WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Запорозька кіннота в Російсько-Турецькій війні 1768-1774 рр. - Реферат

Запорозька кіннота в Російсько-Турецькій війні 1768-1774 рр. - Реферат

проти ворога в районі Очакова і Хаджибея не передбачалося. Чисельність запорозької кінноти становила 6 тис. вершників при 12 гарматах [70; 295 , 80; 496].
15 лютого 1771 р. від кошового отамана в штаб Другої армії надійшло повідомлення стосовно ситуації в Криму. Петро Калнишевський повідомляв, "что тамошний народ разделён был на двое, одни остались предаными туркам, а другие хотели вступить с нами в союз по примеру Нагайцев и Буджак: и что приехал в тот полуостров из Константинополя морем калга - султан, и уверял о скором прибытии туда в помощь имеющемуся там войску прибытии 70 000 турков" [58; Н].
26 лютого в Кіш надійшов ордер Долгорукова, в якому наказувалося, "чтоб все запорожское войско под командою самого кошевого перешед реку Буг, расположилось на устье Сухой Черталы, и заграждая Очаков заняло отделёнными 1500 казаками три брода находящихся между Мертвых Вод и Корабельною" [58; Н2]. В другій половині квітня Петро Калнишевський виконав цей наказ. У кінці того ж місяця під Очаковом запорозька партія "отогнала 150 лошадей, разогнав сторожей: по что из города погони за ними не учинено" [58; Н3]. За інформацією, отримонаою від полоненого волоха, в Очакові знаходилося до 4 тис. піхоти, 1 тис. кінноти і 1 тис. матросів на кораблях флотилії [58; Н3]. В цей час головні сили Прозоровського знаходились на лівому березі Дніпра. На початку травня в штаб Другої армії від князя Прозоровського надійшов рапорт в якому говорилося, що сили його корпусу займали пости на річках Янчокрак, Токмак і Молочні Води. 4 травня корпус генерал-поручика Берга зайняв позиції на річці Кальміус [58; Н4]. Головні сили деташамента Прозоровського складали авангард експедиційного корпусу Долгорукова в поході на Крим. Запорожці і калмики залишалися в Очаково-Хаджибейському районі під командуванням генерал-майора Вассермана [58; Т2 , 77; 86].
У ході кампанії 1771 р. запорожці загону Калнишевського мали з ворогом всього три незначні сутички під Очаковом і Хаджибеєм: 21 червня, 15 вересня і 9 жовтня [80; 496]. Так, наприклад, 15 вересня запорозька партія, яку Вассерман відрядив до Очакова, "разделясь на двое выманила оттуда несколько конницы, и вступая с ней в сражение прогнала ея под самые пушечные вьстрелы, где вышедшая из города пехота стояла, и что в сем случае убито турков 30, и в полон взято 10 человек, а с нашей стороны убит один и ранено два казака" [58; Т2]. В ході кампанії козаки захопили більше ста полонених, з яких 50 чоловік було відправлено на Січ, а решту до штабу армії [80; 496].
У кримській експедиції Долгорукова було задіяно 500 запорозьких вершників під командуванням полковника Орільської паланки Опанаса Колпака, яких Петро Калнишевський відрядив до корпусу князя Прозоровського. 21 травня Прозоровський наказав О. Колпаку провести розвідку в Олешках і прокласти маршрут для слідування головних сил на Перекоп. Із Кінських Вод команда Колпака вирушила до гирла річки Білозірки, а звідти до річки Каїрки, де Колпак залишив свій обоз під прикриттям 200 козаків, а з рештою вирушив у напрямку Перекопу [70; 296 , 80; 509].
