WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Час заснування і місце розташування Микитинської Запорозької Січі - Реферат

Час заснування і місце розташування Микитинської Запорозької Січі - Реферат

гинули...".
Лише навесні-влітку 1639 року гетьман Конецпольский організував відбудову фортеці Кодак над першими дніпровськими порогами. Саме до цього часу відноситься і заснування Микитинської Січі. Історик І.Срезневський наводить таке свідчення: "По сказанию Дзевовича она построена во время возобновления Койдака Федором Линчаем по имени коего и козаки его назывались линчаевцами...".
Таким чином рік будівництва козацької фортеці на Микитиному Розі слід віднести до 1639 року.На думку автора 1638 рік не може бути визначеним за час заснування Микитинської Січі, оскільки "Ординація" лише проголосила наказ перебувати козакам на татарських переправах.
Є фрагментарні відомості про те, що козаки цієї фортеці на чолі з Іваном Полежаєнком воювали з поляками та реєстровцями. В бою під Кам'яним Затоном Полежаєнко загинув, і поляки оволоділи Микитинською Січчю.
На початку національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького Микитинська Запорозька Січ відіграла важливе значення як головний центр повстанців. Але після утворення гетьманської столиці у Чигирині вже поступово втрачала своє провідне становище. Не останню роль відіграла та обставина, що " во время войн Хмельницького она два раза разорена была татарами". У 1650 році на Запорожжі почалося повстання козацьких низів проти Б. Хмельницького, очолюване Худолієм, якого обрали гетьманом Війська Запорозького. Проте війська вірні Хмельницькому придушили це повстання. Худолій був схоплений і страчений, а на Січі була розташована козацька залога з Чигирина. Ось чому у 1652 році запорожці перенесли Січ з Микитиного Рогу на Чортомлицькій Ріг.
У літописі С. Величка є згадка про те що у 1692 році московити будували фортецю Кам'яний Затон "... навпроти Старої Запорозької Січі, що була на тому боці Дніпра, недалеко від Січі іншої, в якій мешкало запорозьке військо". Навпроти Кам'яного Затону могла бути тільки Микитинська Січ.
Існування фортеці, де міг розташуватися полк реєстрових козаків, передбачає будівництво і наявність укріплень. У середині ХІХ століття протоієрей Нікопольської Свято-Покровської церкви І. Карелін свідчить що " на горе против Нікополя близ кладбищенской церкви видны окопаные рвом земляные валы, протяжением в длину 750, а в ширину 500 сажен..." і характеризує їх як польське укріплення, залога якої слідкувала за діями козаків Б. Хмельницького у Микитинській Січі взимку 1648 року .
Яворницький Д.І. також обстежив ці укріплення: "... от прошлых времен в Никополе сохранились земляные укрепления в виде валов и рвов, находящихся близ кладбищенсокй церкви верст на 5 от Днепра по направлению к юго-западу…Эти укрепления имеют вид правильного круга и обнимают собой очень большое пространство земли, 750 сажен длины и 500 сажен ширины…". Яворницький Д.І. був схильний вважати, що це ретраншемент російських військ, що ходили воювати у Крим, про який писав князь Мишецький.
Ряд документів мають згадку про укріплення у Микитиному. Так на запит інженер-полковника В.Менцеліуса про них кошовий отаман П. Калнишевський 25 липня 1763 р. відповідав: "Что же требуется Вашим Высокородием объяснения есть ли в Коше известия в какое время и для каких надобностей и какие именно имеющейся в Никитине на горе вниз старой вал зделан, то по справкам в Коше учиненным, таковы известия не сыскались, а носится эхо между старинными казаками по объявлению и тех от умерших старинных же казаков, что якобы тот вал учинен в давнем времени поляками во время владения Польщею здешнею землею, а для каких надобностей неизвестно"
Є підстава вважати, що пошук інформації про укріплення у Микитиному продовжувались. Про це свідчить "Карта пограничная к реке Днепр и прочим в оную впадающим рекам во поле оных лежащих...", що була складена російським штурманом В.Кіпріяновим у 1764 р. На ній показано на північний захід від Микитиного Перевозу зображення фортеці понад річкою Підпільною (Лапинкою у ХІХ-ХХ ст.) з написом:" В оном месте прежде была крепость, называемая Запорожская верв." (23; 14)
Найбільш вагомою знахідкою була світлокопія карти частини р. Дніпро 1801 р., де показаний на захід від містечка Нікополь контур штучної споруди з написом " Городок" (24; 34-91). Немає сумніву, що це укріплення, які були оглянуті та описані І. Карелі ним та Д.І. Яворницьким.
