WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Микола Міхновський: штрихи до політичної біографії - Курсова робота

Микола Міхновський: штрихи до політичної біографії - Курсова робота

Йосип Гермайзе перехід київської студентської громади до українського радикалізму і розрив з культурництвом відносить до 1893-1894р. [37, c.89]. Очолював тоді громаду талановитий студент-філософ, лірик Іван Стешенко.
У літературі про київську студентську громаду і, зокрема, роль у її діяльності М.Міхновського говориться дуже мало. Але припускають, що ця роль була особлива. Міхновський - тоді студент 3 курсу - був уже достатньо відомим в опозиційному середовищі Києва. Багато речей, про які говорилося на зборах громади, йому були добре відомі по роботі у "Братстві тарасівців"
Уцьому зв'язку виникла версія, що М.Міхновський як член "Братства тарасівців", разом з В.Шеметом виконував завдання київської філії щодо залучення молодих громадівців до активнішої діяльності на національному ґрунті. У споминах тарасівців та їх сучасників є натяки на те, що і в інших містах України "Братство" рекомендувало студентів-тарасівців для вступу до молодих громад, де вони, не розкриваючи себе, проводили лінію своєї організації [37, c.90].
Головними засадами "Братства тарасівців" стали "Самостійна, суверенна Україна, соборна, ціла і неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, без пана й без хама, в будучому без класової боротьби; федеративна всередині"; "гетьман, як президент, і сейм"; "мета державна - перед усім і понад усе; удержавлення поверхні і надр землі, грубого промислу й гуртового гандлю, загальна безплатна й обов'язкова школа, свобода віри, відокремлення церкви від держави, національна армія; боротьба з імперіалізмом; боротьба зі свавільними утисками…" [19, c.77].
У цих коротких пунктах закладено зовсім нові підходи до оцінки майбутнього України, способів його досягнення. У розгорнутому вигляді ці підходи потім обґрунтовувалися багатьма представниками українського національного руху, першим серед яких був М.І.Міхновський. без сумніву, цим документом починається на сторінках в українському національному відродження [18,c.3].
П.Мірчук і С.Шемет вважають ініціатором і організатором братства М.Міхновського. С.Кузаб називав головою братства В.Боровика, а в іншому місці - Є.Тимченка (в 1892 - 1896рр.), М.Кононенка (1896-1899рр.) і м.Міхновського (1899-1902рр.) [18, c.39].
Таким чином, якщо ж ідеться про київський гурток, то його не міг очолювати в названі роки М.Міхновський, котрий мешкав тоді в Харкові, а самої організації тоді вже не було. Тому це свідчення, як і багато інших, що описувалися в літературі про тарасівців 20-30-х років, слід визнати необґрунтованими.
Інші автори з цією версією не погоджуються, називають керівником першої самостійницької організації України членів харківської студентської громади на чолі з Іваном Липою. Проте усі сходяться на визнанні важливої ролі у роботі самостійницького братства, зокрема у розробці його ідеологічної платформи, молодого студента-правника.
Звертає на себе увагу передовсім самостійницька і поборницька спрямованість програми братства. Цим молода генерація українців радикально розривала з найважливішою традицією українофільських громад 60-90-х років. ХІХ століття - атономістично-федералістичною. Уявлення "тарасівців" про державний устрій незалежної України ("гетьман, як президент, і сейм") також істотно суперечили поглядам народників, які схилялися до парламентаризму, а президентську форму правління відкидали, бо вона, на їхній погляд, суперечила ідеї народоправства. "Мета державна - передусім і над усе", - так формулювали "тарасівці" пріоритет національно-державницького чинника над соціально-економічним.
Разом з тим, за своєю соціально-економічною суттю програма !Братства Тарасівців" - це ще значною мірою народницький документ. Пізніше в своїх згадках про діяльність у "Братстві Тарасівців" його члени твердили, що його програма передбачала есерівську перспективу у розв'язанні аграрного питання і соціал-демократичний підхід до робітничого питання.
Із діяльністю М.Міхновського пов'язана розробка ще одного документа "Братства" - "Profession de foi молодих українців", опублікованого в 17-му томі львівського національно-демократичного часопису "Правда" 1893р.
"Profession de foi молодих українців" високо оцінював визначний внесок українофілів у національне відродження: "Українофільство показало нам і цілому світові, що існує і нидіє якийсь зневолений, зрабований народ, що зветься українцями: воно поставило нашу ідею на міцний науковий грунт". Але наступають нові часи: "Що минуло, то не вернеться". Доля кожної людини залежить насамперед від долі її нації. Нація, у свою чергу, може вільно розвиватися лише тоді, коли має власну державу. Ось чому завдання кожного українського патріота полягає у тому, щоб "віддати усі свої сили на те, щоб визволити свою націю з того гніту, в якому вона зараз перебуває, і дати задля користі людськості ще одну вільну духом одиницю". Ця боротьба вимагає високої самосвідомості у всіх верствах українського народу. Але довговіковий гніт чужинців приглушив серед українців національні почуття, їх відродження є необхідною передумовою успішного розгортання боротьби за суверенні права України. Як і більшість державників, "тарасівці" шукали і знаходили обґрунтування своїх прагнень у минулому. "Наука й життя Вкраїнського народу доводять нам, що Україна була, єсть і буде завсігди окремою нацією, і як кожна нація потрібує національної волі для своєї праці й поступу", - зазначалося в "Profession de foi молодих українців".
Чітко вказувалось і на головну перешкоду на шляху досягнення "національної волі" - царську Росію: "... Коли Богдан прилучив до Московщини український нарід "як вільний до вільного, як рівний до рівного", то нарід і сам Богдан зараз же зрозуміли, що се була помилка, бо "Москва не свій брат". Як бачимо, в оцінці цієї ключової історичної події простежується вплив державницького підходу. Звідси і критика народництва ("народничества"): "Воно часом ідеалізувало вкраїнський народ".
Утворення "Братства Тарасівців" стало важливою подією в історії українського національного руху. Вперше у XIX ст. на Наддніпрянщині чітко була проголошена самостійницька перспектива розвитку України, причому цей розвиток передбачав досить глибокі соціально-економічні перетворення.
Однак повести визвольний рух на Україні під цими гаслами "тарасівцям" не вдалося. Заклики до боротьби за власну державність багатьом українофілам здавалися абсолютно нереальними, донкіхотівськими. До того ж, "Братство Тарасівців" швидко опинилося і в полі зору царської поліції, яка замах на "єдину і неділиму" сприймала як один із найтяжчих державних і злочинів. Частина "тарасівців" була заарештована, інші - вислані у села.
М.Міхновському вдалося уникнути арешту і заслання. Він відносно спокійно завершив курс на юридичному факультеті і став працювати в одній із адвокатських контор Києва. Разом з тим, він і далі активно працював в
Loading...

 
 

Цікаве