WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Микола Міхновський: штрихи до політичної біографії - Курсова робота

Микола Міхновський: штрихи до політичної біографії - Курсова робота

що говорили старші. Його двері були широко відчинені і для Миколиних батьків, і для самого Миколи. У цьому маєтку мешкали Микола Миколайович Маркевич і його дружина Марія Дмитрівна. Традиції тісного спілкування Маркевичів з Міхновськими, започатковані ще у 40-50-ті роки, продовжили сім'ї Миколи Миколайовича і Івана Івановича. Відносини цихсімей були теплими. Саме тому, мабуть, Микола Миколайович і Марія Дмитрівна погодилися хрестити Миколу Міхновського, а значить, кумуватися з Іваном Івановичем та Марфою Федорівною Міхновськими [37,c.67].
Такий статус відносин передбачав високу міру взаємної довіри. Напевне, з сімейних розмов, а також з розмов між Маркевичами і рідними батьками. Ще зовсім молодий Микола вперше почув і прізвище Тараса Шевченка.
Але були і інші чинники, які справили вплив на формування світоглядних засад М.Міхновського. Про свій народ, його минуле Микола чув не лише з народних переказів та пісень. В ті часи дуже популярним було домашнє читання, і довгими зимовими вечорами батьки і діти з захопленням слухали художні твори, у тому числі і про українську минувшину. Такі сімейні читання служили не лише для задоволення інтересів дорослих, а й для підготовки дітей до школи, розширення їх світогляду у молодому шкільному віці. Як правило, читалися книги Миколи Гоголя, Олекси Стороженка, Данила Мордовця та ін. популярних письменників, друковані російською та українською мовами. Після Валуєвського указу 1863 року і Емського циркуляру 1876 року українське друковане слово було заборонене. Але той, хто перед собою ставив за мету одержати книги Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненка, Івана Нечуй-Левицького і навіть Тараса Шевченка, міг це зробити. Без сумніву, в сім'ї Міхновських були книги Тараса Шевченка, був його "Кобзар". Магнетичний вплив творчості Тараса Григоровича Микола Міхновський відчув дуже рано і перебував у його полоні все своє життя [37, c.68].
Про початкову освіту М.Міхновського немає жодних відомостей. Очевидно, він здобув її в домашніх умовах.
Коли М.Міхновському виповнилося 9 років, батьки вирішили віддати його до Прилуцької чоловічої гімназії.
В останній чверті ХІХ століття мережа гімназій в Україні розширилася і гімназична освіта стала допустимішою, ніж раніше. Дедалі частіше гімназії відкривалися в повітових центрах. Першою в повітовій Полтавщині була лубенська гімназія, другою - прилуцька. Чоловіча гімназія у Прилуках була лише за декілька десятків кілометрів від Турівки. Саме у серпні 1882 року М.Міхновський після співбесіди був прийнятий у підготовчий клас цього закладу.
Тодішні гімназії були переднішими загальноосвітніми навчальними закладами, де мали право навчатися представники усіх станів суспільства: дворянства, духовенства, купецтва, міщанства і селянства. Такою і стала Прилуцька чоловіча гімназія, в перший клас якої М.Міхновський був зарахований після закінчення підготовчого класу влітку 1883 року [37, c.71].
Навчання Миколи припало на роки царювання Олександра ІІІ, коли внутрішню політику держави, зокрема в освітній сфері, визначав відомий реакціонер, обер-прокурор Синоду Побєдоносцов. Під пильним наглядом властей в навчальних закладах, у тому числі і прилуцькій гімназії, культивувався великоруський патріотизм, девізом якого були "самодержавіє, православіє і народність" [37, c.71]. У підручниках на всі лади вихвалялася імперська політика Росії в Україні.
80-ті роки ХІХ століття - гімназичний період життя М.Міхновського були роками, коли свого апогею досягла в Україні русифікаторська політика царизму, коли після заборон 1876 року була здійснена спроба остаточно знищити українське друковане слово, покласти кінець українській національній культурі.
Деякий час гімназист М.Міхновський передбачав під впливом старшого брата Гаврила, який закінчив прилуцьку гімназію 1876 року, а потім став свідомим українцем-патріотом. Спілкування з братом полегшувало його адаптацію до гімназичного середовища і водночас допомогло зберегти себе, не розчинитися в конформістському гімназичному оточенні [37, c.73].
Здобувши середню освіту у Прилуках, М.Міхновський 1890 року став студентом юридичного факультету київського університету. Людина енергійна і діяльна, він не міг обмежитися академічними знаннями і залишитись осторонь громадсько-політичного життя [18, c.3]. У Києві, де суспільний тонус був особливо високим, студент-першокурснику міг стати числом "Молодої громади" і включитися в культурницьку роботу, яку вела молодь під проводом українофілів старшого покоління. Відкривався також інший шлях: робота в соціалістичних гуртках, вплив яких швидко посилювався.
Взагалі кінець 80-х - початок 90-х років був особливим, по суті, переломним періодом у суспільному русі в Україні. Закінчувалася ціла історична епоха, відзначена домінуванням в інтелектуальному середовищі України так званого "українофільства" - позбавленого політичного змісту Рузу української інтелігенції, що прагнула суто культурницькими методами змінити життя селянства на краще.
Саме на початку 90-х років ХІХ століття у Київській студентській громаді розпочав свою політичну біографію Міхновський. Прагнучи активної політичної діяльності, якої так бракувало культурникам [7,c.14], він разом з радикально настроєними членами "Молодих громад" наполегливо починає вивчати ідеї західноєвропейської соціал-демократії. Проте гасла пролетарського інтернаціоналізму, які сповідували соціалісти, в душі Міхновського не знайшли визнання. Йому були ближчими національно-державницькі ідеали українського народу, освячені його героїчною боротьбою, збережені в традиціях і пам'яті нації.
Міхновський приєднався до українофілів, хоча жоден з них, навіть найавторитетніший у той час письменник Олександр Кониський, не став його духовним орієнтиром. Міхновський відкидав аполітизм і поміркованість, які десятиліттями плекалися в українофільських громадах. "Я запевнився, що нема другої путі до загального добра, як освіта народу і разом з нею моральне виховання: досягти сього можна лишень школою, книжкою, проповіддю на народній мові і приміром життя. Іти сією стежкою - і значить бути українофілом..." [19, c.77],- з цим твердим переконанням О.Кониського, яке відбивало пануючі серед українофілів настрої, молодий М.Міхновський не міг погодитися. Його ідеалом з дитинства був пророк національного відродження Т.Г.Шевченко, у творчості якого він вбачав прямий заклик до боротьби за самостійність України.
Радикально настроєний молодий студент шукав однодумців, і зовсім невипадково у 1891 р. він став активним членом таємної студентської організації, яка оголосила своєю метою здобуття національної свободи, побудови власної державності. На честь кобзаря організація була названа "Братство тарасівців". Вона мала самостійницький характер. Необхідна для виникнення такої течії соціально-психологічна атмосфера в Україні на початку 90-х років
Loading...

 
 

Цікаве