Дуже цікавим є опис місцевості, де були розташовані укріплення зроблені відомим дослідником південної України ХІХ ст.. Л. Падалкою: "... На пути к окопам в юго-западной части Никополя на городском выгоне обращает на себя внимание огромный крутой курган. Курган этот один из 12 расположенных на высокой плоскости почти над самым Днепром называется "Высокою Могилою". Курган действительно высок, достигая через вершину120 шагов.С вершины его открывается необыкновенно широкий горизонт: отсюда видны Старая Сечь, Каменный Затон, огромное Белое озеро и крутая гора Мамай-Сурка, кажущаяся с вершины кургана грандиозным трезубцем; огромное пространство Великого Луга с густой сетью безчисленных днепровских протоков видны отсюда как на ладони…" (25; 303) Л.Падалка вважав, що укріплення площею 1 ? -2 кв. версти відносяться до часів Кримського походу 1687 року, коли на Микитиному Розі стояли козацькі війська гетьмана І. Самойловича (25; 303).
Дійсно такий курган висотою до 7 метрів знаходився на ярмарочній площі і був дослідженийв 1964 році в зв'язку з будівництвом на його місці центральної трибуни спортивного стадіону.
Усе наведене дає підстави зробити такі висновки:
1. На вищезгаданих картах 1764 р. та 1801 р. є зображення укріплень тільки на північний захід від Микитиного перевозу, а не безпосередньо на Микитиному Розі.
2. Про земляні укріплення розташовані саме на північний захід від Микитиного перевозу свідчить лист П. Калнишевського у 1763 році та повідомлення дослідників І. Кареліна, Д. Яворницького, Л.Падалки.
3. Укріплення мають форму правильного кола розміром 750х750 сажен ів (1,5х 1 км) і знаходяться на найвищому мисці правого берега Дніпра у цьому районі. Вони достатні для розташування залоги від кількасот до кількох тисяч чоловік з обозом для контролю за Микитинсько-Кам'янозатонською переправою татар. Ймовірно,що тут складовою частиною оборонних позицій був сторожовий пост на кургані " Висока Могила",з якого можна було вести візуальне спостереження за територією від о. Томаківка на сході до Чортомлицького Рогу на заході і за степом на північ.
4. Термін "Городок" з карти 1801 року означає укріплене козацьке містечко, а "вервь" з карті 1764 року -поземельна громада,члени якої були пов'язані круговою порукою. Це слова українського походження, вони вказують на один і той же об'єкт, а прикметник "запорожская" до верві свідчить,що йдеться таки про укріплення запорозьких козаків, які виникли "з польських часів". Тобто на початку національно -визвольної війни українського народу у 1648 році. І ці укріплення використовувалися и в подальшому у другій половині Х/ІІ століття і називалися як "Стара Січ", на відміну від існувавшої тоді Чортомлицької Січі.
5. Побічне підтвердження, що мова йде саме про Микитинську Запорозьку Січ говорить те,що 19 квітня козаки вийшли " з січової фортеці на просторіший майдан", що характерно для місцевості саме біля "городка".
6. На користь того, що це укріплення Микитинської Січі свідчить той факт, що Микитин Ріг порівняно невеликий за площею і постійно піддавався руйнуванню щорічними повенями и рухом вод Дніпра згідно фізичного закону сили Коріоліса (27; 461). Плавні, що прилягали до Микитиного Рогу, затоплювалися на значний період від 15 до 60 днів. Коли сходила вода до русла Дніпра і його протоків земля тривалий час була вогкою, багнистою и не придатною для тривалого перебування на ній. На підтвердження цього є чимало переказів, свідчень, документів. Так, наприклад, у 1945-1949 рр. рівень води у Дніпрі біля Нікополя у березні-червні досягав за 5 років мінімального рівня височини над середнім меженим рівнем -1,8 м,середнього до 3-х м, максимального -до 4-х (28; 9)
Таким чином, укріплення, які зафіксовано прямо або опосередковано у документах Х/ІІІ ст. на північний захід від Микитиного Рогу, а в документах ХІХ ст. -на території містечка Нікополь, є всі підстави вважати місцем розташування Микитинської Запорозької Січі. За свідченням нікопольських старожилів західна частина валів и ровів збереглася до 70-тих років ХХ ст. Вали були знівельовані, а рови засипано під час будівництва парку ім. Перемоги м. Нікополя. У 2000 році на його території розпочала роботу по їх пошуку і локалізації група археологічної розвідки Нікопольського державного краєзнавчого музею. (29; 1-16)
Loading...

 
 

Цікаве