WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Партизанський рух на Україні - Реферат

Партизанський рух на Україні - Реферат

Ф.Е.Яковлева, що брали участь у боях за звільнення багатьох населених пунктів.
Активно допомагали радянським військам кримські партизани. Партизанська бригада "Грізна", що зірвала організований відступ гітлерівців на шосе Сімферопол-Алушта і перешкодила окупантам зруйнувати ряд підприємств Сімферополя. Загони Південного з'єднання кримських партизанів врятували від знищення будинку Ливадии, утримували Ялту до приходу радянських військ.
Місцеве населення надавало істотну допомогу партизанам, надаючи їм провідників, витягаючи з бруду техніку,розчищаючи дороги.
Під час переможного настання радянських військ на Правобережжя й у західних областях важливе значення мали удари партизанів по комунікаціях супротивника. Підсилилися диверсійні дії на залізничних лініях, особливо навколо таких вузлів, як Ковель, Шепетовка. Здолбунов і ін. Виділялися великі сили для організації груп підривників і систематичного проведення диверсій. Партизани як і раніше підривали ешелони, залізничні полотнини, мости. У тих районах, де наставали радянські війська, партизани не до кінця руйнували мости і транспортні спорудження, щоб їхній легко можна було відновити. У результаті диверсій пропускна здатність на головних напрямках залізничних ліній Ковельського вузла узимку і навесні 1944р. Скоротилася в 3-4 рази.
В Львівській області широко розгорнуло свою диверсійну діяльність з'єднання И.А.Артюхова ім. С.М.Будьонного, з'єднання Б.Г.Шагина.
Партизани всіляко заважали підтягувати резерви і робити перегрупування військ супротивника, організовано відходити його частинам, будувати і займати оборонні рубежі, зривали вивіз у германію людей, матеріальних цінностей.
Збільшувалася кількість засилаються на окуповану територію розвідувальних і диверсійних груп як УШПД, так і його представництвами на фронтах. Партизанські розвідники працювали в апараті рейхскомиссариата й інших окупаційних органах. Так, важливі дані повідомила розвідниця з з'єднання В.П.Чепиги Д.С.Бойко; розвідувально-диверсійний загін С.И.Ксензова, у Львові діяла розвідувально-диверсійна група на чолі з Н.И.Кузнєцов, що знищила ряд фашистських офіцерів і поліцейських чиновників(віце-губернатор дистрикту "Галичина" О.Бауэр, підполковник авіації Петерс і ін.)
9 березня 1944 р. У сутичці з військом Бандери легендарний розвідник Н.И.Кузнєцов загинув. На Одеському суднобудівному заводі працювала законспірована диверсійна група на чолі м Н.А.Гефтом, що організовувала диверсії на судах.
За 7 місяців 1944р. Від розвідки було отримано 1157 достовірних повідомлень, що в 7 разів більше, ніж за весь 1942р.
У південних районах України і Криму успішно діяли партизанські групи Н.А.Сухова, Ф.Т.Ілюхіна, М.Я.Снесова.
У 1944р. Стали ширше практикуватися глибокі рейди великих партизанських формувань по тилах ворога, у яких сполучалися партизанський маневр і усі форми бойової і диверсійної діяльності. Рейди планувалися УШПД.
На початку лютого 1944 р. почався складний і тривалий рейд з'єднання М.И.Шукаева і И.М.Іванникова. За 2 місяці по Ровенської Тернопільської областямям з'єднання пройшло близько 1 тис. км, провело 30 боїв з фашистами, розгромило 7 штабів ворожих військових частин. Наприкінці травня з'єднання завдало нищівного удару по фашистах у районі нафтопромислів Дрогобича і Борислава. Коли Львів і Дрогобич були звільнені, з'єднання продовжило рейд на території Польщі і далі Чехословакии.
Безупинними боями супроводжувався рейд по західних областях з'єднання ім. С.М.Будьонного під керівництвом И.А.Артюхова і И.П.Михайлова. В одному з боїв проти каральної експедиції частина з'єднання, що прикривала відхід основних сил, билася до останнього патрона і потім партизани підірвали себе разом з фашистами.
Усього в 1944р. у здійсненні глибоких рейдів по тилах ворога брало участь 19 партизанських з'єднань і 25 самостійних загонів. Такі масові рейди були однієї з найбільш ефективних тактичних форм у партизанському русі на Правобережжі і західних областях.
За січень-липень 1944 р. партизанами було убито, поранене чи узято в полон понад 120 тис. гітлерівців, знищено 638 танків, 54 літака, 4674 автомашини, організовано 1037 аварій на залізницях.
У партизанській боротьбі українського народу брали участь тисячі представників інших народів.
Перше молдавське з'єднання підірвало 166 ворожих ешелонів. Друге молдавське з'єднання протягом трьох місяців утримувало у своїх руках містечко Городницу Житомирської області.
На Львівщині був створений вірменський загін під командуванням С.Арутюнянца, що пізніше влився в 1-ю Українську партизанську дивізію.
У вересні 1943р. воїни, що бігли з полону, Азербайджану створили в районі Здолбунова загін під командванием М.Ахундова й А.Алієва.
На Київщині діяв загін на чолі з казахським учителем Касимом Кайсеновым.
Льотчиком татарином М.И.Тимировым був створений загін на Дніпропетровщині.
Майже чверть складу партизанських з'єднань України складали росіяни.
У партизанському русі брало участь близько 7 тис. поляків, у лютому 1943р. був створений польський партизанський загін імені Тадеуша Костюшко. У червні 1943р. почали бойові дії польський загін С.Богульского і польський^-українсько-польський загін "Смерть фашизму". На Рівненщині організуються два польських загони: Я.Галицкого і К.Туревича. У диверсійних групах на Україні брало участь більш 100 поляків. Сотні поляків боролися в багатьох інших загонах і з'єднаннях.
Окремим румунським солдатам і невеликим групам удалося потрапити до кримських партизанів. Улітку 1942р. румунський офіцер Михайло Михайлеску передавав партизанам зведення, пропуски й інші документи, необхідні розвідникам, він передав партизанам план евакуації фашистських військ із Криму.
У різних з'єднаннях воювали югославы, французи, бельгійці, серби, хорвати. У Криму боролися іспанці і були інструкторами-мінерами на Правобережжя. На Рівненщині в загоні Д.Н.Медведєва воювали болгари.
Значну роботу з розкладання фашистських військ проводили німецькі антифашисти-партизани Вилли Роман, Станіслав Шваленберг, Генріх Штаубе, Гарри Симон.
Тільки в найбільших партизанських загонах і з'єднаннях України боролося до 3 тис. поляків, 500 словаків і чехів, 300 угорців, 200 югославов, румуни, німці, болгари, іспанці і представники інших народів Європи.
Список використаної літератури.
1. Історія Української РСР у десятьох томах. Редакційна колегія: Ю.Ю.Кондуфор, И.І,Артёменко, Б.М.Бабій і ін.
Том 8. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу ( 1941 - 1945). Київ, "Наукова Думка", 1984.
2. Роки фронтові. Художньо - документальні нариси. - Київ, Молодь, 1988.
3. Українська СРСР у роки Великої Вітчизняної Війни Радянського Союзу: Хроніка подій/ Ред. колегія: В.И. Жмутів і ін. - К.: Политиздат України, 1985.
Loading...

 
 

Цікаве