В Олешках запорожці ворожого сліду не знайшли і за наказом Прозоровського перейшли за річку Каланчак і далі за Сиваш, де тримали пікет в п'яти верстах від Перекопу. Опанас Колпак повідомив князя Прозоровського, що "неприятельских войск и следов его нигде не нашёл, и так же что травы нигде не вытравлены и колодцы не засыпаны, как то татары прежде делывали" [58; О2]. В кінці травня головні сили Другої армії зосередилися на Дніпровській укріпленій лінії, звідки 9 травня вирушили до Перекопа. Корпус Прозоровського йшов в авангарді армії [58; О2 , 77; 56 , 80; 510]. 10 червня О. Колпак з'єднав сили свого загону і влаштував пікети на річці Каланчак, піджидаючи підходу усієї армії. 12 червня сили Долгорукова підійшли до Перекопа і розташувалися перед воротами в районі Орської фортеці [16; арк.1]. Того ж дня запорожці і донці під'їжджали до перекопського валу і викликали татар на герць, але ті зі своїх укріплень не виходили. В ніч із 12 на 13 червня за наказом Прозоровського запорозький осавул Євстахій Кобеляк зі своїми козаками виміряв рів перед перекопськими укріпленнями, котрий виявився шість сажнів завширшки. Крім того, запорожці провели розвідку в районі Сиваша і доповіли Долгорукову, що шлях через Сиваш придатний для переходу армії в обхід ворожих укріплень. Татари зробили вилазку, але, втративши кількох чоловік убитими, сховалися за свої укріплення. В цій сутичці загинуло десять пікінерів, один гусар і один запорожець [33; арк.27, 80; 510-511].
У ніч із 13 на 14 червня князь В.М. Долгоруков розпочав штурм Перекопської лінії. Свій корпус він розділив на 7 колон. Дві колони діяли в центрі, одна на лівому фланзі і чотири на правому. Головні удари наносилися по слабких ділянках, в той же час на добре укріплених ділянках проводились лише демонстрації, які відволікали ворога від напряму головного удару. Головний удар був завданий на правому фланзі, ближче від Чорного моря. За годину до світанку російські війська перейшли перекопський вал. Ворожа піхота зачинилася в Орській фортеці, а кіннота разом із ханом Селім-Гіреєм відійшла на декілька верст [62; 491 , 84; 97]. Під час штурму з 13 на 14 червня запорожці знаходилися на правому фланзі армії. На світанку, коли російські війська вдерлися на вали, Долгоруков наказав запорожцям перейти Сиваш і провести демонстрацію в тилу ворога [16 арк.1 , 80; 511].
14 червня 30 тис. орда Селім-Гірея повернулася до Перекопу. Назустріч ворогу Долгоруков відрядив корпус Прозоровського, у складі якого була і запорозька команда Опанаса Колпака. На початку бою між корпусом Прозоровського і ордою Селім Гірея запорожці разом з донцями тримали лівий фланг і першими атакували вороже військо. Удаючи відступ козакам вдалося заманити татар у зону рушничного вогню росіян. Запорожці і донці роз'їхалися в різні боки і ніби прочинили двері для входу татар всередину регулярних військ. Росіяни відкрили по ворогу вогонь із рушниць, а з правого флангу вдарили гармати. Після цього кіннота Прозоровського атакувала спантеличеного ворога, який кинувся тікати поміж соляних озер. Донці і запорожці гнали ворога до Кам'яного мосту, що за 30 верст відПерекопа. В ході переслідування команда Колпака знищила близько 1000 татар і багатьох захопила в полон [33; арк.27 , 61; 129 , 80; 511 , 81; 61].
15 червня капітулював гарнізон Орської фортеці [62 ; 491]. 16 червня 100 запорожців було відряджено по козловською дорогою для пошуку хороших на воду і корм місць для армії. 17 червня вглиб півострова вирушив і корпус Прозоровського [80; 312]. Двох запорожців було відряджено провідниками в корпус генерал-майора Брауна, який вирушив на Козлов (Євпаторію). Команда Колпака була відряджена через Карасубазар до Кафи (Феодосії), куди мала прибути армія Долгорукова. Під час пошуку в Кримських горах запорожці вступили в бій із татарами. В ході бою загинуло два козака і двох було поранено. Запорожці здобули перемогу і захопили 30 полонених, 285 коней, 214 голів рогатої худоби і майна на суму в 2000 карбованців [80; 512].
29 червня ще до схід сонця командаКолпака підійшла до Кафи і мала з ворогом "достаточно сильную перестрелку".
Loading...

 
 

Цікаве