WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Карти для пошуків скарбів у степовій Україні (схованки запорозьких козаків під Одесою) - Реферат

Карти для пошуків скарбів у степовій Україні (схованки запорозьких козаків під Одесою) - Реферат

Федором", що повністю співпадає зі змістом заповіта.
У фондах Одеського археологічного музею НАН України нам вдалося виявити та атрибутувати 9 мідних та латунних платівок (№№ 49515/1-9), згаданих О.Маркевичем. Наведемо їх характеристику:
1. Мідна платівка товщиною 1 мм має форму трапеції, грубо обрізана по краях кровельними ножицями, має чотири отвори діаметром 4,5 мм, пробиті по кутах з боку напису. Букви нанесені зубилом з лезом шириною близько 7 мм. Судячи з "негативу" тексту на зворотньому боці платівки, останній під час нанесення текста був закріплений на неметалевій основі, скоріше за все, дошці цвяхами по кутах. Розміри: верхній край 307 мм, нижній - 196 мм, прямий лівий - 237 мм, скошений правий - 242 мм. Текст напису з 13-ти рядків виконаний без інтервалів між словами: "ПО / КАЗАЦЕИ / ДОРОГЕ / НА / ГОРУ [рис.] КАМЕ [НЬ] / ||ОТЪ / ХАТЪКИ / МЕРЕИ / 10 [4 косих хрести] / И / ДО / ГРУШИ / || ПОТ / НЕИ / КОЗАНЪ / СЕРЕБРА / ОТ / ГРУШИ / || НАЪ / ВОСТОКЪ / МЛИ / И / ТОРНЕЧОКЪ / || 72 / СТУПНЕ / КУПЪ / ВЕЩИ / ЗОЛОТШИ / || ПО / ВТОРОМУ / О / ВАЛУ / НАЛЕНЪ / ЛОДУ / || С / КОЙ / ТЕЧЕ / И / ЗЕРЕНЪ / ОТЪ / ЛИМА||НУ / ПО / ТЕЕ / НА / ГОРУ / 1 [9 косих хрестів] / И / || КОПАЙ / ОЦЕ / Б / НА / НОЧЬ / МАЛО / || НА / НОЧЬ / КАМЕНЪ / ПО / ГОРУ / || ПОГРЕПЪ / ВЕЩИ / СЕЛЕЛКИ / || И / КОТЛИ / СЕРЕБРО / И / || К[A]ЗНА / КЪ /". До складу тексту входять графічні позначки: половина "гори" з трьома сходинками, зображення дерев, стрілка у напівколі та контур човна.
2. ____кутна мідна платівка з зображенням дерева розмірами __ __ мм, товщиною __ мм. Окремо надрубана, але не винута чверть. Основний напис складається з 4-х рядків: "ГРУША / КОП [АЙ] || 1 / - / ОБА / ОТЪ / ГРУШИ / || НА / ВОСТО [КЪ] || 72 / СТУПЪ". На чверті наявні ще два рядки: "С - У - М - ЗО || К - Л - Р / [скоба] Г", які напевно є скороченнями
3. _____кутна платівка листової латуні, яка має отвори по трьом кутам. Її розміри __ __ мм, товщина __ мм. Напис навкоси: "/ДОРОГ[А] / К /". По верхньому краю: "В / КРЕНИЦЕ / 2 / КОЗЫНЫ". По нижньому краю, під зображенням шляху: "И / КОСТРОЛЮ / ПО / ОНЫ". Отже, весь текст може читатись таким чином: "у криниці два казани та біля них каструля".
4. Пластина листовой міді, неправильної прямокутної форми зі сторонами шириною 129 мм, длиною 148-151,5 мм, товщиною 1,5 мм, вирізана ножицями. Зверху і знизу на середній осі по краях два отвори, пробиі з боку напису. Но поверхні місцями "шляхетна патина" шоколадного кольору. Напис з 6 рядків нанесений вздовж: "ОТЪ / КРЕНИЦЫ / 42 - / || СТУПНЯ / ДО / ЛЫМА-||НУ / МАЛО / И / ТЕЧЕЕ||Т / РЫЧУШКА / ЗО[ЛОТО] / || БОЛШОЙ / КАМЕНЪ||НЕМЪ / КРЕ[СТЪ]". У цифрі 42 четвірка дзеркально перевернута.
5. _____ кутна латунна платівка розмірами __ __ мм, товщиною __ мм, з залишками олов'яного припою на правому та нижньому краях. На правому боці простежуються ознаки розпаяного шву. Є частиною якогось посуду, скоріше за все, латунної кружки. На платівці навскоси позначка та підпис "ДОРОГА"; по верхнему краю: "ПО / СКОЛОЙ / ПОГРЕБЪ" ("під скелею погреб"); по нижньому краю, під рисунком чого "ЦЕГО / СВИТ / И / ЭТО / СВЕ[Т]" ("________").
6. Прямокутна платівка розмірами 144 93 мм, товщиною 1,3 мм, грубо вирубана зубилом з кутової частини листової міді високої якості. Відповідно, її правий та нижній краї обрізані дуже рівно при допомозі якогось механічного пристрою (на гільотині - ?), а два іншіх - рвані, з заїдами. Один бік платівка луджений, на зворотньому боці є сліди сильної корозії. На луженій поверхні зубилом виконаний схематичний план місцевості з позначенням хат, шляхів, частини лиману з пояснюючим написом "ЛИМАНЪ". Місця знаходження трьох скарбів супроводжуються літерними експлікаціями "К", "М", "В" або "З" (Рис. 1).
