WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → М.С. Грушевський - найвидатніший український історик, державний діяч, вчений, письменник - Реферат

М.С. Грушевський - найвидатніший український історик, державний діяч, вчений, письменник - Реферат


Реферат на тему:
М.С. Грушевський - найвидатніший український історик, державний діяч, вчений, письменник
"Я хочу жити, щоб працювати, страждати і боротись разом з вами".
М.Грушевський
Ім'я Михайла Сергійовича Грушевського - це ім'я академіка Всеукраїнської Академії Наук, академіка Академії наук СРСР, колишнього голови Центральної Ради, славетного історика XX ст. Упродовж десятиліть сама згадка його імені була вже крамолою, в "Большой Советокой Знциклопедии" зазначено, що М.С.Грушевський непримиренний ворог Радянської влади, а Його праці - відкрита фальсифікація історичної дійсності. В деяких публікаціях стверджується, що треба відрізняти Грушевського-політика і Грушевського - історика. Але був лише один Грушевський, з одним життєвим шляхом, з однією творчою спадщиною, з усім позитивним і негативним, що мало місце в його біографії і в його найрізноманітніших за проблематикою і формою творах. Була і є лише одна історія, одна історична правда. "Батько Грушевський (так його називали за часів Центральної Ради) став одним з провідних діячів українського національного відродження в новітній історії України. Багатотомна його "Історія України - Руси" - це унікальна пам'ятка української і всеслов'янської культури, невід'ємна складова світової культури взагалі. Неоцінима заслуга Грушевського перед українським народом полягає в тому, що він на величезному архівному матеріалі показав безперервність історії українського народу від часів Київської держави і донедавна, довів, що український народ, як і всі інші слов'янські народи, мав своє власне коріння. Українська нація завжди зберігала свого національну культуру та історію.
М.С.Грушевський як політик пройшов шлях від засновника національно-дємократичної партії Галичини і Товариства українських поступовців у Києві до творця засад української незалежної держави, він був головою Центральної Ради, а згодом визнав Радянську владу на Україні. Його політичні погляди змінювались, але любов до свого народу і до історичної істини для нього завжди були вищим мірилом у науковій творчості і політичній діяльності.
Часи змінилися. На полицях бібліотек за останні роки повернулась більшість наукових праць вченого, відкрився доступ до архівних матеріалів спецхранів.
Цього року Україна святкує 130-річний ювілей від дня народження М.О.Грушевського, який 84 роки тому проголосив народження нової Європейської держави - Української Народної республіки, і першим президентом якої його обрала Центральна Рада.
Рекомендуємо використати даний матеріал для підготовки ї проведення вечора-портрета: "Михайло Грушевський у руслі української історичної науки". Також доцільно оформити книжкову виставку на тему: "Михайло Грушевський - видатний історик України", за розділами: "Запорука воскресіння", "На порозі нової України", "Твори М.С.Грушевського", "Література про М.С.Грушевського". До проведення масових заходів по відзначенню ювілею бажано запрошувати істориків-вчених.
Хто ж він такий Михайло Сергійович Грушевський? Яким він бачив себе сам, яким маємо сприймати його ми?
Походить Грушевський з бідної родини. Народився він 17 вересня І866 року в Холмі на Волині, а виростав на Кавказі, куди батько переїхав працювати. Спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. 1880 року батько віддав Михайла до Тіфліської гімназії. Молодий Грушевський мріє стати українським літератором і вченим. З 1886 по 1890 рік Грушевський навчався в Київському університеті. На третьому курсі взявся виконувати наукову роботу на тему: "История Киевской земли от смерти Ярослава до конца ХІУ века". Робота отримала золоту медаль, і Грушевський був залишений при університеті на кафедрі російської історії. У травні 1894 року Грушевський захистив дисертацію на ступінь магістра, темою якої була суспільно-національна історія Поділля ХУІІ-ХУШ століть. Він переїжджає до Львова і очолює кафедру всесвітньої історії. Крім університетських курсів взявся за організацію наукової роботи в Науковому товаристві імені Тараса Шевченка. Вести наукову роботу було важко за браком українських книг, періодичної літератури з історії України та інших Українських дисциплін.
З часом Грушевський переконався, що "поляки нічим не хочуть поступатись в своїм пануванні і не розуміють інших відносин пануючої народності до службової". Він проводив ідею рівноправності між українцями, поляками і росіянами. Близькість його до української молоді та рішучість, з якою він проводив свою ідею рівноправності, викликали сильні атаки з боку польських кіл. Нелегко було Грушевському в такій атмосфері вести плідну наукову роботу. Мрією було написання суцільної історії України.
Протягом 1897-1898 років написаний і виданий перший том "Історії". Цю книгу для поширення в Росії відхилили. В польських і російських колах вона замовчувалась. Але Грушевський далі вів розпочату справу і написав протягом 1898 року другий том, а протягом 1900 року - третій. Він планував укласти "Історію України" з 5-6 томів, пізніше - з 7-8,0 але коли написав історію ХУ-ХУІІ століть тільки з двох томів, то переконався, що для того, щоб довести історію до XIX століття, планових обсягів не вистачить. Останній, десятий том "Історії України" вийшов у світ 1936 року, уже після смерті автора. З 1906 року в Києві починає виходити перенесений сюди "Літературно-науковий вісник". Влітку 1906 року Грушевський брав участь у засіданні Державної думи в Петербурзі, у роботі української фракції українського клубу і редакції заснованого тоді "Украинского вестника". В 1907 році в Києві Грушевського обрано головою Українського товариства. В той час виходить популярна історія України під назвою "Про старі часи на Україні". В ті роки Грушевський підготував і випустив ілюстроване видання "Історії України", окремі частини видані в перекладі російською мовою. 1910 року випустив російською мовою першу частину першого тому під назвою "Киевская Русь", у 1913 -1914 роках - два томи "История украинского козачества".
З початком першої світової війни видано таємний наказ обшукати Грушевського і без огляду на результати обшуку зіслати до Сибіру. У лютому І9І5 року Його висилають етапом до Сибіру, а на прохання Російської Академії наук його переведено до Казані, як міста, придатнішого для університетських занять, а роком пізніше до Москви під нагляд поліції і позбавлення права педагогічної і іншої діяльності. Волю дала лютнева революція.
7 березня у Києві утворюється українська Центральна рада з представників різних партій і груп, що взяли на себе функцію центрального органу для об'єднання політичної діяльності українського громадянства. Своєю метою вона поставила здійснення висловлених ще кирило-мефодіявцями вимог про широку автономію України в Російській федеративній республіці. Грушевський був обраний головою Центральної ради і викликаний телеграмою до Києва. В цей період Грушевський пише статті до газет та журналів, зокрема, до "Нової ради", "Народної волі", випустив брошури "Хто такі українці і чого вони хотять","Звітки пішло українство", "Якої ми хочемо автономії і федерації?", "Українська Центральна рада і її університет".
В І9І8 році ГрушевськиЙ жив У Києві, брав участь у Трудовому конгресі та в Науковому товаристві імені Т.Шевченка. В лютому 1919 року виїхав
Loading...

 
 

Цікаве