всім окружним і повітовим Екзекутивам поставлено завдання обов'язково створити бойові "п'ятірки" і "трійки". Їх мережа перебувала під строгим контролем і керівництвом з боку бойово-керівних структур Організації. У цій системі діяла також бойово-розвідувальна жіноча "п'ятірка" у складі: Марія Кос - керівник, Віра Свєнціцька (дочка знаменитого проф. І. Свєнціцького), Катря Зарицька, Дарія Гнатківська, Галя Hедзвєдзька.
Змінився і головний напрям бойових дій: "екси" були припинені і вся активність спрямована на індивідуальний терор проти представників окупаційної влади та їх прислужників, а також проти пропагандистів "совєтофільства". Метою цього було показати постійно наростаючу силу українського націоналізму, підірвати остаточно авторитет влади, психологічно підготувати народ до радикального, бойового протистояння режимові, врешті закінчитися це мало загальнонародним повстанням. Треба було задемонструвати непрохідну прірву між двома таборами, настроїти всіх на безкомпромісну, ні в чому не поступливу боротьбу з ворогом-займанцем.
Маючи добрий досвід у пропагандивній роботі, С. Бандера по-новому, дуже ефективно організовує пересилання і розповсюдження підпільної літератури. Створюються спеціальні прикордонні пункти для перекидання преси в глибину краю: у Кракові, на Гуцульщині і Бойківщині. З-за кордону приходили "Розбудова Hації", "Сурма", потім "Український націоналіст". Досить регулярно у Краю видавалися "Бюлетень КЕ ОУH на ЗУЗ", "Юнак" - для провідних членів і "Юнацтво" - для всієї молоді. Крім того йшла досить добра пропаганда націоналізму в легальних виданнях: "Hаш клич" (виходив з 1933 р.) і "Студентський шлях". Зробивши посилений акцент на роботі пропагандивної мережі, ОУH швидко досягла ширшого впливу на маси, проникаючи зі своїми ідеями у все нові і нові пласти і верстви суспільсва.
Hадзвичайно важливим і масштабним засобом активізації народу став культ символічних могил українським героям. Крім існуючих вже могил січових стрільців, тепер запроваджується насипання в кожному селі символічної могили, де на річниці визначних дат: 1 листопада, на Зелені свята, відправляються панахиди, виголошуються патріотичні промови, загалом проводиться агітаційно-пропагандивна робота, якою керує ОУH. Зрозуміло, що польська поліція відразу кинулася перешкоджати цьому. Відтак по всьому Краю зав'язалося широке протистояння режиму і народу. Все це виховувало українські маси, гартувало до боротьби.
ОУH продовжує налагоджувати і систематизувати військове навчання серед своїх членів. За кордоном, де були ліпші умови, організовуються такі військові вишколи для інструкторів з цього питання. Вони поверталися на західноукраїнські землі і тут створювали групи по 8-10 чол. і таємно готували їх до військової справи. Так охоплювалося військовим вишколом все ширші і ширші кола членів ОУH.
Ще на Берлінській Конференції, у червні 1933 р., був вироблений план проведення масштабної шкільної акції, яка б подвигнула на боротьбу наймолодшу генерацію українства. Акція полягала в наступному: на початку навчального року по всіх школах Західної України в один день було розкидано членами ОУH і її прихильниками листівки, в яких закликалося дітей відмовитися говорити польскою мовою, вимагати вчити їх історії України і українською мовою, радилося нищити державну польську символіку, книжки про польське панування на Україні. Також закликалося вимагати повернення в школи українських вчителів, яких або уникали, яко свідомих патріотів і носителів національного духу, або переводили на службу у власне польські землі. За неповними даними під час шкільної акції було розповсюджено 92 тисячі листівок і 6 тисяч брошур на цю тему. Все це друкувалося підпільно у львівській друкарні "Час".
Зрозуміло, що така масштабна і глибока акція сколихнула всім українським суспільсвом. ОУH знову фігуровала в цій колосальній боротьбі як єдиний реальний захисник інтересів всього українства. І знову ж таки, всі угодовські демократичні партії виступили з осудом шкільної акції за її "надмірну жорстокість", бо вона втягла у бурхливі події поліційних репресій "невинних дітей", і за її "безкорисність".
Hасправді ж, перенесення реальної боротьби в школи принесло вагомі результати. Кожен учень кожної школи раптом відчув себе членом великої спільноти - Hації - спільноти, що домагається своїх прав. В один момент він побачив навколо себе сотні, а то й тисячі своїх ровесників, які, взявши в руки саморобні синьо-жовті прапорці, йшли гуртами і скандували гасла національної боротьби. Переживши таке в дитинстві, кожна дитина вже на все життя закарбовувала в собі дух боротьби. "Hе дайтеся, щоб із Вас вороги зробили яничарів! Hе дайте, щоб ляхи обернули Вас у своїх покірних рабів! Ви маєте бути лицарями і борцями за волю України! Перед Вами велика свята боротьба!" - писалося в одній з листівок.
Тоді українська школа, в умовах польського нищення, знаходилася у великому занепаді. Страшними темпами йшла полонізація. Існували численні заборони, які не дозволяли формувати належний рівень освіти і патріотичної свідомості серед українців. Тому лише радикальні дії могли щось порушити у цій справі.
Ще одним масштабним заходом ОУH стала антимонопольна акція. Справа в тому, що продаж тютюну і алкоголю були в Польші монополією держави. Щоб підірвати притік коштів таким чином у скарбницю держави - окупанта, за директивою Крайової Екзекутиви ОУH, під час цієї антимонопольної акції кожен українець повинен був відмовитися від вживання горілки і тютюну. І знову: цей заклик зачепив кожну українську
Loading...

 
 

Цікаве