7. Мідна прямокутна платівка розмірами 212 90 мм, товщиною 1,5 мм з одним відрубаним кутом. Її поверхня вкрита патиною, на якій наявні залишки лужіння. Є кутовою частиною листової міді більших (стандартних - ?) розмірів. Вирублена зубилом по рисках попередньої розмітки так само, як платівка № 6. На платівці нанесена схематична карта берега лиману, на якій позначені човен - "ЧОВОНЪ", ряди дерев, другий вал - "2 ВАЛЪ", а також об'єкт, помічений літерами "П" та "Р" з рисками між ними. Можемо досить впевнено припустити, що ця платівка є картою-додатком безпосередньо до основної платівки з текстом, описаної нами вище (№ 1). Вона зображує ту саму "лоду, с кой тече", тобто вітхий човен, що тече, покинутий на березі лиману, який можна знайти біля другого валу - "о валу". Позначки дерев нанесені невиразно, а решта зображень - глибокими, місцями сквозними просічками все тим же зубилом (Рис. 2).
8. Мідна платівка у формі трапеції з трьомя рівними та одним рубленим краєм, біля середини якого просверлений отвір діаметром близько 3 мм. Має розміри 136 83-112 мм, товщину 1,1 мм. На луженій поверхні зображена схематична карта частини берега лиману (з двома підписами "ЛИМА[Н]") в районі піщаної коси - "КОСА", у експлікації якої цікаве давньоруське накреслення останньої літери. Крім цього позначений шлях понад лиманом - "ДОРОГА", високий берег, криниця або скарб (клад) з літерами "К" у колі та "Ц" вдоль (Рис. 3).
9. Зазначимо, що більшість платівок для надання їм старовинного вигляду були зроблені зі старого металу - латунної кружки, не виключно, ще козацьких часів (№ 5) та листової посудної або кровельної міді (№ 6, 7, 8 та ін).
Зрозуміло, що описані нами "металеві карти", на яких позначені місця покладення козаками скарбів біля Усатового та Нерубайського, є нічим іншим, як пізніми підробками, оскільки усі відомі нам численні пошуки в тому районі були марними. Очевидно, що наприкінці ХІХ ст. в Одесі діяли спритні ділки, які і виготовляли металеві, паперові та холстяні карти, а також записи (заповіти) про місця покладення козацьких скарбів на продаж. Цікаво, що іноді вони отримували значні гроші не за самі карти, а за ділянки землі, на яких нібі-то згідно планів були заховані скарби. Скоріше за все, саме вони підтримували і розповсюджували чутки та легенди про походження скарбів, причому їх "історичний контекст" свідчить про те, що вони створювались при допомозі людей, які непогано знали історію Північно-Західного Причорномор'я.
Активна діяльність цих шахраїв мала і інші наслідки. Осб як очевидець у 1890-х роках описав пониззя правобережжя Хаджибнйського лиману: "Весь берег переритий несчисленною кількістю ям, в яких щасливі власники земельних ділянок шукали своєї долі. Але, щоб прості смертні приїзжі дачники не ломали руки та ноги ночами, ці історичні ями, за розпорядженням місцевої админістрації ретельно засипаються... Але вони риють, риють і риють...".
Водночас, описані нами плани є курйозними, але дуже яскравими і по-своєму унікальними зразками"скарбової картографії", які заслуговують на увагу та дослідження науковцями.
Таким чином, "скарбова лихованка", яка притаманна для багатьох регіонів світу, не оминула і Україну. Отже, і у нас є свої легенди, і нам при бажанні є що шукати, хоча тим, хто всеж-таки займеться цією нелегкою справою, слід мати на увазі, що більше століття тому скарбошукачів характеризували як людей, які хворі на особливий вид душевного потрясіння - "скарбоманію".
Loading...

 
 

Цікаве